ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
СПОКІЙ ЕКС-ДИКТАТОРОВІ ПІНОЧЕТУ ЛИШЕ СНИТЬСЯ
Одночасно ухвалено два судові рішення, що стосуються колишнього чилійського диктатора Аугусто Піночета. Апеляційний суд Сантьяго вирішив звільнити його під заставу у розмірі 500 тисяч чилійських песо (близько тисячі доларів). Водночас суд позбавив його недоторканності в справі про викрадання й зникнення іспанського священика Антоніо Ллідо в 1974 році.

Піночет уже втратив імунітет у декількох справах про порушення прав людини. Суд може позбавити недоторканності колишнього президента і довічного сенатора тільки в кожній конкретній справі.
Священик-дисидент отець Антоніо зник після арешту його агентами чилійської таємної поліції. Тіло Ллідо досі не знайдено, його вважають загиблим.
Екс-диктатор, як ми розповідали, перебував під домашнім арештом від 30 жовтня. Тоді проти нього було висунуте звинувачення у зв'язку зі зникненням політичних противників диктатури в Чилі у 1973–1990 роках, тортурами і вбивством в колишньому центрі ув'язнення «Вілла Гримальді».
Піночета заарештовували п'ять разів, починаючи з 1998 року, проте судовий розгляд більшості звинувачень припиняли через поганий стан здоров'я колишнього президента.
Крім того, за версією чилійських правоохоронних органів, за час правління Піночета колишній президент і члени його родини привласнили понад два мільйони доларів. На секретному рахунку диктатора в одному з американських банків — близько 28 мільйонів доларів, законність походження яких також викликає сумніви в чилійської прокуратури.
Суд переслідує також його дочку. Лусії Піночет інкримінують ухиляння від сплати податків.

ВАШИНГТОН—МІНСЬК: ВЗАЄМНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ У ПОРУШЕННІ ПРАВ ЛЮДИНИ
США, країни Європейського Союзу і Канада запропонували делегатам Третього комітету Генеральної Асамблеї засудити порушення прав людини в Білорусі, Узбекистані, М'янмі, Ірані та Північній Кореї.
У проекті резолюції щодо Білорусі зазначено, що в цій країні поширюється практика утисків і кримінального переслідування представників опозиції, правозахисників, журналістів і членів неурядових організацій.
У документі щодо Узбекистану міститься заклик до Ташкента покінчити із значними порушеннями прав людини. Ідеться про необхідність покласти край залякуванню й затриманню журналістів і представників громадянського суспільства, у тому числі правозахисників, зокрема їхньому примусовому перебуванню в психіатричних лікарнях. Властям Узбекистану настійно рекомендують забезпечувати проведення справедливих судових розглядів, захищати свободу слова й зареєструвати опозиційні політичні партії.
Водночас білоруська делегація представила резолюцію про ситуацію у царині демократії і прав людини в США. Крім того, Мінськ запропонував, щоб Генеральна Асамблея закликала закрити всі таємні в'язниці і притягнути до відповідальності винних у їхньому існуванні. У білоруському проекті резолюції про ситуацію з правами людини в США йдеться про таємні затримання й арешти, численні прояви нетерпимості, ксенофобії і дискримінації. У проекті згадується, що виборча система Сполучених Штатів суперечить міжнародним вимогам і призводить до того, що багато громадян цієї країни позбавлені права брати участь у голосуванні. Білорусь закликає засудити США за застосування смертної кари відносно неповнолітніх і психічно хворих осіб.
також у паперовій версії читайте:

• БЕРЛІНСЬКИЙ МУР ЗРУЙНОВАНО 17 РОКІВ ТОМУ
• ВІДСВЯТКУВАЛИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ РЕКОРДІВ ГІННЕССА
• КРИВАВЕ БЛЮЗНІРСТВО: «ІГРАШКОВА» МІНА, СПРАВЖНЯ СМЕРТЬ

назад »»»