ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
НАТО РИЗИКУЄ В АФГАНІСТАНІ
Польський генерал Станіслав Козєй висловив припущення, що Афганістан може стати для НАТО тим, чим Чечня є для Росії: проблемою, якої не можна вирішити військовими методами. Альянс перебрав на себе командування контингентом американських військ разом з відповідальністю за всю територію держави. Це історичний крок: від цього моменту не на американців, а на НАТО покладається відповідальність за все, що відбувається в цій країні.

Одночасно у зв’язку з погіршенням ситуації в Афганістані Альянс змушений посилити свою присутність у цій країні.
Виявляється, це надзвичайно важка проблема.
Щодо її вирішення позитивно відгукнулась практично лише Польща, яка пообіцяла наступного року вирядити до Афганістану понад тисячу військовослужбовців і, як поки що єдиний союзник, без обмеження часу й способу їхнього використання. А це означає, що як оперативний резерв польські війська виконуватимуть усі необхідні завдання. Це дуже небезпечна і невдячна роль, бо резерв завжди використовують у критичних ситуаціях там, де підрозділи, які вже перебувають на місці, не можуть впоратися.
Не випадково, що Польщею прокотилась хвиля дискусій не тільки у ЗМІ, а навіть у сеймі навколо питання про використання польських військ.
Одним з головних аргументів прихильників цього рішення є необхідність підвищення ефективності та оборонної спроможності Альянсу. Відправляючи військовослужбовців більше, ніж від неї очікували, і добровільно відмовляючись від суттєвих обмежень щодо використання контингенту, коли інші члени НАТО зовсім туди не рвуться, Польща взяла на себе роль рятівника Альянсу від можливого фіаско. Це є благородною метою і, безумовно, вагомим внеском у те, щоб НАТО було ефективним інструментом безпеки й західні сусіди могли реально покладатися на союзницьку підтримку, коли вона буде потрібною.
Але чи насправді операція в Афганістані прислужиться до зміцнення НАТО, особливо його здатності до колективної оборони? Щодо цього є вагомі сумніви. Польський генерал вважає, що дії в Афганістані радше послаблюватимуть, ніж зміцнюватимуть НАТО, і пояснює чому.
Операція в Афганістані розглядається як звичайна стандартна місія і «фірмовий», операційний знак НАТО. Але такий підхід криє в собі неабияку небезпеку для майбутнього Альянсу. Усе більше фактів свідчать: ухвалене три роки тому рішення про те, що відповідальність за цю операцію переходить від міжнародної коаліції до НАТО, було поспішним, можливо, навіть стратегічною помилкою.
Хай би там що говорили, Афганістан не є для НАТО найважливішим стратегічним регіоном, тому визначення його як союзного оперативного пріоритету викликає сумніви. Воєнна операція в цій країні є надзвичайно важкою і специфічною з багатьох причин — стратегічних, політичних, географічних, суспільних, тож перемога в найближчому майбутньому там малоймовірна.
Певніше за все Афганістан є місцем, де міжнародна присутність буде потрібною майже завжди, і незалежно від того, наскільки потужні сили туди будуть спрямовані, позитивне рішення проблеми навряд чи можливе,— про що свідчить історичний досвід Великої Британії, Росії та СРСР. Це своєрідна «чорна діра» системи світової безпеки.
Афганістан, безумовно, може стати для Альянсу тим, чим Чечня стала для Росії: проблемою, яка не має військового розв’язання. Це не є завданням для НАТО як військово-політичного союзу, якщо не стоїть мета перетворити його в якусь іншу іпостась.
Треба додати, що таке однозначно пріоритетне ставлення до операції в Афганістані, відвертає увагу й обмежує свободу маневру НАТО в інших, важливіших для Альянсу регіонах світу, як, наприклад, Близький Схід.
Перспектива довготривалої відповідальності НАТО за операцію в Афганістані загрожує негативними наслідками для майбутнього організації. Це стратегічна пастка, у яку Альянс потрапив три роки тому. Тому вже тепер НАТО мусить шукати шляхи виходу з неї і завершення місії без втрат для себе.
Проте країни — члени Альянсу сповнені рішучості перемогти в цій війні. Міністр оборони Польщі Радослав Сікорський сказав у Берліні: «Провал збройної місії НАТО в Афганістані і військова поразка США в Іраку означатиме зростання загрози з боку міжнародного тероризму. Цього не можна допустити в жодному разі». А німецький політолог Карл Кайзер підтримав міністра: «Поразка в Афганістані буде кінцем цього Альянсу».
Очевидно, недоцільно роздмухувати пропагандистську кампанію навколо Афганістану й ставити майбутнє Альянсу в залежність від успіху афганської операції. Краще відсунути операцію в Афганістані на дальній план пріоритетів НАТО й передати командування цією операцією міжнародній коаліції під егідою ООН. І чим раніше це станеться, тим краще.
Та за будь-яких умов Захід має переконати мусульман, що лише демократична, а не фундаменталістська та антизахідна держава може гарантувати їм порядок і добробут. Якщо Захід не доведе в Афганістані, що, власне, це є його справжніми намірами, світ ісламу стане ще більше живильним середовищем для «Аль-Каїди», тобто джерелом проблем для всієї євроатлантичної цивілізації.

Підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ВІДЛУННЯ ПІВНІЧНОКОРЕЙСЬКОГО ЯДЕРНОГО ВИПРОБУВАННЯ
• ПРИПИНИЛАСЬ ХОЧ ОДНА ВІЙНА

назад »»»