ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
СЦЕНАРІЙ КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ДЕТЕКТИВА
Майже детективна історія, від якої віддає не тільки таємничістю, а й звичайною... олією, три місяці триває у Полтаві.

Те, що відбувається на одній зі жвавих вулиць обласного центру — приклад того, наскільки уразливі та залежні інфраструктура міста і безпека городян від так званого людського фактора, здатного призвести до екологічного лиха.

Олія з... каналізації
Про дивну пригоду в місті вперше заговорили 26 серпня. Полтавці, котрі прямували або проїжджали вулицею Маршала Бірюзова повз прохідну ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод», того дня відчували у повітрі стійкий запах олії. Можливо, цьому не варто було дивуватися з огляду на те, що поряд працює олійно-екстракційний завод. Проте олією тягло не з території підприємства, а з... каналізаційного колектора, чиї два колодязі блищали люками посеред проїжджої частини вулиці. Саме з-під них витікала на асфальт якась масляниста рідина, що тхнула олією. Про дивну пригоду хтось повідомив черговим службам. На місце спішно виїхала група спеціалістів міського управління цивільного захисту населення, управління МНС у Полтавській області та ОП «Полтававодоканал». Побачене стривожило: з каналізаційних колодязів на дорогу витікала масляниста рідина з характерним запахом. Проїжджа частина вулиці майже на сотню метрів по обидва боки колодязів опинилась вкрита шаром слизької рідини, яку й далі «розкатували» авто. Працівники ДАІ небезпідставно занепокоїлися: виникла загроза ДТП.
Звідки продукт або його відходи потрапили до міської каналізації, можна було лише здогадуватися. Щоправда, заступник директора олійно-екстракційного заводу Анатолій Барильченко, котрий теж прибув на місце пригоди, категорично заперечував причетність свого підприємства до скидання у каналізацію відходів виробництва. Мовляв, у цьому районі є інші підприємства, де виготовляють продукцію, використовуючи олію, приміром, майонез.
«Еменесники» змили з асфальту плями невідомого походження та засипали слизьке місце піском. Представники «Полтававодоканалу» взяли на аналіз зразки маслянистої рідини. Ситуація була невтішна: виникла реальна загроза виведення з ладу супрунівських очисних споруд, що за шість кілометрів від місця викиду. Каналізаційні стоки з міста очищують за допомогою бактерій, і якщо олія колектором таки дістанеться ставків, мікрофлора там загине і неочищені каналізаційні стоки виливатимуться у річку. В повітрі запахло не лише олією, а й екологічним лихом.
Зважаючи на складність ситуації, міська рада утворила комісію для розслідування НП і пошуку винних. Очолив її один із заступників міського голови Юрій Бехтір. Поки комісія виробляла тактику розслідування, вранці 28 серпня викид повторився: масляниста рідина знову «виповзла» з каналізаційних колодязів. Ситуацією найбільше обурювалися представники ОП «Полтававодоканал». Вони заявили про можливий вихід із ладу відрізка міської каналізації, яким невідома рідина стікала до супрунівських очисних споруд. Якщо вона кристалізується й осяде на стінках труб колектора, то очистити їх буде складно. Каналізаційні труби давно відслужили своє і ледь дихають. Промивання під тиском може остаточно зруйнувати їх.

Чиїх рук творіння?
Головний інженер ОП «Полтававодоканал» Анатолій Сердюк у розмові з кореспондентом «ДУ» тоді висловив припущення, що відходи виробництва до міської каналізації могло скинути ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод». Можливо, припускав головний інженер, там промивали цистерни, якими транспортують олію, ймовірно, виконували якісь інші виробничі завдання, а відходи скидали у міську каналізацію. Пан Сердюк тоді схилявся до такої думки ще й тому, що представників водоканалу нібито не допустили на територію заводу, а ті таки зафіксували викид пари з каналізації. Отже, припускають водоканальці, на підприємстві знищували сліди свого продукту в каналізації, промиваючи колектор парою. Як говорив тоді А. Сердюк, усе мають прояснити результати аналізів.
Натомість на ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод» дотримуються іншої думки щодо причин НП. Голова правління підприємства Микола Горбаньов ще тоді був «на 90 відсотків» певен того, що його завод не причетний до пригоди. Заводчани, розповів він кореспондентові, теж зацікавлені у встановленні істини. Представники заводу взяли на дослідження у своїх лабораторіях зразки того, що витікало назовні з каналізаційних стоків. Перші результати, стверджував голова правління, доводять, що то — жир не рослинного, а тваринного походження. Завод його не виробляє.
Навпроти олійно-екстракційного заводу розташований Полтавський м’ясокомбінат, де чимало відходів тваринного походження. Комбінат теж скидає каналізаційні стоки у ділянку колектора, звідки на дорогу витікає масляниста рідина. Виробляють там, як кажуть, і майонез, для чого використовують олію. Тому невипадково погляди тих, хто шукав винуватців НП, зверталися й у бік м’ясокомбінату. Утім, там заперечували свою причетність до «диверсії» на міському каналізаційному колекторі.

Дамоклів меч
Тим часом комісія міськвиконкому продовжувала пошук винних і обмірковувала питання, як не допустити екологічного лиха через можливий вихід з ладу шестикілометрового відрізка міської каналізації. Коли 30 серпня члени комісії зібралися на нараду біля горезвісних колодязів, з них знову почала витікати на дорогу масляниста рідина із запахом олії: хтось знову скинув у каналізацію маслянисті відходи виробництва. Начальник інспекції з контролю за благоустроєм і санітарним станом Полтави Юрій Стрюк повідомив, що комісія взяла з місця пригоди зразки рідини. Аналізи робитимуть в одній з лабораторій Києва, що має забезпечити незалежність дослідження. У столиці пообіцяли, що результати будуть невдовзі. На той час комісія обмежилася зробленим, до того ж, маслянисту рідину в каналізацію нібито не скидали.
Проте сталося найгірше. Прогнози водоканальців щодо виходу з ладу ділянки каналізації, якою пливла невідома рідина, справдились. У жовтні забили на сполох в управлінні МНС у Полтавській області. Підвали їхньої будівлі, розташованої напроти колодязів, із яких витікала масляниста рідина, почали заливати каналізаційні стоки. За «еменесниками» настала черга правоохоронців Київського райвідділу міліції. Підвал у відділку теж заповнився нечистотами. Скаржитися на підтоплення почали мешканці деяких будинків, що вздовж каналізаційного колектора, куди скидали «олію». Стало зрозуміло, що «нитка» колектора, таки «засалилася» і каналізаційні стоки течуть у підвали. Ситуація загострилася настільки, що, приміром, навіть служби МНС своєю потужною технікою не спроможні відкачати стоки з підвалу будинку власного управління та спеціалізованої аварійно-рятувальної частини. Підвал там залито настільки, що навіть не вдавалося підключити до опалення споруди, бо всі засувки й труби опинилися під водою напередодні початку опалювального сезону, розповідає помічник начальника управління по зв’язках із громадськістю Світлана Наталенко. Та найбільше пожежним дошкуляє не холод, а нестерпний сморід і комарі, яких у тому підвальному «болоті» розплодилася сила-силенна. Навіть спеціалісти СЕС виявилися безсилими щось вдіяти, поки підвал не звільнять від потопу.
Як поінформував головний інженер ОП «Полтававодоканал» А. Сердюк, скидання маслянистої рідини у міську каналізацію триває. Скидають, як правило, вночі. Водоканальцям пощастило трохи промити ділянку колектора, прокладеного вулицею Маршала Бірюзова до провулка Шевченка, тож рівень каналізаційних стоків у підвалах будинків трохи знизився. Проте лихо відвернути не вдалося. За спостереженнями спеціалістів водоканалу, маслянисті відходи повільно, але наближаються до супрунівських очисних споруд, забиваючи по ходу каналізаційний колектор жировими відкладеннями, які кристалізуються й осідають на стінках колектора. Що буде далі, А. Сердюк навіть не хоче прогнозувати. Далі буде погано для всього міста, вважає він. Якесь підприємство безкарно періодично скидає відходи виробництва до міської каналізації, але встановити яке саме комісії чомусь не вдається, хоча, на мою думку, зробити це не важко. Аналізи рідини, яку відправили до столиці майже три місяці тому, до Полтави, кажуть, так і не прибули... Ситуація незабаром може вийти з під контролю...
* * *
Така колізія навколо каналізаційного колектора. На очах міського керівництва назріває екологічне лихо, але його винуватці усе ще не відомі. Можливо, їх не хочуть виявляти, припускають полтавці?

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ЛІСНИЦТВО — ШКІЛЬНИЙ КЛАС
• ЛЬОДОВИКИ ТАНУТЬ НА ОЧАХ

назад »»»