ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ВЕТО ВАРШАВИ
Як і варто було сподіватись, на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі поляки підтвердили своє бажання, щоб у взаємовідносинах Росія— Євросоюз зважали на інтереси всіх членів Союзу, а не тільки «старих».

Як відомо, у листопаді 2007 року спливає термін дії десятирічного договору про партнерство і співпрацю, яким визначено відносини Росії і Європейського Союзу. За цей час відбулись значні зміни, головна з яких — розширення Євросоюзу з 15 до 25 членів 2004 року. До організації вступили країни, більшість з яких перебували в зоні впливу Радянського Союзу, і це принципово змінило геополітичний баланс у Європі.
Нині через опір Польщі не вдалось затвердити змісту переговорного процесу, який ЄС мав розпочати 24 листопада щодо нового договору з Російською Федерацією.
Варшава не погоджується з проектом цих перемов і вимагає, щоб ЄС схилив Москву до вирішення двох проблем: скасування заборони імпорту польських продуктів харчування, яка діє протягом кількох місяців; ратифікації Росією Енергетичної хартії, що повинно відкрити доступ європейським фірмам до російської транспортної інфраструктури газо- і нафтопроводів.
Польський дипломат на умовах анонімності сказав, що поляки вимагають обговорення цих проблем в процесі переговорів. Проте сталось так, що їх ніхто не підтримав, навіть литовці, які завжди солідарні з своїми колишніми братами по «щастю» жити під омофором Москви.
Констатувавши патове становище, адже рішення в ЄС ухвалюються за згоди всіх членів, Фінляндія, яка головує в Євроспільноті, оголосила, що документ повернеться на нижчий рівень узгодження, у комітет постійних представників. Але міністр закордонних справ Польщі Анна Фотига оголосила: якщо не буде позитивних сигналів з боку Москви, вона не має наміру йти на якісь поступки.
Така позиція спричинила якщо не скандал, то неабиякий подив з боку інших членів Євросоюзу. У європейській комісії зауважили, що Польщу не підтримують, а за словами комісара із закордонних справ Беніти Фереро-Вальднер, «усі закликали Варшаву відкликати своє заперечення». Експерти комісії попереджають, що Польща загнала в глухий кут себе, а не Росію, бо Москва не наполягатиме на укладанні нового договору і не погодиться на ратифікацію Енергетичної хартії під цією загрозою. У комісії також стверджують, що Польща порушує домовленості, досягнуті в Лахті на неформальному саміті лідерів країн ЄС і президента Росії Володимира Путіна, поставивши початок переговорів у залежність від підписання РФ Енергетичної хартії. Єдине, чого Польща може досягти, це показати, що ЄС неодностайний, а точніше, що вона має у Спільноті особливу позицію. Тому, на думку латвійського міністра закордонних справ Артіса Пабрікса, спосіб захисту своїх інтересів Польща обрала помилковий, Варшава не використовує можливостей, які надає Євросоюз. А міністр закордонних справ Німеччини Франк Вальтер Штайнмайєр сказав: «Відсутність нового договору означає більші втрати для ЄС, ніж для Москви». На думку французького міністра з європейських питань Катрін Колонна, «краще, аби енергетичні проблеми знайшли своє місце в новому, загальному договорі з Росією, тому Франція очікує якнайшвидшого порозуміння на рівні комітету постійних представників».
Сергій Ястржембський, радник Володимира Путіна з питань відносин з ЄС заявив, що Росія хоче негайного початку переговорів без жодних попередніх умов, а стосовно відносин з Польщею, то їхнє вирішення є проблемою двосторонніх взаємин.
Польські дипломати у приватних розмовах доводять, що Брюссель певною мірою сам винен у вето, бо Комісія зробила замало, аби схилити Росію до скасування ембарго. Якби поведінка Комісії була принциповою, то й Польща зайняла б іншу позицію. Високопосадовці з Варшави нагадують, що рік тому Росія заблокувала експорт польських продуктів харчування, спочатку м'яса, а потім продукції рослинництва, заблоковано судноплавство через Пілавську протоку, а в липні припинено постачання нафти на нафтопереробний завод у Мажейкяї (Литва), який купив польський концерн «Орлен». Протягом року польські посадовці й політики намагались встановити контакт з Москвою й налагодити діалог, але все було марно і весь цей рік детальна інформація про всі перипетії надходила до Єврокомісії.
Тепер Польща намагається зламати тактику Москви, яка полягає у вбиванні клина між «старими» і «новими» членами ЄС, як вона це робить і стосовно відносин Європи та США. При цьому Варшава сподівається на розуміння з боку провідних партнерів — Великої Британії, Німеччини, Франції та країн Центральної Європи. Зробити це буде нелегко, бо якщо казати відверто, сама «стара» Європа схильна поділяти країни ЄС на першорядні і другорядні. Подальший прогрес Євросоюзу полягатиме в умінні його членів поєднувати загальноєвропейські інтереси з національними інтересами кожної держави незалежно від її потуги. Зробити це буде нелегко, а може, інколи й болісно, але іншого шляху в Євросоюзу немає, якщо він хоче відігравати впливову роль у сучасному глобальному світі.
Політична культура Євроспільноти ґрунтується на консенсусі — всім гучним заявам і вето завжди передує старанне, навіть дріб'язкове вивчення проблеми, політичні торги та компроміси. Проте, можливо, полякам не вистачило вміння знаходити аргументи в дискусіях з потужними дипломатіями Німеччини, Франції чи Росії?

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• НІКАРАГУА: «ЛІВИЙ МАРШ» НА ЧАСІ
• ІНДІЯ — ПАКИСТАН: ДІАЛОГ ВАЖКИЙ, АЛЕ ПОТРІБНИЙ

назад »»»