ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БАГАТОСТРАЖДАЛЬНИЙ НАФТОГІН
«І сам не гам, і другому не дам» — ця українська приказка влучно характеризує ситуацію, що складається навколо продовження нафтопроводу Одеса— Броди. Виявляється, не тільки українські високопосадовці не знають, як довести до пуття інвестицію, куди «закопані» кілька сотень мільйонів бюджетних умовних одиниць.

Стало відомо, що польський уряд кілька місяців не відповідав на конкретну пропозицію американських нафтових концернів, котрі хотіли допомогти добудувати нафтопровід з Одеси через Броди до Гданська.
Ще на початку квітня до міністерства економіки і фінансів Польщі надійшла пропозиція про співпрацю. Від імені відомих і надійних нафтових концернів, серед яких — «Шеврон», «Ексон мобіл» і «Коноко Філіпс», відповідного листа надіслав Лоуренс Іглбергер, колишній державний секретар у команді Джорджа Буша-старшого, котрий нині керує юридичною фірмою, що обслуговує ці нафтові гіганти.
У листі до Варшави американці пропонували створити спільний робочий орган, який підготує бізнес-план для останнього етапу будови нафтопроводу Одеса— Броди— Плоцьк— Гданськ, аби гарантувати безперешкодні поставки сирої нафти зі Сходу, у тому числі з Каспійського регіону, на балтійське узбережжя. З одного боку, це становитиме альтернативу для російських джерел постачання Північної Європи, а з іншого, танкерами нафта могла б надходити далі, навіть до США.
Американцям залежало, і вони не приховували це від самого початку, щоб трубопроводом Одеса— Гданськ надходила казахська нафта. Її родовища значною мірою контролюються американськими нафтовими концернами. Про значення, яке США надають цим родовищам, свідчить теплий прийом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва під час останнього візиту у Вашингтоні.
За оцінками експертів і повідомленнями преси, на весь проект, який дозволив би оминути нафті з Казахстану і Азербайджану територію Росії, американці були готові викласти п'ять мільярдів доларів.
Тим часом з квітня спливло вже півроку і, незважаючи на активність американської сторони, всі її спроби вступити у діловий контакт із польською стороною виявились безуспішними. Польські дипломати і міністри намагались уникати будь-яких розмов. Улітку на сторінках журналу «Форбс» віце-міністр економіки, відповідальний за диверсифікацію стратегічного енергопостачання Польщі Пйотр Наімський заявив, що будівництво нафтогону буде завершено, але винятково силами України, Польщі й Казахстану. Про участь американців не було навіть мови.
Це підтвердив під час свого візиту у США президент Польщі Лех Качинський, але за місяць до візиту президента його брат, прем'єр-міністр Ярослав Качинський запевняв, що нафтопровід розбудовуватиметься за участі приватних фірм, у тому числі американських. Виявляється, це були лише слова.
Проте підготовка до підключення Плоцького НПЗ із Одесою триває кілька років. Поки нафта тече у зворотному напрямку. Проте імпорт дешевої казахської сировини до Європи через Україну був би ефективним, тим більше, що про бажання взяти участь у бізнесі висловили Словаччина і Австрія.
Це при тому, що влітку у Москві було оголошено про будівництво альтернативного нафтогону, яким нафта транспортуватиметься з колишніх радянських республік до Західної Європи. Цим проектом зацікавились Росія, Болгарія і Греція. Нафтопровід проляже з регіону Чорного моря до Адріатики.
Правознавець-експерт польської фірми «Джеміні-3000» Радослав Світкевич, який спеціалізується на вивченні умов міжнародної торгівлі стратегічною сировиною, зазначає: «Якщо буде збудовано цей нафтопровід, продовження добудови нафтогону Одеса— Броди втратить сенс, а в найкращому випадку значно запізниться». Тому польські фахівці стурбовані, що гальмується будівництво і відсторонюються фірми та консорціуми, зацікавлені у споживанні каспійської нафти, зокрема американські.
Польські урядовці відмовляються коментувати перипетії з американською пропозицією. Зате екс-віце-прем'єр в уряді Єжи Бузька, відомий економіст Януш Штайнгоф вважають такі дії проявом непрофесійного ставлення і незрозумілих фобій.
Американці дивуються, що їхню пропозицію не підтримано польською владою, хоча у приватних розмовах високопосадовці з державного підприємства експлуатації нафтопроводів говорять про зацікавленість подібною співпрацею і добудовою нафтопроводу.
Може, лише активна участь Євросоюзу дозволить зрушити справу з мертвого місця?

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ВЕНЕСУЕЛА ПРАГНЕ ДО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛІДЕРСТВА
• «МОЗОК І РУКИ» ТІКАЮТЬ З НІМЕЧЧИНИ

назад »»»