Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
КРИМІНАЛ
ЗАРУЧНИЦЯ З «П’ЯНИМИ» БАНАНАМИ
Розбійний напад, розкритий нещодавно працівниками Святошинського райуправління міліції Києва, ще раз підтвердив, що віктимна поведінка людини — чи не найголовніший чинник для зловмисника, котрий стоїть перед вибором, скоювати злочин, чи не скоювати. Якщо скоювати, то кого обрати за жертву. У нашому випадку в ролі потерпілих опинилися троє людей.
Жили у Києві брат і сестра. Сестра займалася бізнесом, мала кілька торгових точок на ринках столиці. Брат — п’яниця, до 30 років дожив, розуму не нажив. Двокімнатна квартира, що лишилася у спадок від батьків,— спільна. Втім, квартирне питання між ними гостро не стояло. Сестра мешкала з родиною у свого чоловіка, але одна кімната з батьківської квартири була її власністю, яку вона використовувала для зберігання різного краму.
Брат до тієї кімнати справи не мав. Він разом із своєю коханкою жив окремо. Перебивався тимчасовими заробітками, а гроші швиденько пропивав. Якщо робота не траплялась, виручали друзі, у котрих майже завжди було що випити. Коли їх не було під рукою, він ходив шукати таких до найближчого гастронома. Побачить чоловіків, у яких є що випити, але немає де, і запрошує до себе в гості. Мовляв, навіщо вам, хлопці, бенкетувати на лавочках, якщо у мене є квартира з усіма зручностями. Дружба, замішана на горілці, як відомо, виникає швидко, так само хутко зникає. В цьому наш герой переконався.
Одного разу він запросив до себе двох молодиків віком 25 років, які впевнено розташувалися у його помешканні, щедро пригостивши за це як недолугого господаря, так і його молоду симпатичну коханку. Гості були налаштовані мирно і не збиралися нікого грабувати чи ґвалтувати. Навіть коли господар, розімлівши від оковитої, заснув солодким сном, вони не чіплялися до його співмешканки з непристойними пропозиціями, а приємно спілкувалися.
Та коли, тиняючись по квартирі, побачили, що в іншій кімнаті знаходяться аж десять ящиків із бананами, рішення прийшло блискавично. Приятелі прикинули, що за кожний з таких ящиків можна виручити щонайменше сто гривень, навіть якщо спихувати за найдешевшою ціною. Хлопці, не гаючи часу, замовили машину і почали виносити з квартири товар.
Дівчина спробувала їм перешкодити, пояснювала, що крам належить не їм, а сестрі господаря, котрого вона ледь розштовхала і звела на ноги. Проте чоловік після двох ляпасів упав і знову заснув, а його коханку зловмисники забрали із собою як заручницю. Чи то вони остерігалися, що вона зніме бучу, чи то збиралися по завершенні оборудки залишити її, так би мовити, «на закуску». Про це вони й самі потім згадати не могли, оскільки теж були не зовсім тверезі.
Лише через годину побитий господар спромігся зателефонувати сестрі. Жінка не зрозуміла жодного слова з його непевної мови, але інтуїція підказала їй, що треба негайно їхати на батьківську квартиру. Вже звідти жінка викликала міліцію. Слідчо-оперативна група швидко зорієнтувалася, але ловити злодіїв за дивними прикметами, які назвав потерпілий, було все одно, що вітра у полі шукати.
Зловмисники тим часом їздили по приватних торговельних точках Борщагівки і Святошина, але збути крадений товар їм вдалося лише на Нивках, причому задешево. Недовго розмірковуючи, пішли веселитися до найближчого генделика, куди потягли за собою й заручницю. Але їй звідти пощастило втекти, бо гультяї через деякий час не орієнтувались і чатувати полонянку не могли. Вона ж вчасно повернулася до пограбованої квартири: оперативники саме сушили голову над тим, з чого починати пошук зловмисників. Поява свідка стала для них немов ниткою Аріадни, і вони одразу прибули до генделика. На той момент п’яненькі хлопці стояли пообіч дороги, намагаючись спинити попутну машину. Як з’ясувалося під час слідства, обоє вони не місцеві — один прибув із Житомирської області, інший — з Харківської. Працювали на будівництві, а біля того самого гастронома, звідки почалися їхні кримінальні пригоди, опинилися випадково, оскільки тимчасову квартиру винаймали в іншому районі. Раніше ніколи не були судимі й «конфліктувати» із законом ніхто з них не збирався. Так склалося, що опинилися не в тому місці, не в той час, і не в тому стані. Тепер, згідно зі ст. 187 Кримінального кодексу України (розбій), отримають від трьох до семи років позбавлення волі.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії
читайте:
- ВЕТЕРИНАРНА МІЛІЦІЯ: ЕПІДЕМІЯ НЕ ПРОЙДЕ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».