ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БЛИЗЬКОСХІДНИЙ ВУЗОЛ ЗАВ’ЯЗАВСЯ ТУГІШЕ
Майже три тисячі років тому Олександр Македонський, перебуваючи в поході на Близькому Сході, переконався: аби отримати владу над цим регіоном, треба розв’язати гордіїв вузол. Після невдалої спроби це зробити Македонський його просто розрубав. Можна сказати, що за історичною аналогією такою спробою радикально вирішити близькосхідні проблеми було намагання Сполучених Штатів демократизувати країни регіону, ліквідувавши режим Саддама Хусейна в Іраку. Однак практика виявилася набагато складнішою. Іракські проблеми дестабілізують увесь регіон. Ключовим за цих обставин є питання, чи можна залучити всі близькосхідні країни до розв’язання тугого вузла регіональних проблем.

В американських спецслужбах переконані, що Сирія надає допомогу іракським сунітам, а Іран — своїм іракським шиїтським побратимам. У відповідь Тегеран намагається переконати, що західний страх перед іранською ядерною програмою ґрунтується на припущеннях, породжених нерозумінням культурних і політичних особливостей політичних реалій незахідного, глибоко релігійного та неліберального суспільства. Радикальна частина іранських інтелектуалів вважає, що твердження про загрозу можливого іранського ядерного удару по Ізраїлю є бездоказовим, адже за таких гіпотетичних умов релігійне керівництво Ірану мало б знехтувати безпекою мусульманських святинь в Єрусалимі та безпекою мусульманських сусідів Ізраїлю. Насправді ядерна бомба потрібна Ірану як засіб шантажу та самовиживання нинішнього клерикального режиму.
Визнання цієї реальності, як засвідчує досвід, пов’язаний з провалом американської політики щодо нерозповсюдження ядерної зброї в Північній Кореї, може сприяти більш реалістичному близькосхідному курсу Сполучених Штатів. Знадобилася перемога Демократичної партії на нещодавніх виборах до Конгресу, аби Білий дім визнав важливість залучення Сирії та Ірану до процесу стабілізації становища в Іраку. Зрештою Ірак та Сирія після 25-річної перерви відновили в повному обсязі дипломатичні відносини. Іракський президент Джеляль Талабані побував у Тегерані, де провів переговори з іранським президентом Махмудом Ахмадінеджадом.
На шляху до залучення Ірану та Сирії до близькосхідного мирного процесу є ще чимало проблем. Зокрема, вплив на позицію Сирії має недавнє вбивство міністра промисловості Лівану П’єра Жмайєля. Після цього Рада Безпеки ООН рекомендувала створити міжнародний суд, який розслідуватиме політичні вбивства в Лівані. Тим часом у цій країні поширюються антисирійські настрої.
В свою чергу Ізраїль стурбований даними розвідки, яка запевняє, що радикальна організація «Хезболла» за три місяці, що минули від закінчення останньої лівансько-ізраїльської війни, відновила свій військовий потенціал до рівня, який мала на день початку війни. До речі, за підсумками ризького саміту НАТО в Йорданії заплановано переговори американського президента Джорджа Буша з іракським прем’єр-міністром Нурі аль-Малікі. Зазначена бесіда стане випробуванням готовності Білого дому взятися до серйозної близькосхідної дипломатії, а не рубати з плеча гордіїв вузол проблем.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• КРЕМЛЬ «ПОСТУКАВ У ДВЕРІ» БІЛОГО ДОМУ
• ПОШТОВА «БИТВА» НА ТЕРЕНАХ ЄВРОСПІЛЬНОТИ

назад »»»