ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
КРІЗЬ ТЕРНИ — ДО ЗІРОК
Ракетно-космічна галузь України, попри всі труднощі, пов’язані з економічними реаліями сьогодення, і перш за все недостатнім, порівняно з потребами, держбюджетним фінансуванням цієї сфери, наполегливо розвивається завдяки високому інтелектуальному та технологічному потенціалу. Реалізуються перспективні проекти, запускаються чергові ракети-носії з новими космічними апаратами, ширшає міжнародне співробітництво.

Знайомимо читачів з кількома конкретними фактами, що ілюструють різні напрями цього творчого пошуку.

Корейський «Мугунхва» – на орбіті
Черговий — четвертий від початку року — пуск за міжнародною комерційною програмою «Морський старт» відбувся з традиційної для згаданого проекту точки старту в екваторіальній зоні Тихого океану. Сюди з базового порту Лонг-Біч у штаті Каліфорнія (США) для запуску прибули командно-складальне судно «Сі лонч командер» і самохідна платформа «Одіссей» (відіграє роль плавучого космодрому). На навколоземну орбіту виведено супутник «KoreaSat-5», що належить Республіці Корея.
Цей апарат винесла в космос триступенева ракета-носій «Зеніт-3SL», перші дві ступені якої спроектовані у ДКБ «Південне» і збудовані на ВО «Південний машинобудівний завод». Третю ступінь ракети — розгінний блок «ДМ-SL» — створили в ракетно-космічній корпорації «Енергія», що в підмосковному Корольові.
Нагадаємо, що учасниками міжнародного проекту «Морський старт» («Sea launch»), окрім трьох згаданих космічних фірм — двох українських і однієї російської, є також американська аерокосмічна компанія «Боїнг» (на неї припадають блок корисного навантаження ракети та відносини із замовниками пусків) і норвезька компанія «Кварнер» (вона надала самохідну платформу й командно-складальне судно). Крім офіційної назви «KoreaSat-5», супутник має ще символічну — «Mugunghwa». Мугунхва — національна квітка.
Виведений «Зенітом-3SL» на орбіту корейський супутник створено на базі платформи нового покоління «Spacebus-4000C1», він має електронну систему управління «Avionique-4000», розроблену французькою компанією «Alcatel Alenia Space». Космічний апарат, оснащений кількома десятками активних ретрансляторів для різних діапазонів, призначено для виконання двох завдань — телевізійного мовлення й супутникового зв’язку в азійсько-тихоокеанському регіоні. Використовувати апаратуру супутника будуть південнокорейська телекомунікаційна корпорація «Korea telecom» і Агентство з оборонного розвитку Республіки Корея. Космічний апарат, маса якого дорівнює 4550 кілограмам, розраховано на 15-річний термін експлуатації.

З океану — в пустелю
Паралельно з програмою «Морський старт» («Sea launch»), успішне виконання якої триває, готується реалізація іншого міжнародною проекту, що також буде провадитись на комерційних засадах,— «Land launch» («Наземний старт»). Як розповів мені генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв, за цією програмою із південноказахстанської пустелі — з одного з пускових майданчиків космодрому Байконур — стартуватимуть дещо модернізовані (порівняно з варіантом, який використовується для «Морського старту») ракети-носії сімейства «Зенітів».
Визначено діапазони мас супутників, котрі запускають з «Морського старту», і тих, що з «Наземного старту». Зокрема, у «Зенітів-3SL», які час від часу стартують в океані за програмою «Sea launch», корисне навантаження становить 4–6 тонн. А в тих модифікацій «Зенітів», які вирушать у космос з Байконура відповідно до програми «Land launch», маса корисного навантаження близько 3,5 тонн. Зроблено це для того, щоб «розвести» згадані програми за показниками маси космічних апаратів і не створювати між двома проектами непотрібної конкуренції для потенційних замовників пусків. Тим більше, що учасники обох згаданих програм — «Морського старту» і «Наземного старту» — майже одні й ті самі. Укладено кілька контрактів на запуски космічних апаратів за програмою «Наземний старт» у 2007—2008 роках.

Супутник і студенти
Міжнародна науково-практична конференція «Університетські мікросупутники: перспективи й реальність» відбулася в Національному центрі управління й випробування космічних засобів, що в Євпаторії. У цьому зібранні, організованому НКАУ та Національним центром аерокосмічної освіти молоді, взяли участь фахівці України, Італії, Росії, Грузії, Білорусі.
— Останнім часом,— розповів генеральний директор НКАУ Юрій Алексєєв,— у різних країнах світу, що посідають провідні позиції в галузі космічних досліджень і створенні необхідної для цього техніки та апаратури, реалізується чимало програм, згідно з якими проектують, будують і запускають на орбіти невеликі за розмірами та масою космічні апарати, оснащені різноманітними сучасними науковими приладами. До створення таких супутників й їхнього практичного використання залучають не лише вчених, конструкторів, інженерів-технологів з космічної галузі і науковців, а й студентів різних вищих навчальних закладів. Подібним чином одночасно — так би мовити «тандемом» — і суто наукові завдання вирішуються, і підвищується кваліфікація майбутніх фахівців, яких готують в університетах та інших ВНЗ, для цього залучаючи молодь зі студентської лави до реальної конструкторської та дослідницької праці.
Саме з такою метою в нашій країні з ініціативи НКАУ та його партнерів реалізується освітньо-науковий проект «Освіта-КА» (літери КА означають «космічний апарат»). Мета проекту — створення й запуск першого українського молодіжного супутника УМС-1 та розбудова інфраструктури, необхідної для функціонування такого космічного апарата.

Київ — Пекін
Делегація Національного космічного агентства України на чолі з генеральним директором НКАУ Юрієм Алексєєвим взяла участь у п’ятому засіданні українсько-китайської підкомісії зі співпраці в космічній галузі в мирних цілях, що функціонує в рамках міжурядової комісії двох країн з торгово-економічного та науково-технічного співробітництва.
— Ми разом з колегами з КНР обговорили можливості подальшої активізації співпраці, визначили 29 позицій обопільнокорисного партнерства — перспективного плану на період 2006–2010 років — та розділили ці напрями на чотири основні групи,— розповів кореспондентові «ДУ» перший заступник генерального директора НКАУ Валерій Комаров, який у складі української делегації відвідав Китай.— Одна з цих груп проектів охоплює створення ракет-носіїв, друга — супутників для дистанційного зондування Землі з космосу, третя — китайську Місячну програму, а четверта — використання новітніх технологій в ракетно-космічній галузі, у різних «земних» галузях промисловості, зв’язку, транспорту тощо.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• ДВІРНИКИ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ

назад »»»