ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ТІЛЬКИ В ГІРСЬКИХ ЛІСАХ

Знайомий Микола Цюрак запросив, за нагоди, відвідати його в селі Пасічна. Не встигли ми з ґаздою обмінятися кількома словами, як за вікном почулося страшне ревище, що сполохало чи не всю довколишню округу, хатини якої наблизились до чудових гірських краєвидів понад Бистрицею Надвірнянською в місцині Межибриця.
То на сусідському подвір’ї кілька хлопчаків, мовби вправляючись у вільній боротьбі, вовтузилися з чорно-бурою твариною, котра час від часу видавала гучні протяжливі крики.

Голосно лементували і дітлахи, котрі принесли сюди неочікуваного гостя — ведмежатко. Знайшли кумедного Михасика, що зірвався з невисокого урвища, в тутешньому урочищі Лази Соколовиця, неподалік у лісових угіддях Пасічнянського лісництва Надвірнянського держлісгоспу.
Зазвичай самка після 8,5-місячної вагітності народжує раз на два роки взимку одного-двох крихітних малят. Наше виглядало дещо дорослішим. Очевидно, воно цьогорічне. А заблукало, коли разом із матір’ю зійшло з гірських лісів поближче до людських осель. Дика звірина то пильно дивилась на хлопців, мовби хотіла сказати: «Відпустіть», то тупала об землю, то, ревучи, зводилась на задні лапи, вдаючи із себе приятеля. Хоча був це молоденький ведмедик, але здалеку видавався більшеньким, а тут, на землі, виявився невеличким худим звірком.
Хлопці, пересвідчившись у бешкетуванні хижої тварини, віднесли її подалі від хати, в густі зарості поміж крутих гір. Ведмежа, відчувши волю, стрепенулося, як дременуло... і зникло в глибині.
Та ведучи мову про бурого ведмедя, скажу, що зберігся він, за словами працівників держлісгоспу, тільки в гірських лісах Карпат. На жаль, кількість звірів настільки зменшилася, що в багатьох регіонах Західної України не один рік триває акція «Збережімо ведмедя в Українських Карпатах». Ставлення людей до ведмедів суперечливе — вони захоплюють і водночас лякають. Хоча вони уникають людей, слід дотримуватись обережності, щоб тварина не відчула себе у небезпеці. Забарвлення шерсті у хижака має різні відтінки, здебільшого бурий, на череві дещо світліший. На відміну від інших тварин, до 70 відсотків харчування ведмедя становить рослинна їжа. Влітку він їсть якомога більше. Улюблені ласощі — малина, чорниця, ожина, жолуді, горіхи, гриби, комахи. Смакує черв’яками, жабами, мишоподібними гризунами, їсть падаль. Інколи нападає на оленів, але переважно на хворих і молодняк. Тварина — всеїдна.
Якщо влітку ведмідь знаходить достатньо корму, то до осені приблизно третину маси його тіла може складати жир. Він дає змогу йому перебути голодну зиму в стані зимового сну. Але у теплі малосніжні зими деякі ведмеді блукають майже цілу зиму, залягаючи у сплячку, коли настануть більші морози. Зимує ведмідь у спокійній місцині — скельній печері, розкопаному мурашнику, під коренями або в дуплистому дереві, здебільшого на північних схилах гір, де сніговий покрив більш стійкий. У більшості ведмеді залягають у сплячку у листопаді-грудні у барлоги. З настанням зими їх заносить снігом. Потім лише маленький отвір для дихання може підказати уважному спостерігачеві місце зимівлі. У стані зимового сну ведмідь практично беззахисний. Тоді він може стати навіть здобиччю вовків. Ще не так давно на ведмедя полювали і взимку. Та нині цей вид полювання заборонений.
Біля самки, крім цьогорічних ведмежат, можуть бути минулорічні ведмежата, котрі самостійно здобувають собі корм, але потребують ще охорони. Присутність ведмедя в угідді відразу помітна, сліди його перебування легко виявити, але щоб з’ясувати кількість звірів, а тим більше їхній вік і стать, потрібно всебічно аналізувати появу цієї тварини в угіддях.
Навесні, після пробудження, по слідах установлюють кількість зимуючих особин. Слід брати до уваги, що ведмедиця з новонародженими малятами, сполохана під час сплячки, полишає барліг з ведмежатами і більше до нього не повертається. Коли навесні ведмеді вибираються з барлога, вони ще два-три тижні нічого не їдять, бо організм має відновитися після довгого посту. Однак після цього мусять поновити сили. Для цього поїдають найрізноманітніших личинок і жуків. Улітку деякі ведмеді нападають на домашніх тварин, особливо на тих, що перебувають на пасовищах поблизу місць проживання лісових велетнів. Незважаючи на таку шкоду, жителі Карпатського регіону загалом симпатизують цьому великому, на перший погляд, незграбному звірові.

Микола ПИТЛЮК, Івано-Франківська область
також у паперовій версії читайте:

• ПІД ЗЕЛЕНИМИ ШАТАМИ СОСЕН
• ЕКОЛОГІЧНИЙ ВСЕОБУЧ
• НЕНАЧЕ ПИСАНКА СЕЛО...

назад »»»