ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
«СТРАТЕГІЯ ФЕНІКСА» ДЛЯ «НАШОЇ УКРАЇНИ»: РОЗМІРКОВУЮТЬ ПОЛІТОЛОГИ
За великим рахунком з’їзд «Народного союзу «Наша Україна» результату не дав. Проте і в такій безрезультатності є певні мікродосягнення з макронаслідками. Основний з них полягає в тому, що партія переходить у фазу ентропії, внутрішніх розколів і «скандалізації» внутрішньопартійної ситуації. Таку думку висловив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

«Очевидно, що далі процес розвиватиметься за одним з двох сценаріїв: або «Наша Україна» через якийсь час проводить радикальну кадрову ротацію, обирає нових керівників і відновлює свої політичні позиції в суспільстві і президентські позиції в партії, або набирає обертів процесентропії і паралельно формується новий партійний пропрезидентський проект «командирсько-польового» типу... Якщо останній проект буде успішним, то тоді «Наша Україна» стане нікому не потрібною, крім свого старого керівництва»,— вважає політолог.
«Те, що НСНУ нині перебуває в кризі — очевидний факт. З’їзд не став новим кроком у житті партії, а, можливо, й об’єктивно не міг ним стати»,— переконаний голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.
Найбільша інтрига з’їзду, на думку політолога, полягає не в протистоянні Миколи Катеринчука і номенклатури, а у виступі Юрія Луценка: «Луценко підтвердив, що готовий очолити новий політичний проект, одним з елементів якого був би і НСНУ. У цьому є інтрига. Якби Луценко погодився очолити НСНУ, він би залишився в статусі фаворита Президента, що повинен конкурувати з Тимошенко. А от якщо він очолить новий проект, на який пристануть різні «помаранчеві» партії, то згодом міг би не тільки «відтінити» Тимошенко, а й претендувати на президентську посаду. І тут запитання до Ющенка, чи готовий він визнати своїм спадкоємцем Луценка, чи згодом бачитиме в ньому конкурента не меншого, ніж Тимошенко».
Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко стверджує, що «Нашій Україні» вдалося уникнути розколу. «Пропозиції про розпуск «НУ» і створення на її основі нової партії, які пролунали у виступах та кулуарах,— це ні що інше, як цивілізоване запрошення на страту. У цю гру — створення єдиної націонал-демократичної партії — українські демократи грають від часу створення першого Руху, найдужчого. Спроби розділитися, а потім зібратися в новому складі (стратегія фенікса) приречені на поразку»,— не сумнівається політолог.
«Наша Україна» перебуває в кризовому стані, і це визнали всі, але виходу не знайшли. Відкладення усіх проблем на березень — ні що інше, як затягування конфлікту. Але принаймні те, чого не сталося (розвалу партії на цьому з’їзді), засвідчує: «Наша Україна» залишається жити в політичному просторі, хоча вже не має вагомих аргументів для боротьби з політичними супротивниками»,— додав Небоженко.
Директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Юрій Якименко також позитивно оцінює, що вдалося уникнути зовнішнього розколу партії, але зазначає, що з’їзд не ліквідував передумов для розбіжностей усередині партії: «Відбулася консервація тієї нестабільності, що була характерна для партії протягом останнього часу».
«З’їзд ухвалив кілька рішень, що зробили позицію НСНУ з певних питань більш визначеною. Передусім, це стосується переходу в опозицію, ставлення до уряду Януковича, низки принципових програмних питань, зокрема, з проблем євроатлантичної інтеграції України»,— додав політолог, але підкреслив, що загалом з’їзд не став вирішальним.
«Як і очікувалося, НСНУ розвалюється на очах,— висловив свою думку директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Малинкович.— У «Нашої України», власне кажучи, серйозних перспектив уже немає, і це продемонстрував з’їзд. Справа не в скандалах, які там відбулися, а в тім, що в цього об’єднання немає майбутнього, на яке воно хотіло б сподіватися. Отже, це об’єднання не може бути тою політичною силою, що вплине на долю країни. Ця партія може пройти в парламент, може посісти певну нішу, але вирішальної ролі грати не може».
На думку провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Олександра Дергачова, на з’їзді підтвердилися дві очевидні речі: «По-перше, те, що перехід в опозицію є вибором остаточним, і по-друге, те, що партія не готова до значного оновлення свого керівництва і принципів внутрішнього життя взагалі».
«Якщо говорити про перспективу, то її певною мірою визначено. «Наша Україна» може бути якщо не «центром тяжіння», то ініціатором, одним з активних гравців, щоб згуртувати більшість «помаранчевих» сил, що не знайдуть іншої альтернативи, тобто об’єднання з БЮТ. Крім того, я вважаю, що можуть виникнути і більш ясні мотиви і більш якісна співпраця між «Нашою Україною» і БЮТ з огляду на те, що стратегічних збігів у їхніх планах побільшало. Більш імовірним нині здається поступовий пошук нового формату об’єднання й реорганізації «Нашої України» з можливою участю Луценка»,— припускає політолог.
також у паперовій версії читайте:

• ХОДІНННЯ ПО КОЛУ
• ВІД САМОТНОСТІ ПРЕЗИДЕНТА ВРЯТУЄ БЕЗСМЕРТНИЙ

назад »»»