ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПРЕЗИДЕНТ ЗАЛИШАЄТЬСЯ, А РАЗОМ З НИМ І ПРОБЛЕМИ
Інасіо Лула да Сілва залишився президентом Бразилії ще на чотири роки. Його суперник Жеральдо Алкмін не мав серйозних шансів на перемогу: свою другу каденцію президент, лідер лівої Партії трудящих виборов з більшою перевагою, ніж та, з якою чотири роки тому виграв вибори вперше, очоливши державу як представник робітників, безземельних і безробітних.

У другому турі виборів да Сілва отримав аж 61% голосів, а колишній губернатор найбагатшого штату Сан-Пауло, соціал-демократ Жеральдо Алкмін лише 39%. Повторно хотіли бачити чинного президента на посаді 58 мільйонів бразильців з 125 мільйонів виборців. Тільки 37 мільйонів підтримали його суперника.
А ще місяць тому після першого туру, який Лула виграв зі співвідношенням голосів 48:41, здавалось, що його суперник «піймав вітер у вітрила». Пригнічений хвилею несприйняття та обурення через нескінченну серію корупційних скандалів у Партії трудящих президент змушений був захищатись.

Вимушений захист
Лула позбувся скомпрометованих міністрів, депутатів і співпрацівників, яким «прилипали до рук» гроші невідомого походження, пояснивши, що він про зловживання нічого не знав. І хоча внаслідок скандалів імідж його партії, що 20 років перебувала в опозиції, як чесної і моральної альтернативи корумпованим правоцентристам був зруйнований, Лулі да Сілві вдалось переконати більшість, що він винен лише в поганому доборі кадрів і що його уряд залишається найбільшою надією на ліпше життя для мільйонів бідних бразильців.
На одному з останніх мітингів, коли вже було ясно, що Лула виграє, він пообіцяв у другій каденції керувати країною значно краще, ніж під час першої. «Перші чотири роки ми їхали з швидкістю 80 кілометрів на годину, бо не знали траси. Тепер будемо долати по 120 кілометрів. Досить розмов, мовляв, ми перспективна економіка. Тепер ми станемо одною з найрозвинутіших країн. Уже наступного року економіка зростатиме на 5% щорічно»,— запевнив президент.
Але щоб так сталось і друга каденція була краща за першу, треба буде дуже важко працювати. Своєю перемогою Лула завдячує, з одного боку, хорошому стану економіки, що дуже незначною мірою є його заслугою, а з іншого — великій програмі допомоги найбіднішим громадянам, яку розпочав його попередник Енріке Кардозо. Нинішній президент Лула лише її розширив.
Бразильська економіка зростає на 3% щороку, реальні доходи громадян також, інфляція не перевищує 4%, а валютні резерви становлять 80 мільярдів доларів. Завдяки переважанню експорту над імпортом закордонний борг перебуває під контролем. Навіть супротивники президента визнають, що розмах та ефективність програми «Bolsa familia», завдяки якій найбідніші бразильці отримують по кілька десятків доларів щомісячних дотацій, якщо посилають дітей до школи і дбають про обов’язкове щеплення, перевершили всі сподівання.
Програма поширюється на 11 мільйонів сімей, тобто приблизно на 44 мільйони осіб, половина яких живе в північно-східних штатах країни. Наявність «Bolsa familia» відкрила для бідняків доступ до невеликих банківських кредитів, аби створити власну крамничку чи невелику майстерню, завдяки чому багато людей вперше почали планувати своє життя не з дня на день, а на перспективу.
Завдяки таким програмам реальні доходи найбідніших бразильців зростали в кілька разів швидше, ніж в середньому в державі (14% щорічно проти 3,5%). Президент може пишатись своїми досягненнями: кілька мільйонів людей під час його правління вийшли із злиднів і бідності. Тому виграти вибори в президента стало справою неможливою. Для мільйонів бідняків звинувачення в корупції на адресу владної партії були незначним фактом, який не міг перекреслити того, що в них насправді поліпшилось життя, і з’явилась надія за президента, який був таким самим як і вони, злидарем, їм житиметься ще краще.
Підтримка бідної більшості захистила президента від ударів правих і правоцентристських противників, які хотіли отримати виборчі дивіденди, розповідаючи про нові уподобання президента Лули, такі як любов до літаків й автомобілів, схильність до вживання алкоголю, одноосібне призначення відданих людей на посади, та про корупцію в партії.
Ситуація правих погіршилась ще й тому, що Лулі вдалось переконати виборців, ніби його суперник Алкмін становить загрозу для соціальних програм та здійснюватиме приватизацію, яка збільшить безробіття, яке сягає вже 10 відсотків.
Тільки підтримка з боку громадськості та дотримання принципів здорової конкуренції в економіці в перші чотири роки, дали президентові чимало голосів й «багатої Бразилії», які перейшли до нього від Алкміна.

Буде ще важче
Під час другої каденції президент мусить дати лад структурним проблемам, яких не могли розв’язати надзвичайні соціальні програми. За чотири роки не принесла жодних відчутних результатів обіцяна п’ять років тому земельна реформа, яка мала дати землю двом мільйонам безземельних селян.
Низький рівень освіти у провінції обмежує можливості життєвого успіху мільйонам бідняків. Радикальної реформи потребує пенсійна система. Внутрішній державний борг перевищує половину ВВП. Високі податки гальмують інвестиції в економіку (рівень річних інвестицій — 20% ВВП, тоді як у Китаї вони становлять 40%). «Друга каденція буде набагато важчою»,— вважає Давід Фляйшер з Бразилійського університету.— У 2003 році Лула мав харизму робітника, який уперше в історії Бразилії прийшов до влади. Тепер ентузіазму вже нема. Лула мусить вести переговори з іншими силами, щоб впровадити необхідні реформи.
З огляду на сказане новому-старому президентові буде одночасно і легше, і важче. Його партія приречена на союзи в подрібненому парламенті (у неї лише 60 місць з 513 у нижній палаті і кілька у 81-особовому сенаті). Але вперше президент має на своєму боці більшість у регіонах: 17 з 27 губернаторів штатів, а їм належить велика влада і вирішальний голос у реалізації законів.

Данило ДАНИЛЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• «МОНІКА ЛЕВІНСКІ» ДЛЯ КАЦАВА: КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?
• МОСКВА—ТБІЛІСІ: «ГАЗОВА ТРУБА» МАЄ ДВА КІНЦІ...

назад »»»