ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЗАХИЩАТИ НАЙМЕНШ ЗАХИЩЕНИХ
Країна контрастів
У Конституції записано, що Україна є соціальною державою. Тож потрібно, наголошує міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв забезпечувати соціальну справедливість бюджету, перейматись підвищенням середніх і мінімальних пенсій. Наступного року уряд має намір чотири рази підвищувати пенсії. 1 березня вони підвищаться на коефіцієнт, пов’язаний зі зростанням середньої зарплати у 2006 році. А потім — через підвищення прожиткового мінімуму.
Соціально справедливим вважає міністр і обмеження максимальних пенсій 12 мінімальними пенсіями за віком. Таких разючих диспропорцій у пенсійному забезпеченні, коли лікар, учитель отримує 400 грн пенсії, а хтось — 30 тис., не може бути. До речі, у розвинутих країнах співвідношення мінімальної та максимальної пенсії — 1:10.

Що стосується підвищення пенсійного віку, то поки уряд не планує цього робити. Хоча в експертів інша точка зору. Середня тривалість життя чоловіків в Україні — 62,5, жінок — 73 роки. Проте на ці показники впливає дитяча смертність. Непокоїть те, що до пенсійного віку не доживуть 38% хлопчиків, яким нині 16 років. У середньому жінки після досягнення пенсійного віку впродовж 20 років отримують пенсію, чоловіки — близько 15. Науковці пропонують поки не збільшувати пенсійний вік чоловікам. А поетапно підвищувати його для жінок, приміром, кожен рік — на півроку чи за рік — на рік. Тож проблему цю вивчають.

Готуй пенсію замолоду!
Пенсійний фонд не є банкрутом. Наступного року він буде бездефіцитним. Це дасть змогу у 2008 році почати підготовку до запровадження другого рівня загальнообов’язкової пенсійної системи — накопичувального. Передбачається, що внески до накопичувальної системи у складі загальних відрахувань на загальнообов’язкове пенсійне страхування становитимуть 7%. На часі — ухвалення законів «Про запровадження накопичувальної системи», «Про обов’язкову професійну систему», яким передбачається переведення пенсій, що призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів.
Головна проблема в тім, що пенсії, котрі люди отримують із солідарної системи, збільшуватимуться. Але з її доходів вилучатимуть 7%, які перераховуватимуться до накопичувальної системи. Треба якось компенсувати ці втрати, найперше підвищенням зарплат і виведенням їх з «тіні». Як прогнозують у Мінпраці, частка пенсії, що виплачуватиметься з недержавних пенсійних фондів, котрі активно створюються, становитиме 25–30%. Планується створення НПФ для працівників бюджетної сфери — медиків, учителів, працівників соціальної й культурної сфер.

Прибутками — ділитися
Якщо найближчим часом, зазначає Михайло Папієв, не активізувати пенсійну реформу, не запроваджувати накопичувальну систему та НПФ, а зберігати лише солідарну систему, то на неї чекає колапс. Адже за 20 років через незадовільну демографічну ситуацію один працюючий утримуватиме двох пенсіонерів. Тепер за 20,7 млн працездатного населення лише 9 млн 370 тис. активно сплачують внески до Пенсійного фонду, тобто утримують 13,5 млн пенсіонерів.
Співвідношення фонду оплати праці до обсягів реалізованої продукції свідчить про те, що обсяги реалізації зростають більш прискореними темпами, ніж фонд оплати праці в структурі собівартості. Тож потрібно обговорити це питання з представниками бізнесу, аби частину отриманих прибутків вони спрямовували на підвищення зарплати найманих працівників. Так, збільшення зарплати на 30% займає в кінцевій ціні продукції лише 2%. Але ж ці 2% можна компенсувати за рахунок перерозподілу витрат, у тому числі й енергетичних. Утім, зазначає міністр, є можливості й державного регулювання оплати праці. Адже такий розклад, коли визначенням розмірів зарплати займаються лише роботодавці, не виправдовує себе.
Необхідно більш суттєво підвищувати зарплату працюючим людям, і таким чином боротися з бідністю.

Зарплату — з «тіні»
Люди починають розуміти, якщо не сплачуватимуть внески до Пенсійного фонду, то не отримуватимуть пенсію. Роботодавці ж пропонують зменшення навантаження на фонд оплати праці. Це можна зробити, але на паритетних засадах — роботодавці підвищують зарплату найманим працівникам, виводять її з «тіні», за це їм зменшується розмір податків.
На жаль, через економічні негаразди чимало українських громадян працюють за кордоном. За оцінками Мінпраці, їх від 2,2 до 2,5 млн. Та лише 5% їдуть за направленнями підприємств і організацій, які мають ліцензії Мінпраці й надають пошукачам роботи офіційні договори із закордонними роботодавцями, що захищають соціальні права українців. А 95% громадян виїздять нелегально.
Наразі, за словами Михайла Папієва, опрацьовується законопроект «Про єдину систему обліку та звітів до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування», яким передбачається запровадження єдиного соціального внеску. Його сплачуватимуть роботодавці та наймані працівники, потім він надходитиме до фондів соцстраху.

Субсидії — без черг
Людей хвилює підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, адже багатьом доведеться звертатись за субсидіями. Нині їх отримує 1 млн сімей. Очікується, що після зростання тарифів за субсидіями може звернутися близько 1,6 млн сімей. Управління праці та соціального захисту населення до цього готуються. До того ж, ухвалене рішення, що за нарахуванням субсидій люди можуть звертатися впродовж двох місяців від дати підвищення житлово-комунальних тарифів. Субсидію призначатимуть саме з цієї дати.
Як відомо, в Україні оплата житлово-комунальних послуг не має перевищувати 20% сукупного доходу сім’ї. Якщо родина складається з інвалідів або інших непрацездатних, то 15%. У проекті бюджету на 2007 рік для надання субсидій закладені кошти. Тож кожна українська сім’я, котра має право на субсидію, отримає її вчасно і у повному обсязі, запевняє Михайло Папієв. До того ж, родинам, які занесені до Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій, взагалі не треба звертатись до управлінь праці та соцзахисту. Адже за підвищення тарифів субсидію їм призначать автоматично. Громадянам, які звертаються за субсидією вперше, слід принести лише дві довідки — про сукупний дохід сім’ї та параметри житлової площі. Нині впроваджується такий механізм, коли громадянин із однією заявою зможе звернутися за призначенням соціальної допомоги, пільг, субсидій, на які він має право за різними законами.
Наступного року українські сім’ї, у яких народяться діти, отримають допомогу у 8,5 тис. (для цього у бюджеті передбачено кошти) через управління праці та соцзахисту.

Пільги підтверджувати коштами
Як вважає Михайло Папієв, в Україні забагато законів, що передбачають пільги для громадян. Одначе не всі виконуються, бо у бюджеті не вистачає коштів. Адже близько 15% ВВП забирають пенсійні виплати, соціальні трансферти у структурі доходів громадян перевищують зарплату. В країні 8,6 млн громадян мають пільги за соціальною ознакою, є й пільговики за професійною ознакою. 1,6 млн сімей належать до малозабезпечених і отримують соціальну допомогу. Крім того, близько 10 млн осіб працюють в умовах офшорних зон, тобто не сплачують податків і пенсійних внесків.
Яка економіка може витримати такий пільговий тиск? Ми — старіюча нація, і в недалекому майбутньому один працюючий утримуватиме двох пенсіонерів. Тож нині треба приймати зважені економічні рішення і пояснювати їх людям, переконаний Михайло Папієв.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЧИ ПОТРІБНІ НАМ ХАРКІВСЬКІ ТРАКТОРИ?

назад »»»