ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ГРАНІ ІСТОРІЇ
ЗАПРОШУЄ ТРАНСПОЛІСЬКА МАГІСТРАЛЬ
Початок ХХ століття характерний пожвавленням життя міст і селищ. У цей час (1903 р.) будується залізниця на захід України Сарни-Ковель. Її директором, а потім міністром транспорту був Клавдій Немішаєв. Біля Києва є залізничні станції Клавдієво та Немішаєво, названі на його честь.

Магістраль пролягла віддалік від селища Володимирця.
На селі панувало безземелля. 1903 року поміщикові Фердинанду Красицькому належало майже десять тисяч десятин землі, тоді як 245 селянським господарствам Володимирця — 1187 десятин (включаючи вигони та неугіддя). Селяни жили бідно, полишали домівки і йшли на заробітки в інші губернії, виїжджали за океан. 1908–1913 рр. пожвавилась робота на будівництві вузькоколійної залізниці від станції Антонівка до села Хиночі. Купець Й. Бльох побудував вузькоколійку між містом Володимирець і станцією Антонівкою, якою вивозили ліс до річки Горинь для сплаву.
Залізничну гілку було продовжено далі до станції Зарічне, через болота і заболочені місця. Із села Хиночі вузькоколійка була продовжена в напрямку райцентру Дубровиця, яку під час Великої Вітчизняної війни знищили. Розібрали також колію до річки Горинь.
Перша Світова війна не оминула цих місць. Восени 1915 року бойові дії велись на нашій території. Російське командування намагалось спинити наступ ворога. З цією метою сюди перекинули військові частини та з’єднання. Серед них був Білгородський полк. В одному з боїв тяжко поранили Василя Чапаєва, який був у складі цього полку. В нашому краї йому було присвоєно звання старшого унтер-офіцера. Письменник Д. Фурманов 1915 року був на Рівненщині на території Володимирецького та Сарненського районів. Він написав свій перший нарис «Братські кладовища на Стирі». В подальшому створив роман «Чапаєв».
У травні 1916-го російська армія під командуванням генерала О. Брусилова зробила прорив у напрямку Луцька і Ковеля. Австро-угорські війська були розгромлені й відступали. Проте після важких боїв у болотистій місцевості біля річки Стохід наступ російських військ було зупинено. Військові події, згадані тут, називають Брусиловським проривом. Загиблих бійців і офіцерів царської армії поховали на території нині діючого кладовища, що поблизу автовокзалу Володимирця.
Після Великої Вітчизняної війни район, як і вся країна, почав відбудову народного господарства. У Володимирці запрацював спиртовий завод, який давав значні прибутки у бюджет. Для його безперебійної роботи потрібно було постачання вугілля, будматеріалів, цегли та вивезення продукції (спирту) для переробки. Було збудовано нову гілку вузькоколійки від старої станції Володимирця до спиртозаводу завдовжки 3–3,5 км. Вона проіснувала до 1960 року, коли ліквідували спиртозавод, колії розібрали, залишився лише земляний насип.
Після історичного відступу хочу розповісти про цю трансполіську магістраль. Вузькоколійка від станції Антонівка до станції Зарічне має протяжність 105 км 710 м. На півночі Рівненської області вона вважається однією з найдовших залізниць такого класу в Європі. Слід згадати, що подібна магістраль є ще у Закарпатській області (довжина — 16–18 км), яка теж працює донині.
В Україні небагато людей знають про існування трансполіської магістралі. Хоча деякі вихідці з України (Канада, Австралія, Франція, Голландія, США та ін.) знають про неї й бажають подивитися та проїхати по цій залізниці. У 50-х роках XX ст. ця вузькоколійка перевозила вугілля, деревину, бензин, а також людей. У той час курсував вузькоколійний паровоз, а десь з 60-х років пустили два вузькоколійні тепловози, які курсують досі. Дорога має 19 зупинок на трасі. Потяг курсує раз на добу.
Він схожий на дитячу залізницю, що в Києві, складається із тепловоза (машиніст і помічник), п’ять вагончиків, квитки можна купити в касах станцій або в провідників-касирів. Вартість проїзду — 5 грн 25 коп. Пільги збережено. Швидкість потяга — 40–50 км на годину, через річку Стир прокладено старий дерев’яний міст, ще міцний.
Поліський регіон для українців швидше асоціюється з Шацькими озерами, Свитязем або Любечем, містами більш відомими. Пасажири добре знають свій Поліський край — край озер, річок і лісів. Він є державним заповідником, де водяться рідкісні птахи, білий та чорний лелека, чаплі, ростуть ягоди — брусниця та журавлина, багато різних видів їстівних грибів. Тут переважно змішані ліси, добре росте береза, вільха, сосна, горобина, столітні дуби, калина та інші рослини. Поліський край має багато екскурсійних маршрутів. Хто тут побував, ніколи не забуде його чудової природи.
Непогано було б організувати туристичні подорожі Рівненщиною, включаючи у маршрут поїздку на трансполіській магістралі, зробити вагон-ресторан чи буфет із поліськими стравами. Це б привабило додатково туристів із Західної Європи та інших країн світу, насамперед вихідців із України. Розташовані за маршрутом цієї магістралі села добре облаштовані, хоча збереглися старовинні хати, народні традиції й вірування. Тут можна покататися на возі із запряженим конем або парою коней, є чимало легкових автомашин.
Варто подивитися на дерев’яні будинки дивовижної архітектури та почути поліський говір, побачити озера та річки, де водяться різні види риб, раків, на берегах яких не дуже багато людей, помірний клімат.
Туристові приємно помилуватися природою із вікон цього надзвичайно непоспішного поїзда, поспілкуватися із пасажирами. Вони готові почастувати вареною картоплею із салом та м’ясом, смаженою рибою, ягодами.
У райцентрі Володимирець чисто, скрізь зелень, квіти. Майже всі вулиці асфальтовані.
Проведено реконструкцію майдану Єдності в центрі міста, районного будинку культури, багатьох житлових і адміністративних будинків. У міському парку є водосховище, а поруч із ним старий графський маєток, збереглися штучно насипані пагорби у парку, ростуть рідкісні дерева й чагарники. Стоять велетні липи, ясени та дуби, яким уже сповнилося 250–300 років, а, можливо, й більше.
Відвідування містечка, малої Батьківщини, наснажує до життя і праці, спонукає ще сильніше любити рідну землю.

Михайло ВАЩЕНКО,
доктор медичних наук
також у паперовій версії читайте:

• СТОЛИЦЯ КУШНІРСТВА — ТИСМЕНИЦЯ
• ФУНДАТОР-ОЛІМПІЄЦЬ З ПОЛТАВИ

назад »»»