ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАОДИНЦІ З ЧОРНОБИЛЕМ
УЖЕ Й ОНУКІВ ДОЧЕКАЛИСЯ...
Серед дванадцяти областей України, які зазнали в квітні 1986-го радіаційного забруднення, найбільше постраждала Київщина: 44 відсотки її території вкрито радіонуклідами. У регіоні живе понад 800 тисяч потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Про те, як вирішують їхні проблеми, особливо ті, що мають соціальне забарвлення, розповідає перший заступник начальника управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації Віктор Казімірчук.

— Минуло 20 років як ми несемо свій чорнобильський хрест,— говорить Віктор Владиславович.— Нагадаю, що майже з 90 населених пунктів Чорнобильського та Поліського районів, які найбільше постраждали від радіації й віднесені до зон відчуження та обов’язкового відселення, довелося евакуювати понад 100 тисяч осіб. Стали пусткою понад два мільйони квадратних метрів житла, сотні шкіл, лікарень і дитсадків. Одне слово, область зазнала колосальних економічних збитків. Та найбільше постраждали люди.
— Що робиться для того, аби хоч якось полегшити їхнє становище? Які категорії населення найбільш потерпають від негараздів?
— Найуразливіші в цьому сенсі інваліди. Їх 25 422 особи, а також діти — 165 405, у тому числі чимало дітей-інвалідів і дітей-сиріт. Нашим «чорнобильцям» дошкуляють багато проблем, зокрема пов’язаних зі станом здоров’я.
— Що робиться для його поліпшення?
— Згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», всі вони мають право на пільгове лікування й санаторно-курортне оздоровлення.
— Невже всі «чорнобильці» можуть ним скористатися і, скажімо, поїхати влітку на курорт, поправити там своє здоров’я?
— Для дорослих, на жаль, ні: бракує коштів. Середня вартість путівки влітку коливалася в межах 1,5–2 тисячі. Уявіть, скільки потрібно фінансових ресурсів, аби оздоровити 831 тисячу постраждалих, на яких поширюється юрисдикція згаданого закону!.. Зважаючи на недостатнє фінансування, ми намагаємось передовсім відправляти у табори й санаторії дітей. Торік у них побувало 23 785 хлопчиків і дівчаток, а цього року — 25 640. До кінця року ще шість тисяч дітей будуть оздоровлені.
— «Чорнобильцям» Київщини дошкуляють житлові проблеми. Як вони вирішуються?
— Житлом забезпечують згідно з чергою в загальнообласних реєстрах інвалідів-«чорнобильців» і потерпілих громадян, яких за відповідними направленнями переселяють із радіоактивно забруднених територій. Загальнообласні реєстри потерпілих, що перебувають на квартирному обліку, формуються раз на рік. Це відбувається на підставі списків, наданих районними держадміністраціями, міськвиконкомами. В Київській області в таких реєстрах — 5447 сімей. Серед них 1660 сімей інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, 1292 родини, що забажали переселитись на Київщину з інших регіонів, які зазнали радіаційного забруднення, та 2495 сімей, в складі яких — постраждалі другої категорії.
Цьогоріч за кошти, що надійшли наприкінці минулого року і тому їх не встигли освоїти, 57 сімей отримали помешкання.
— Не густо...
— Згоден, але на вирішення цієї нагальної проблеми недостатньо виділяють коштів. Торік, приміром, виділено лише близько шести мільйонів гривень. Щоправда, згідно з постановою Кабінету Міністрів України ми отримали додатково ще 2,7 мільйона гривень, із яких 2,5 мільйона спрямували на вирішення житлових проблем, реконструкцію школи в селі Сухолуччя Іванківського району. Гірко, коли знаєш, що чимало людей, які 20 років тому боронили Україну від «мирного атома», втратили здоров’я, досі не мають власного даху над головою. Багато хто з них онуків дочекався, а ось квартири... Через дефіцит коштів ніяк не можемо завершити й реконструкцію поліклінічного відділення обласного онкодиспансеру. З цієї ж причини водопровідні системи в багатьох населених пунктах який рік «ремонтують» на папері. А будувалися років 20 тому і через різні причини вода не відповідає встановленим санітарно-гігієнічним нормам.
— Одне слово, істотних зрушень на краще не спостерігається.
— Повільно, не тими темпами, якими б хотілося, але проблеми все ж вирішуються.
— Тож може розкажете про це?
— У Макарівському, Згурівському, Бориспільському, Бородянському районах для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи споруджено майже 15 тисяч будинків садибного типу, понад 12 тисяч квартир, близько 140 шкіл і дитсадків, 8 лікарень, 80 фельдшерсько-акушерських пунктів. Підведено газогони (загальною протяжністю 10 кілометрів) до семи населених пунктів, газифіковано десятки приватних будинків. Не лишаються поза увагою і ті, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям, насамперед інваліди. Для них спеціалізованим закладом є обласна лікарня № 2. Фахівці, що працюють тут, виїжджають у будь-який населений пункт Київщини. Стаціонар і поліклініка цієї лікарні укомплектовані якісною лікувально-діагностичною апаратурою. Стаціонарне відділення розраховане на 210 ліжок, відкрито відділення реанімації. Щороку тут отримують допомогу близько шести тисяч осіб. До спеціалізованих закладів, де надають медичну допомогу «чорнобильцям», віднесено 33 центральних, міських та інших лікарень, 11 закладів обласного рівня, п’ять дитячих санаторіїв.
Звичайно, того, що я перелічив, замало, аби люди були задоволені, відчували, що і через 20 років після тієї страшної за своїми наслідками катастрофи держава піклується про них. Але водночас вона не забуває про тих, хто постраждав не зі своєї вини. В минулі роки держава заборгувала чорнобильцям великі кошти. Маю на увазі різні соціальні виплати, зокрема, на придбання екологічно чистих продуктів, за роботу на забруднених територіях тощо. Нині заборгованість погашена. Якщо говорити про нашу область, то цього року на вирішення «чорнобильських» проблем асигновано більше коштів, ніж минулого. До речі, наступного року маємо намір здати в експлуатацію два житлових будинки в Макарівському, Броварському районах загальною площею 4450 квадратних метрів. Це, звісно, крапля в морі, але черги все ж зменшаться.
— Я знаю, що незабаром управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи припинить своє існування. Одначе проблеми залишаються.
— Так, згідно із розпорядженням голови Київської облдержадміністрації, наше управління ліквідовується, його функції переходять до управління праці та соціального захисту.
— Це якось позначиться на вирішенні «чорнобильських» проблем?
— Про це зарано говорити. Як на мене, головне не в тому, хто ними займатиметься, а в тім, як їх вирішуватимуть. Головне — скільки буде виділено з державної скарбниці коштів. Звичайно, важливо розумно ними розпорядитись, спрямувавши найперше на розв’язання найнагальніших проблем. Власне, ми про них і вели мову.
також у паперовій версії читайте:

• РАДІАЦІЙНІ ПРОДУКТИ: ЯК ЇХ УНИКНУТИ?

назад »»»