Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
АВТОСОТ: ПЕРЕРОЗПОДІЛ РИНКУ НА КОРИСТЬ ІМПОРТЕРІВ
За висновками провідних експертів, у наступному році та в найближчій перспективі ключові американський та європейський автомобільні ринки увійдуть у стадію сповільнення зростання, можливо, навіть стагнації. Віднедавна свої сподівання гіганти автомобільної індустрії покладають на швидке зростання попиту в країнах «третього світу». За прогнозом, у наступні десять років саме тут стрімко зростатиме попит на авто.

Найвища динаміка зростання авторинку в Китаї — понад 40 відсотків щороку. Їхній автопром запустив у масове виробництво прості й дешеві моделі, які незабаром складатимуть конкуренцію якісним і відомим брендам на світовому ринку. Для багатьох відвідувачів київського автосалону SIA-2006 продукція китайських виробників була справжнім відкриттям, а деякі моделі легковиків і автобусів змусили замислитися над тим, що невдовзі у світі може з’явитися нова держава — гігант автоіндустрії.
Звичайно, досягнення українських виробників на тлі китайського економічного дива виглядають скромно. Проте кілька років поспіль зростання випуску автомобілів в Україні свідчить про те, що правильна стратегія розвитку галузі дає хороший результат і комерційний успіх.
За словами заступника директора департаменту машинобудування Мінпромполітики Юрія Яковенка, від початку року вітчизняний автопром випустив продукції на 10 млрд грн. Зростання промислового виробництва сягає близько 30 відсотків. У 2004 році зростання становило удвічі більше. Експерти пояснюють відносне сповільнення скасуванням податкових преференцій для автовиробників. Цього року з конвеєрів заводів зійшло 214 тисяч легковиків, 4,5 тис. вантажних автомобілів, 4 тис. автобусів. Найшвидше зростають темпи виробництва автобусів. В Україні динамічно розвиваються шість автобусних заводів.
Експерти прогнозують, що цьогоріч буде продано 400 тис. нових автомобілів, із яких щонайменше 100 тис.— іномарки провідних американських, європейських і японських виробників. За висновками експертів, резерви для зростання ринку в Україні чималі, адже кількість автомобілів на кожну тисячу громадян у нас значно менша, ніж у сусідніх державах. Попит на чотириколісні засоби пересування в усіх цінових сегментах з року в рік стабільно зростає. За оцінками експертів, річний обсяг ринку становить щонайменше п’ять мільярдів доларів. Тому виробники й імпортери готові змагатися за свій шматок цього ласого пирога. Проте умови конкуренції виробників та імпортерів завжди були різними. Кілька років поспіль наш уряд стимулює вітчизняного виробника, запроваджуючи високі митні ставки на імпорт автівок. Державний протекціонізм щодо виробників дав результати. Проте незабаром все може змінитися — після вступу України до СОТ незаперечні переваги матимуть імпортери.
Нині мито на ввезення імпортних автомобілів становить 25 відсотків. Після вступу України до СОТ ставка зменшиться до 10%. Іномарки подешевшають, отже, попит на них зросте, збільшаться обсяги реалізації. Мито на машинокомплекти становить від 3 до 5 відсотків. Завдяки цьому в Україні неабиякий розмах має так званий сірий імпорт — завезення іномарок, розібраних на запчастини та їхнє складання на вітчизняних підприємствах. Це значно дешевше, але якість безпосередньо впливає на ціну.
Однією з умов вступу до СОТ є скасування обмеження на ввезення автомобілів, вік яких більший восьми років. Як компенсацію автовиробники пропонують збільшити транспортний збір із європейського автомобільного секонд-хенду.
Досвід сусідньої Польщі може бути для України повчальним. Напередодні вступу в СОТ у цій країні щороку продавали 800 тис. нових автомобілів. Після вступу в міжнародний торговельний клуб реалізація нових автівок зменшилася до 200 тисяч, а ринок автомобілів, що були у вжитку, зріс до 1 млн штук. Польща перетворилася на європейське звалище авто секонд-хенду.
Звісно, для багатьох споживачів вигідніше придбати десятилітню іномарку з Німеччини в хорошому стані за третину вартості нового автомобіля. Справді, навіщо платити більше? Та для виробників це може бути справжня катастрофа.
На переконання президента корпорації «Богдан» Олега Свинарчука, після вступу України до СОТ вітчизняний ринок заполонять нові автомобілі російського виробництва, зокрема, продукція світових компаній, які відкрили власні виробничі лінії в Росії. Причина полягає в тому, що Росія змогла під час переговорів щодо вступу до СОТ відстояти значно вигідніші умови для свого автопрому. Крім того, жодного перехідного періоду із поступовим зменшенням митних ставок не буде, й українські виробники одразу опиняться в жорстких конкурентних умовах.
Імпортери загалом із оптимізмом споглядають у майбутнє. Як зазначає генеральний директор групи компаній «Вінер» Богдан Кульчицький, структура українського автомобільного ринку чітко розподілена. Третина — це автомобілі умовно власного виробництва, що складаються переважно з імпортованих машинокомплектів. Друга третина — чистий імпорт автомобілів виробництва країн СНД. Ще третина — імпортні іномарки виробництва провідних світових компаній та корпорацій. Саме третя категорія матиме тенденцію до збільшення своєї частки на ринку після вступу до СОТ. Звичайно, кожний водій мріє їздити на якісній іномарці. Тому попит на ці автомобілі зростатиме. Свідчення тому — збільшення цьогоріч на 15 відсотків продажу імпортних автомобілів преміум-класу.
Експерти вважають, що Україна, образно кажучи, перебуває між двох стільців. Наша промисловість не інтегрована ні в європейську економічну систему, ні в пострадянську. В економічному розумінні така «позаблоковість» для держави є програшною, оскільки на прикладі авторинку очевидно: нас розглядають лише як об’єкт для просування власних економічних інтересів, як ринок збуту продукції. Згортання обсягів виробництва українського автопрому матиме для темпів економічного розвитку негативні наслідки. На думку фахівців, конкурувати на внутрішньому і світовому ринку в ніші легкових автомобілів вітчизняним виробникам буде важко. Адже цей ринок як жодний інший давно поділений між гігантами світового автодрому. Крім цього, претендентів на свою нішу чимало: активно використовуючи досвід іменитих колег, свою продукцію економ-класу просувають китайські та індійські виробники-новачки.
Єдина можлива перевага українських виробників на внутрішньому ринку — доступні ціни. Окрім цього, експерти вважають, що варто сконцентрувати фінансові, науково-технологічні та інноваційні зусилля на певному виробничому сегменті ринку. Зважаючи на те, що нині найпродуктивніше розвивається виробництво автобусів, можливо, саме ця ніша стане для українського автопрому спеціалізацією на міжнародному ринку.
Виробництво автобусів різних класів і категорій та спеціального комерційного транспорту завжди матиме стабільний збут як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Ключова перевага — помірковані привабливі ціни. Саме для українських автобусів на ринку можна застосувати гасло «Перевірена якість, за яку не треба платити надто багато».

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:
  • ЗА МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ ТРЕБА ПОБОРОТИСЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».