ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ВАС СЛУХАЮТЬ... АЛЕ ЧИ ДОПОМОЖУТЬ?
Полтавка Марина Поляченко донедавна не дуже замислювалася над значенням деяких малознайомих їй словосполучень. Зокрема тих, якими послуговуються представники не «її» медсестринської справи. Навіщо сушити голову над тим, що тобі не потрібно? Втім, коли життя таки змусило навернутися до лексикону, зокрема, полтавських рятувальників, пані Марина розібралася у їхніх термінах. Приміром, «надзвичайна подія» і «надзвичайна ситуація». Відтепер вона вельми боїться стати їх жертвою. Хоча, вирішила для себе жінка, якщо лихо все ж станеться, то «краще» потрапити у НС...

... і «посилають» далі
Чорний гумор? Зовсім ні. Відчинити двері у світ специфічних слів, якими оперують «еменесники», полтавку змусили... двері власної квартири. Вона вийшла на площадку, щоб подивитися на кошеня, яке жалібно нявчало під дверима, а вони зненацька захлопнулися. Розгублена пані Марина, котра опинилася у під’їзді проти ночі у домашньому халаті й капцях, почала смикати ручку. Але броньовані двері не піддавались. Від сусідів зателефонувала на «080» — аварійно-диспетчерську службу виконкому Полтавської міської ради. Диспетчер сказав, що допомогти не може, і порадив звернутися у ЖЕД. Порада здалася дивною, бо комунальників і в день не догукаєшся, що казати про пізній вечір. Так і сталося: слухавку в ЖЕД ніхто не взяв. Через довідкову службу медсестра довідалася номер обласного управління з питань надзвичайних ситуацій. Можливо там допоможуть? Проте на номері «077» порадили звернутися на номер... «080». Жінка розповіла, що туди вже телефонувала. Черговий кризового центру порадив зателефонувати на «01». Жіночий голос на «01» переадресував її до Київського районного відділу МНС. Там спочатку відмовлялися виїжджати, але, очевидно, голос розгубленої жінки пожежників таки розчулив.
Додому вона потрапила аж через дві години. Вогнеборець по драбині заліз на балкон її квартири, що на четвертому поверсі, й відчинив двері. Подякувавши рятівникам, Марина ще довго не могла заснути, «прокручуючи» у голові подробиці того, що сталось. Образа ятрила душу: в обласному центрі, де вона живе, майже на кожному кроці можна побачити бігборди, які заспокоюють полтавців тим, що створена «народна служба порятунку», мужні бійці якої будь-коли готові прийти городянам на допомогу. Проте її пригоді зарадити, як виявилося, нікому...

Якби сталася НС...
У Полтаві, на перший погляд, справді, наче достатньо спеціальних служб, які опікуються безпекою городян — управління цивільного захисту населення виконкому міської ради, аварійно-диспетчерська служба міськвиконкому, міське управління МНС України, відповідні його відділи в кожному районі обласного центру, управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС облдержадміністрації, управління МНС України в області. Крім того, в місті дислокується спеціалізована воєнізована аварійно-рятувальна частина (СВАРЧ) МНС України. Днями у Київському районі відкрили ще одну спеціалізовану частину МНС, оснащену новітніми засобами порятунку. Здавалось би, досить служивого й чиновницького люду, який повинен допомогти. А насправді?
Начальник управління цивільного захисту населення виконкому міської ради Володимир Кушнаренко пригоді М. Поляченко не здивувався.
— Відчиняти двері — справа ЖЕДів,— вважає він. — Не могли виїхати за викликом жінки і спеціалісти СВАРЧ. Їхнє призначення — ліквідація надзвичайних ситуацій, а не надзвичайних пригод, яка трапилася з медсестрою. У такій ситуації полтавцям можуть допомогти пожежні, які надають платні послуги громадянам...
В. Кушнаренко не приховував того, що управління, яке він очолює, не має ані спеціалістів, котрі могли б надавати конкретну допомогу полтавцям за виникнення НС або НП, ані засобів їх ліквідації. Його спеціалісти — чиновники, котрі займаються тим, що збирають відомості по місту та готують відповідні довідки. Ще проводять перевірки на підприємствах. Професійні рятувальники працюють лише на платній основі. За кожний виклик потрібно платити. Грошей на це у міському бюджеті нема, місто платить лише за ліквідацію НС. Випадок із Мариною Поляченко до таких не належить. Це — НП. Щоправда, зізнався В. Кушнаренко, рятувальників таки могли б викликати, коли б у зачиненій квартирі залишилася включеною, приміром, газова плита, чи сама маленька дитина тощо...
— Закон України «Про правові засади цивільного захисту» передбачає, що ми маємо реагувати на НС, але звідки брати кошти, щоб сплачувати за це, у законі не сказано,— констатує В. Кушнаренко.
Приблизно так само прокоментував журналістові ситуацію й черговий кризового центру обласного управління з питань НС, де зафіксовано звернення М. Поляченко. До речі, таких прохань черговому щодня надходить кілька, але допомогти полтавцям там не можуть. Обласне управління, так само, як і міське, не має для цього ані персоналу, ані засобів. Там лише фіксують НС і НП, складають довідку й доповідають керівництву. Не зарадили б жінці й в управлінні МНС України в області. Полковники і майори, робоче місце яких службовий кабінет, звісно, по драбинах на балкони не піднімаються. Тож вивісок із назвами державних установ, які містять посилання на надзвичайні ситуації, у Полтаві чимало, але допомогти конкретній людині нікому.

Хочемо й можемо, але...
Начальник міського управління МНС України майор внутрішньої служби Роман Кириленко на цю тему теж говорив неохоче. У нинішніх «еменесників» — колишніх пожежних — чимало своїх нагальних проблем, аби перейматися дрібними питаннями городян, котрі через власну неорганізованість і необачність створюють собі та іншим проблеми. Так, відчинити двері пожежні можуть, але не зобов’язані. А якщо і виїжджають на прохання потерпілих, щоб відчинити двері квартир, то не безплатно. Наказ МНС від 25.07.2006 р. «Про затвердження тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, і порядку внесення суб’єктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України» визначає, що така послуга вогнеборців, як відкриття дверей квартир чи відгинання ґрат на вікнах обійдеться замовникові у 209 грн 39 коп. за годину роботи рятувальників. Приміром, відкачування води з підвалів або очищення даху від льоду із залученням пожежного авто — 207 грн 25 коп. за годину. Причому, уточнює майор, пожежні можуть відмовити у допомозі. Вони виїдуть за викликом, якщо у цей час не будуть залучені на ліквідації якоїсь іншої НС.
За словами Р. Кириленка, щодня в обласному центрі до пожежних звертаються три- чотири особи з проханням відчинити двері. На цю «операцію» вогнеборці виїжджають неохоче. Чому? Потрібно викликати представника міліції й відчиняти квартиру за його присутності, пояснює офіцер, аби згодом власник квартири не звинуватив пожежних у тім, що вони щось поцупили з домівки...
Крім того, кожен хоче, щоб двері відчинили, не зламавши їх, а так виходить далеко не завжди. Часто люди вдаються до хитрощів, аби вогнеборці не відмовили у проханні. Приміром, кажуть, що у квартирі залишилася газова плита, яка працює, чи розпечена праска тощо. У такому разі ситуацію розцінюють інакше і негайно виїжджають. Та потім з’ясовується, що городянин «трохи» збрехав... Крім того, полтавські пожежні можуть, навіть якщо й захочуть, допомогти далеко не всім. Якщо у когось квартира вище за дев’ятий поверх, то викликати вогнеборців, коли зачинилися двері, марно. Пожежні драбини дістають лише до дев’ятого поверху, зізнається Р. Кириленко. У Полтаві 13 дванадцятиповерхівок, де жильці верхніх поверхів не можуть розраховувати на допомогу пожежних. Це — застаріла проблема полтавських вогнеборців, яка у спадок дісталася й нинішнім «еменесникам».
Стосовно оплати послуг пожежних, то майор утримується від детального коментарю. Навіть якщо людина хоче заплатити, то процедура складна й до пуття не зрозуміла. Вогнеборці мають виписати рахунок, у відділенні банку слід заплатити зазначену суму, пред’явити квитанцію пожежним... Якщо капость з дверима трапиться вночі, коли пункти прийому платежів не працюють? Наприкінці потрібно скласти акт виконаних робіт.
— Звісно, ми не відмовляємо в допомозі,— каже майор Р. Кириленко. — Та після того, як двері відчинять і пожежні поїдуть до себе, людину важко змусити заплатити за отриману послугу.

Що рекламують?
Наразі ми часто чуємо про бажання «еменесників» створити в Україні єдину рятувальну службу на кшталт відомої закордонної служби «911», чиї спеціалісти будь-якої миті прибудуть за першим викликом громадян. Якщо громадянин, платник податків, вважає, що йому потрібна негайна допомога, йому її нададуть. Причому безплатно! Як же інакше: «911» саме для цього й створена й утримується коштом громади. Наші люди, особливо у невеликих райцентрах і селах, котрі лишень можуть мріяти про такий рівень сервісу рятувальників, поки із заздрістю спостерігають, як по телебаченню показують зворушливі сцени, коли «їхні» рятувальники знімають з дерева кішку або вовтузяться біля бездомного собаки, який упав у яму тощо. Справа, схоже, далі яскравих бігбордів не просувається. Утім, реклама одне, а життя — інше. Щоправда, і полтавцям іноді розповідають про те, як «еменесники» витягли корову з каналізаційного колодязя чи зняли з дерева кішку. Про останній такий випадок цими днями повідала міська газета «Полтавський вісник». Здичавілу кішку, яку собаки загнали на дерево, і вона три доби (!) поспіль там нявчала й не давала спати жильцям багатоповерхівки, приїхала рятувати ціла бригада. Знімав із дерева перелякану тварину аж капітан. Полтавці М. Поляченко у цьому розумінні поталанило менше: на балкон її квартири по драбині ліз усього-на-всього сержант. Може тому газетярі обійшли увагою цей випадок...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ПОКИ БАТЬКИ БАЗАРЮВАЛИ...

назад »»»