ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
РАЗ РЕФОРМА, ДВА РЕФОРМА...
Завдяки теплій осені цього року хронічні проблеми житлово-комунального господарства майже не впливають на роботу галузі. Та попереду морози, котрі для комунальників, як завжди, несподівані, мов сніг серед зими. Чи витримають чергове випробування на міцність мережі теплозабезпечення, водопостачання й електромережі?

Час від часу латане-перелатане комунальне господарство лихоманить великими аваріями. Пригадуєте, у найлютіший холод взимку Алчевськ лишився без тепла. Перші осінні морози стали нездоланним бар’єром для електромережі Вишгорода, котра через перевантаження майже на тиждень вийшла з ладу в жовтні. Очевидно, що найбільший ризик масштабних комунальних аварій є в провінційних містах і райцентрах, які через брак коштів на модернізацію екстенсивно використовують залишки ресурсів старих комунікацій.
Як відомо, Рада національної безпеки та оборони визнала стан житлово-комунального господарства незадовільним. РНБОУ визначила пріоритетні завдання його реформування. Це — розвиток ринкових засад, розширення сфери надання житлово-комунальних послуг, удосконалення системи управління ЖКГ, розвиток конкуренції, сучасних форм самоорганізації населення, поступова заміна пільг і субсидій на адресну допомогу грошовими виплатами. Потрібно також привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня, зменшити витрати і знизити собівартість наданих послуг.

Реформа для людей, а не ЖЕКів
За висновками міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимира Рибака, щоб відновити житлово-комунальне господарство (ЖКГ) і привести його до ладу, треба вдвічі більше коштів ніж є нині. Держава має інвестувати 7 млрд грн щороку протягом п’яти років. У бюджеті цього року на потреби ЖКГ виділено лише 1,8 млрд грн, а наступного року передбачається 3,2 млрд грн. Очевидно, навіть таких коштів для реформи і модернізації галузі не вистачить. Щоб залучити приватні інвестиції, галузь має стати прибутковою або хоча б рентабельною.
Єдине вирішення проблеми для міст — це створення об’єднань власників багатоквартирних будинків. Зараз власники є тільки у приватних будинків. Фактичними власниками і розпорядниками багатоквартирних міських будинків є житлово-експлуатаційні контори, тобто ЖЕКи. Якщо мешканці створять об’єднання власників, вони найматимуть виконавців робіт, контролюватимуть витрати, будуть зацікавлені в економії ресурсів і охайному використанні ліфтів та території. Держава гарантуватиме таким власникам кошти на обслуговування ліфтів, дахів, комунікацій і утримання прибудинкової території.
Без сумніву, потреба реформи назріла давно. Адже ЖЕКи списують десятки кубометрів води на мешканців, яка насправді ллється в підвалах і на тротуарах через відсутність реальної мотивації до економії ресурсів. Головне — отримати більше грошей, для цього вода має литися безперестанку. Хто перевірить, куди вона вилилася? Майстри з ремонту сантехніки чи електрики, працю яких теоретично оплачує ЖЕК, ефективно працюють лише на умовах особистої матеріальної зацікавленості. Матеріали і обладнання купує замовник, який сплачує квартплату. Контора може витрачати кошти не за цільовим призначенням, видатки контролює керівник ЖЕКу, який, звісно, має свої слабкості й уподобання.
У багатьох містах процес комунальної реформи розпочався без будь-яких вказівок. Люди, не дочекавшись гарячої води, масово відмовляються від централізованого опалення, встановлюють індивідуальні системи опалення і гарячого водопостачання. Така хвиля самодіяльності викликає певні побоювання в міністерстві, адже системи вентиляції багатоповерхівок не розраховані на котел у кожній квартирі. Їх встановлюють масово, але норм безпеки і правил таких установок досі немає. Недавня аварія індивідуальної системи в Дніпропетровську, внаслідок якої загинуло п’ять осіб, свідчить про реальну небезпеку таких систем. Мінбуд створив комісію, яка впродовж п’яти місяців має розробити норми для установки котлів.
Очевидно, що ефективні ЖЕКи зможуть надавати комунальні послуги на конкурсних засадах, а контори з обслуговування власних інтересів приречені на зникнення.
Для того щоб мати досвід створення об’єднань власників будинків і експлуатації житла, з наступного року в деяких областях стартують експериментальні проекти за кількома схемами, одна з яких передбачає відмову від користування послугами ЖЕКів. У новому Житловому кодексі, який Мінбуд має намір розробити і внести на розгляд парламенту в грудні, будуть визначені норми створення таких об’єднань власників. До речі, в Естонії понад 95 відсотків багатоквартирних будинків належать об’єднанням співвласників. Хороший приклад.

Стрижень змін — новий Житловий кодекс?
Без нового Житлового кодексу розпочати реконструкцію старих кварталів, що забудовані малометражними «хрущовками», також практично неможливо.
Чинна редакція передбачає, житло для переселенців надається з розрахунку норми на кількість прописаних у старій квартирі. На практиці це означає, що в квартирі прописується кілька сімей і замість однієї квартири інвесторам, які вкладають кошти у реконструкцію кварталу, треба надати кілька нових значно більшої площі. Через це інвестиційна привабливість проекту одразу втрачається. У Росії Житловим кодексом визначається, що площа квартири в новому будинку може бути більшою від старої лише в півтора раза, незалежно від кількості прописаних. Аналогічно проблему хоче вирішити наш Мінбуд, визначивши коефіцієнт збільшення площі в 1,5 раза. В новому кодексі планують також зобов’язати мешканців старих будинків, які не хочуть переселятися, виконувати вимогу більшості мешканців, які підтримують пропозицію інвесторів. У документі також передбачено — за неякісні й несвоєчасні послуги оплата зменшуватиметься пропорційно. Якщо гарячої води немає, то платити за неї ніхто не буде.
Наступного року новий Житловий кодекс може цілковито змінити умови для інвесторів на ринку нерухомості. Експерти припускають, що в результаті відбудеться повна зміна правил, і найголовніше — можливе зменшення цін на нерухомість.
Перед розглядом у парламенті розробники мають намір організувати слухання законопроекту за участю громадськості й профільних асоціацій для ознайомлення і внесення зауважень та доповнень. У березні наступного року Мінбуд винесе на розгляд кінцеву редакцію Житлового кодексу.
Водночас голова підкомітету з питань житлово-комунального господарства комітету Верховної ради з питань будівництва, містобудування та ЖКГ, народний депутат Олексій Кучеренко вважає: перш ніж ухвалювати важливий документ, потрібно вирішити питання правомірності або неправомірності виселення з житлових будинків неплатників. Слід з’ясувати долю приватизації у такому вигляді, в якому вона є нині, а також можливість існування альтернативних форм власності у ЖКГ. На переконання Олексія Кучеренка, зараз найактуальніша проблема обґрунтування нових тарифів. Хто їх перевірить? Адже незалежного регулятора на цьому ринку немає.
Тарифи визначає уряд через Національну комісію з регулювання електроенергетики та місцеві органи влади. Впливати на тарифи, встановлені місцевими органами влади, теж ніхто не має права. Навіть Антимонопольний комітет України може лише вказати на порушення і не більше. Насправді для надійного і об’єктивного визначення вартості комунальних послуг потрібно робити технічний, економічний та фінансовий аудит установ, які їх надають.
На переконання експертів Мінбуду, головна причина суттєвого збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги — це те, що їх упродовж п’яти років не індексували, хоча ціни на енергоносії помітно зросли за цей час. Так, урядова комісія, що розглядала доцільність підвищення тарифів у Києві, дійшла висновку: порушень немає, а головна причина їх збільшення втричі — несвоєчасний перегляд. Тарифи з водопостачання не змінювалися з 1999 року, на квартплату — з 2000, на опалення — з 2002 року. За цей час ціни на енергоносії зросли втричі. Нині Мінбуд розробляє нову методику формування тарифів, в яку закладатимуться лише вартість енергоресурсів, заробітна плата, матеріали і не закладатимуться збитки або заплановані витрати на майбутнє. Проте навіть жорсткий фінансовий контроль ЖЕКів не компенсує киянам чи одеситам значні фінансові витрати за тепло і світло, які доведеться платити кожному з нас наступного року.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• БІЛОРУСЬКЕ ЖИТО ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПАЛЯНИЦЬ
• ПОРОЖНЯ ТРУБА КОШТУЄ ДОРОЖЧЕ
• ДЕРЖБЮДЖЕТ У ЗОНІ РИЗИКУ
• НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД ПРИВАТИЗУЮТЬ
• ІНФЛЯЦІЯ «СТРИБНУЛА». ЗНОВУ

назад »»»