ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПРАГМАТИЧНА ЕНЕРГЕТИКА
Підбиваючи підсумки роботи за 100 днів, міністр палива й енергетики Юрій Бойко назвав головним досягненням те, що Україна взимку буде надійним транзитером енергоносіїв для європейських споживачів. Для внутрішнього споживання в газосховищах накопичено 25,5 млрд кубометрів блакитного палива, на складах — понад три мільйони тонн вугілля.

Упродовж серпня—жовтня підприємства паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) переказали до держбюджету 5 714 млн грн, це майже на 60 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вітчизняний ПЕК стає дедалі привабливішим для інвесторів. Наприкінці жовтня в Брюсселі була ухвалена Пам’ятка про пріоритетні інвестиційні проекти, фінансування яких здійснюватимуть європейські банки в першому півріччі наступного року. Загальний обсяг задекларованих кредитів європейських банків на інвестиційні проекти для українського ПЕК становлять 400 млн євро.
Керівник Мінпаливенерго відкидає звинувачення опонентів з приводу підвищення ціни газу для промислових підприємств з 95 до 130 доларів. Це намагання продавати газ як політичний товар, бо ціна 95 доларів за тисячу кубометрів для обсягу 34 млрд була гарантована угодою від четвертого січня цього року лише на перше півріччя. А ставка плати за транзит кожної тисячі кубометрів російського газу до Європи через територію України за цією угодою до 1 січня 2011 року зафіксована на рівні 1,6 долара на 100 км. Таким чином, ця угода була набагато вигіднішою російській стороні, ніж українській. Зважаючи на зростання ціни туркменського газу до 100 доларів та затрат на транзит, зберегти ціну 95 доларів у другому півріччі цього року, за словами міністра, було нелегко. Ціна 130 доларів у наступному році буде порівняно з європейськими значно нижчою. До початку грудня уряд планує схвалити спеціальну постанову про визначення граничних цін на газ для промислових підприємств.

Пальне не дорожчатиме до весни
Юрій Бойко запевняє, що ціни на нафтопродукти в Україні будуть стабільними впродовж найближчих чотирьох — шістьох місяців. Такий прогноз базується на планах країн — членів ОПЕК зафіксувати ціну на нафту в межах 58 доларів за барель на три місяці.
Навесні можливе незначне (до 10 відсотків) сезонне підвищення цін, з яким міністр обіцяє впоратися завдяки внутрішнім резервам. Недавнє зменшення вартості нафтопродуктів в Україні відбулося завдяки здешевленню нафти. Водночас профільне міністерство систематично провадить моніторинг прибутків переробних підприємств та мереж роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Результати для власників НПЗ та автозаправних станцій виявилися невтішними. Міністр визнав, що зменшити вартість пального на українських АЗС вдалося також завдяки відділенню «спекулятивної складової», якою нафтотрейдери полюбляють зловживати під час подорожчання нафти. Нині гравці нафтового ринку налаштовані на партнерство з урядом, що не шкодитиме стабільному і прибутковому бізнесу.
Наступного року митні збори на імпорт нафтопродуктів можуть бути скасовані, оскільки вони не впливають на імпорт з Росії і Білорусії, а литовський імпорт можна регулювати завдяки внутрішнім резервам. Натомість Мінпаливенерго пропонуватиме уряду змінити акцизні ставки, зробивши їх диференційованими залежно від якості пального.
За словами міністра, уряд розглядає варіанти створення агентства стратегічного резерву на базі «Укртранснафти» чи «Укртранснафтопродукту». Підприємство обиратимуть, зважаючи на технічні можливості для зберігання запасу нафтопродуктів. Завдяки йому можна буде ринковими важелями регулювати ціни, виставляючи для реалізації додаткові партії пального в момент найбільшого попиту і ціни. Найвдалішим варіантом у міністерстві вважають угорську модель. Стратегічний резерв нафтопродуктів там формують за рахунок трейдерів. Міністр зазначив, що уряд має відповідні важелі, які дадуть змогу реалізувати таку модель. Уряд не витрачатиме бюджетних коштів на створення резерву нафтопродуктів. Нині триває інвентаризація майна підприємства «Укртранснафтопродукт». На думку експертів, саме воно стане базою для створення стратегічного резерву.
Нові перспективи для вітчизняного ринку відкриває співпраця з британсько-голландською нафтовою компанією «Royal Dutch/Shell Plc», яка нещодавно відкрила банківські рахунки в Україні і готова розпочати розробку родовищ на Причорноморському шельфі. Україна зацікавлена в партнерстві з корпорацією, що має досвід нафтовидобутку на великих глибинах.

Демпінгу електроенергії покладуть край
Виробники отримали за електроенергію, відпущену в мережі державного підприємства «Енергоринок», 105 відсотків оплати. Загальна вартість наданої споживачам електрики перевищує вісім мільярдів гривень. Експорт сягнув 2,8 млрд кВт/год, це на 88 відсотків більше, ніж торік. У листопаді відновлено поставки електроенергії до Росії за ціною чотири центи за один кіловат на годину. Щомісячні обсяги експорту до Росії становитимуть від 200 до 800 МВт. У вересні відбувся пуск першого гідроагрегата на Ташликській ГАЕС потужністю 150 МВт. В Одеській області розпочато будівництво високовольтної повітряної лінії ЛЕП Аджалик — Усатово загальною вартістю 32,75 млн євро, а також будівництво ЛЕП Новоодеське — Арциз, вартістю 90 млн дол. Ці магістралі розширять можливості транспортування електроенергії в європейські країни.
Деякими контрактами на експорт електроенергії в європейські країни, а також у Білорусь і Молдову передбачено поставки електроенергії за ціною 2,2 центи за кВт/год, що значно менше, ніж на внутрішньому ринку (4 центи кВТ/год). У такий спосіб українські енергетики фактично дотували й підтримували розвиток економічного потенціалу за кордоном. «Ми вважаємо, що це несправедливо й неправильно і переглянули всі контракти. З нового року не буде жодного контракту, за яким ми постачатимемо електроенергію дешевше, ніж вона коштує на внутрішньому ринку», — наголосив Юрій Бойко. Він також спростував інформацію про підвищення вартості ядерного палива для АЕС України. Принаймні офіційних заяв з цього приводу від Росатома не надходило.

Пріоритет — транзиту
Щоб не втратити транзитний потенціал після 2009 року, коли буде збудований нафтогін з Росії до Китаю потужністю 50 млн тонн, Україна має розвивати власні потужності. Нині українські експерти ведуть переговори з російськими та казахськими колегами про збільшення обсягів транзиту нафти нашою територією.
До речі, законодавча база для роботи Міжнародного газотранспортного консорціуму (МГК) уже створена. Нині тривають переговори між Україною і Росією. Третій учасник — Німеччина має визначитися зі своїм місцем у проекті. На переконання Юрія Бойка, суть проекту проста: Росія надає ресурси газу, Україна забезпечує транзит, а Німеччина отримує можливість додаткової реалізації палива в Європі завдяки збільшенню обсягу постачання. Практична реалізація проекту МГК розпочнеться після того, як всі його учасники матимуть «загальний підхід».
Перспективи проекту з добудови нафтопроводу Одеса— Броди— Плоцьк залежатимуть від динаміки збільшення обсягів видобутку нафти в Азербайджані, Росії й Казахстані. Нині найбільша частка каспійської нафти транспортується нафтогоном Баку — Джейхан. Основне завдання — визначити постачальника й одержувача нафти, а також ціну транзиту. Питання пайової участі зацікавлених у проекті країн нині обговорюється.
Під час недавнього засідання українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва її співголови Юрій Бойко та міністр економіки Польщі Пьотр Вожняк підписали протокол, у якому засвідчили готовність до початку практичної реалізації проекту Одеса—Броди—Плоцьк з транспортування каспійської нафти до європейських нафтопереробних заводів з використанням нафтотранспортної інфраструктури та будівництва нового нафтопроводу від Бродів до Плоцька.
Для підготовки та погодження проекту міжурядової угоди на основі рекомендацій Європейської комісії буде створена спільна робоча група. Її перше засідання відбудеться не пізніше 15 грудня цього року. Сторони також висловили зацікавленість у розвитку співпраці для збільшення поставок природного газу до Республіки Польща газогон Устилуг— Хрубєшув. Лише в цьому році планується експортувати цим газопроводом до Польщі шість мільйонів кубометрів палива.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• СТАБІЛЬНІСТЬ МАКРОЕКОНОМІКИ — МАГНІТ ІНВЕСТИЦІЙ?
• ДЕФІЦИТ ПОКРИВАЮТЬ ВНУТРІШНЬОЮ ПОЗИКОЮ
• РИЗИКИ ЄВРОВАЛЮТИ ЗРОСТАЮТЬ
• ПОДВІЙНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ «ЛУГАНСЬКТЕПЛОВОЗА»

назад »»»