ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
КОЛИ ЗЕМЛЯ ВТІКАЄ З-ПІД НІГ
Аналіз стану природно-техногенної безпеки України підтверджує, що зсуви, підтоплення територій ґрунтовими водами є найбільш шкідливими і небезпечними геопроцесами. Вони не тільки ускладнюють життєдіяльність людей, а й загрожують їхньому життю. На забудованих і промислово розвинутих територіях зафіксовано понад 17 тисяч зсувонебезпечних явищ, а від підтоплення потерпають майже 20 млн мешканців 542 міст і селищ міського типу.

Активізація зсувних процесів на освоєних територіях у більшості випадків пов’язана з підняттям ґрунтових вод, зазвичай, внаслідок техногенних чинників, що створюються необачною господарською діяльністю. Кошти на попередження зсувних процесів і підтоплення територій практично не плануються. Крім того, увага місцевих органів виконавчої влади до питань інженерного захисту територій від зсувів і підтоплення недостатня, що часом призводить до катастрофічного розвитку подій, коли на ліквідацію їх наслідків із резервного фонду Кабінету Міністрів України доводиться виділяти кошти, які за обсягом у багато разів перевищують ті, що потрібні для проведення запобіжних заходів.
На державному рівні практично припинилося фінансування робіт зі створення нормативно-правової бази, науково-методичних розробок для ведення моніторингу і розроблення інформаційно-аналітичних систем «Зсуви» і «Підтоплення», а також наукових досліджень з удосконалення й складання схем інженерного захисту зсувонебезпечних і підтоплених територій. Обмеженість коштів або їхнє неефективне використання, недостатня координація дій відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, неефективність контролю за забудовою і експлуатацією промислово розвинутих територій призводять до активізації зсувних процесів і підтоплення. Приміром, у районах Прикарпаття, Криму, Донбасу, Одеської, Луганської, Хмельницької, Чернівецької областей, які відзначаються активною господарською діяльністю, наявністю великих промислових об’єктів, лише останнім часом зафіксовано близько 14 тисяч зсувів. Вони різні за типами структурного й активного зміщення, розмірами, але тією чи іншою мірою завдають державі, її громадянам економічних збитків. Згадаймо хоча б події у Дніпропетровську, коли «з’їхали» кілька багатоповерхівок і їхні мешканці водночас позбулися даху над головою. Держава, органи місцевої влади не залишили їх наодинці з бідою, забезпечивши житлом. Проте це обійшлося для державної скарбниці в солідну суму. А точніше, збитки, пов’язані тільки із зсувними процесами, за останні три роки становлять близько 250 мільйонів гривень. Найбільше це стосується Дніпропетровської, Луганської та Чернівецької областей.
— Люди ігнорують закони природи, які їм непідвладні, й за свою безпечність часом розплачуються життям,— стверджує завідувач відділу Інституту геологічних наук НАН України Михайло Демчишин.— Заможні громадяни полюбляють купувати квартири у фешенебельних будинках у престижних районах Києва, інших міст. Та чи знають вони про те, що бізнес-структури в гонитві за прибутком зводять їх на лесових ґрунтах, не замислюючись над наслідками для тих, хто заселиться? Правда, купуючи квартиру, людина не зобов’язана з’ясовувати, чи безпечне те місце, де стоїть будинок: це функція тих, хто дає дозвіл на будівництво.
Зазнають гравітаційних процесів і схили Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверця. Серед причин, які їх провокують, і господарська діяльність. Кожне зрубане деревце — крок до сповзання схилів.
Не обминули гравітаційні процеси й морські узбережжя. В районі Одеси, наприклад, берег Чорного моря щороку опускається на два-сім міліметрів, і аби не спеціальні інженерно-будівельні заходи, які тут ведуться упродовж останніх 30 років, то суша сповзала б значно швидше. Підтоплення найбільше дошкуляють жителям центральних, південних і східних областей, де мешкає близько 20 відсотків усього населення. Від загальної кількості міст і селищ міського типу Дніпропетровської області 67 відсотків зазнають підтоплень, Закарпатської — 82, Рівненської — 70, Волинської — 33, Вінницької — 21, Сумської — 57... Головною причиною підтоплень є зарегульованість основних водних артерій держави, що призвело до зміни гідрогеологічних і гідродинамічних умов, у яких розташовані регіони, особливо на Півдні. Так, у межах України повністю зарегульований Дніпро (середній підпір межі водних горизонтів становить близько 10 метрів), а також більшість малих і середніх річок.
Значна частина суходолу в зоні водосховищ Дніпровського каскаду розташована нижче від рівня води у водосховищах. Вони, звісно, захищені інженерними спорудами, до складу яких входить 308 кілометрів дамб, колекторно-дренажні мережі, насосні станції потужністю 540 кубометрів за секунду та 118 гідротехнічних споруд. Здавалося б, люди перебувають у безпеці, але... Більшість цих споруд експлуатується понад 40 років і потребує капітальної реконструкції, а то й ремонту, для чого хронічно не вистачає коштів, як, до речі, й для переобладнання насосних станцій.
Серед основних причин підтоплення сільськогосподарських угідь є меліоративні заходи, спрямовані на створення зрошувальних систем, штучних ставків і водосховищ для їх живлення. Лише внаслідок будівництва зрошувальних мереж за несвоєчасного введення в експлуатацію дренажних споруд і лише в зоні впливу Північно-Кримського каналу підтоплено 96 тисяч гектарів землі, Каховської зрошувальної системи — п’ять, Каланчацької — дев’ять. Це призводить до замулення та руйнування самих систем дренажу, пошкодження технологічного обладнання, перебоїв у забезпеченні електроенергією сіл. Утім проблема, про яку йдеться, стосується і міських жителів і не тільки тих, що мешкають на берегах Дністра, інших норовливих рік: у 542 містах і селищах міського типу є вірогідність підтоплення ґрунтовими водами.
Часто-густо підтоплення не мають відношення до матінки-природи, бо спровоковані людьми, через недбалість яких вода з мереж водозабезпечення житлово-комунального господарства, об’єктів промисловості ллється рікою. Фахівці стверджують, що середній показник утрат із сучасних систем водопостачання становить 8 відсотків, а із застарілих — до 30.
Наведених цифр і фактів, які свідчать про колосальні збитки людей, держави, спричинені зсувами та підтопленнями, очевидно, достатньо, аби зрозуміти, що потрібні невідкладні і дієві заходи, які б зменшили масштаби втрат.
Відомо, для цього потрібні кошти, яких у держави обмаль. Та чи морально економити тоді, коли йдеться насамперед про життя людей? Враховуючи уроки минулого, у бюджеті наступного року доцільно передбачити кошти на вирішення нагальних проблем, що стосуються виконання запобіжних заходів щодо зсувів ґрунтів і підтоплень найперше у Закарпатті, Чернівецькій та Херсонській областях. А також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що їх не вдалося попередити.

Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• РЯТУВАВ СУСІДКУ
• КРАЩЕ ЗАПОБІГТИ...

назад »»»