ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
ПІВДЕННООСЕТИНСЬКИЙ ПРЕЦЕДЕНТ
Апогеєм напруженості, яка властива російсько-грузинським відносинам вже понад два роки, стала ситуація навколо сепаратистських анклавів Грузії. Нагадаємо, що на початку поточного року диверсія на південноосетинському газогоні позбавила Грузію палива у найхолоднішу пору року.

Результатом «холодної війни» між Тбілісі та Москвою стало укладення угоди про виведення російських військових баз з території Грузії до 2008 року. Втім, грузинська сторона не домоглася від ООН заміни російських миротворців в Абхазії та Південній Осетії. Потім настав час торгових «битв»: Росія відмовилася купувати грузинське вино, мінеральні води та чай.
Подальша ескалація напруженості у вересні нинішнього року призвела до того, що спецслужби Грузії заарештували російських офіцерів, звинувативши їх у шпигунстві. Конфронтація набирала обертів. Росія запровадила економічну блокаду Грузії та жорстко розпочала депортацію грузинських нелегалів. На західну критику такої політики Кремля щодо Тбілісі, російський президент Володимир Путін відповів, що тим самим він відвертає спробу грузинського керівництва силою вирішити абхазький та південно-осетинський конфлікти. Аби заспокоїти Москву, керівництво США запевнило, що не збирається йти далі інтенсифікованого діалогу з Грузією у форматі співпраці Тбілісі з НАТО.
Таким чином, навколо Грузії склалася напружена ситуація. Імпульсом до її подальшого загострення став референдум з питання незалежності Південної Осетії, який відбувся 12 листопада. Його результати, як і перемогу на президентських виборах Едуарда Кокойті, можна було впевнено спрогнозувати. Інша справа, що як й у випадку аналогічного референдуму з питання незалежності Придністров'я, південно-осетинський також не має прямих правових наслідків. Фактично ці референдуми потрібні Кремлю для тиску на Захід: якщо буде визнано незалежність Косова, Росія напевне у відповідь визнає подібний статус Абхазії, Південної Осетії та Придністров'я.
Водночас розвиток останніх подій засвідчив, що керівництво Грузії помилилося, вважаючи, що США та ЄС рішуче підтримають його у протистоянні Росії. Ніхто не виявив бажання через Грузію сваритися з Кремлем, який нервово реагує на послаблення своїх позицій на Кавказі. Як за звичай буває, кожна слабка країна має самостійно вирішувати свої проблеми...
Напередодні референдуму в Південній Осетії правляча в Грузії партія «Єдиний національний рух» висловилася проти негайного виходу з СНД. На думку грузинських стратегів, необхідно підібрати такий момент, коли це не завдасть збитків інтересам країни. Скільки доведеться чекати на це, не відомо. Президент Грузії Михаїл Саакашвілі сподівається наприкінці листопада зустрітися з Володимиром Путіним на саміті країн СНД. Але взаємної довіри в грузинсько-російських відносинах вже немає, як немає підстав сподіватися на потепління в стосунках між Тбілісі та Москвою найближчим часом.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• США: ДЕМОКРАТИ Й РЕСПУБЛІКАНЦІ ПРИРЕЧЕНІ НА СПІВПРАЦЮ
• ФУЦЗЯНСЬКОГО ШТАМУ «ПТАШИНОГО ГРИПУ» НЕМАЄ
• У НІГЕРІЇ ЗАХОПЛЕНО НАФТОПЕРЕКАЧУВАЛЬНУ СТАНЦІЮ
• ПОЛЬСЬКА ОПОЗИЦІЯ ДОМОГЛАСЯ УСПІХУ

назад »»»