ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ОХ І ВИСОКА Ж ПЛАНКА КОНКУРЕНЦІЇ!
За даними Держспоживстандарту, в Україні продукція деяких підприємств на 80% не відповідає вимогам державних стандартів. Якщо врахувати те, що наші стандарти значно нижчі від загальносвітових і європейських, стає очевидною низька потенційна конкурентоспроможність багатьох підприємств та їхньої продукції на світовому ринку.

1.
Після вступу України до Світової організації торгівлі поняття внутрішнього ринку буде фактично нівельованим, глобальний ринок визначатиме правила роботи в конкурентному середовищі нашої держави. За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, порівняно з минулим роком Україна опустилася з 68-го на 78-ме місце в глобальному індексі конкурентоспроможності.
Така тенденція свідчить про те, що після вступу до СОТ більшість українських неконкурентоспроможних підприємств приречені на банкрутство. В цьому розумінні показовий приклад колишньої Німецької Демократичної Республіки. Після об’єднання з ФРН і фактичного входження в єдиний європейський конкурентний ринок, Східна Німеччина втратила близько 30 тисяч великих, середніх і дрібних компаній та підприємств, продукція яких просто не витримала суперництва з високотехнологічними західними зразками.
За словами президента Української асоціації якості Петра Калити, в усьому світі стандарти відіграють роль стабілізатора, «золотої середини» між високоякісною, високотехнологічною продукцією та другосортними виробами. Промислові гіганти визначають орієнтири, до яких згодом підтягуються країни з перехідною економікою. Стандарти існують для тих, що відстають, а не для тих, котрі попереду.
Більшість великих світових компаній виробляють продукцію за значно вищими стандартами, ніж середні вимоги, набагато кращу від стандартів. Нині на світових ринках високотехнологічної продукції конкурентна боротьба точиться у сфері «над стандартами». Така продукція фактично випереджає свій час. Вона має не більше двох-трьох відхилень від норми на мільйон виробів. В Україні у промисловому виробництві вважається прийнятним рівень дефектів у 6–7%. У перенасиченому продукцією глобалізованому ринку працювати на рівні стандартів без їх випередження — означає програти конкурентну боротьбу. Транснаціональні корпорації не спиняються в розвитку, вони генерують нові ідеї, виробляють продукцію, яка негайно заміщає застарілі зразки.
Водночас в Україні є чимало підприємств, котрі можуть бути зразком для інших у сфері впровадження та управління системою якості. Майже 30 вітчизняних компаній досягнули професійного визнання ділової досконалості на європейському рівні.

2.
Загалом у світі існує три основні моделі управління якістю та досконалістю продукції: європейська, американська і японська. Європейська, яка використовується в Україні з 1996 року, оцінює підприємства та установи за 32-ма критеріями, визначаючи сильні сторони та можливість вдосконалення.
Головна перевага цієї моделі — забезпечення соціальної спрямованості в роботі компаній. Так званий «людський фактор» у виробництві та споживанні продукції в європейській моделі відіграє ключову роль. На практиці це означає, що в глобальному конкурентному середовищі не лише технології й досконалі механізми визначають конкурентні переваги продукції, а й позитивний імідж компанії чи її марки, сприйняття споживачами певних брендів із доброю репутацією продукції.
Поступово у світі акцент конкурентної боротьби зміщується в гуманітарну площину. Це свідчить про практичні конкурентні переваги європейської моделі досконалості продукції. У великих транснаціональних компаніях у процесах управління якістю дедалі більшу роль відіграє персонал, а не капітал, технології, устаткування та машини, котрих у більшості компаній вистачає з надлишком на високому рівні. Без творчого потенціалу людини втілити у життя високотехнологічні проекти неможливо. За висновками експертів, менеджери та управлінці стають головним рушієм компаній, що генерує ідеї й робить продукцію привабливою на ринку, де є безліч аналогів. У багатьох транснаціональних компаніях домінує гасло: «Досконалу продукцію виробляють досконалі люди».

3.
Транснаціональні компанії, з якими нам неминуче доведеться конкурувати на глобальному ринку, позиціонують себе як соціально спрямовані. Вони вивчають попит, працюють з персоналом і споживачами. В центрі уваги — людина, як рушій виробництва та головний споживач продукції. В Україні більшість виробничників часто вважають персонал лише виробничою силою і намагаються мінімізувати витрати. Таким чином, дешева робоча сила — один із мінусів наших підприємств у конкурентній боротьбі. За умов роботи в глобалізованому ринку транснаціональні компанії зможуть запропонувати працівникам кращі умови праці й більшу платню, в результаті вітчизняні підприємства втратять кваліфіковані кадри.
Залучення персоналу до управління в сфері якості та продуктивності — головна філософія успішних транснаціональних компаній і корпорацій. Компанію та її продукцію мають знати якомога більше людей. Висока якість і позитивний імідж — ось запорука успіху. На порозі вступу до СОТ експерти зазначають, що ми входимо у світ глобальної конкуренції, в якому здобути перемогу, спираючись на існуючий менталітет, неможливо. Треба бути готовими до роботи з найвищими стандартами, або зазнати цілковитої поразки в конкурентній боротьбі.
Еталоном європейської моделі досконалості продукції є 1000 балів. Найкращі європейські компанії, такі як Simens і Nokia мають рейтинг на рівні 700–750 балів. Найкращі українські компанії досягли 550–600 балів, а середній рівень українських підприємств — від 300 до 400. За висновками експертів, вітчизняні підприємства та компанії, котрі мають менше 200 балів, приречені на програш у суперництві.
Експерти вважають, що без нової соціальної стратегії вітчизняні компанії можуть швидко втратити конкурентні переваги, котрі вони мають за рахунок використання дешевої робочої сили. Продуктивність виробництва в європейських компаніях подекуди в десятки разів вища, ніж у вітчизняних. Це, до речі, свідчення того, що дешева робоча сила не може бути високопродуктивною.
Українська асоціація якості з 1996 року представляє Україну в Європейській організації з якості (EOQ), у 2002 році УАЯ отримала статус національного представника в EOQ. Близько десяти років УАЯ активно співпрацює з Європейським фондом управління якістю (EFQM), з 2001-го вона входить до складу цієї організації, у 2002 році отримала статус національної партнерської організації EFQM. З 1991-го УАЯ є співзасновником і членом Міжнародної асоціації якості, з 1997 року — членом Всесвітньої ради якості — WQC.
Починаючи з поточного року, Українська асоціація якості оцінює підприємства в рамках проекту «Всеукраїнський діловий марафон «Сходження до вершин європейської досконалості». Впродовж трьох років до руху за якість і досконалість на основі європейської моделі буде залучено три тисячі організацій, з яких щонайменше 300 мають отримати визнання професійної досконалості на європейському рівні.
Вручення найкращим українським компаніям європейських сертифікатів відбудеться 7 листопада на XV Міжнародному форумі «Дні якості в Києві-2006» під час урочистої церемонії нагородження переможців 11-го Українського національного конкурсу якості. Учасники форуму також ознайомляться з новими методами та практикою впровадження сучасних моделей ефективного бізнесу, отримають практичну інформацію про впровадження систем управління організацією на базі міжнародних стандартів ISO 9001 (управління якістю продукції), ISO 14001 (якість екологічних і природоохоронних стандартів), ISO 22000 (стандарти з виробничої безпеки персоналу), OHSAS 18001, SA 8000 (якість соціального менеджменту), концепцій TQM (всеохоплюючого управління якості), а також методів й інструментів менеджменту якості, зустрінуться з провідними фахівцями у сфері управління якістю в організаціях і на виробництві.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ВЛАСНИЙ ВИДОБУТОК ВУГЛЕВОДІВ ЗРОСТАЄ
• НКРЕ: НОВІ ТАРИФИ
• ГАЗ ДЛЯ БІЛОРУСІ ЗБЕРІГАТИМЕТЬСЯ В УКРАЇНІ?
• УКРАЇНА ОТРИМАЄ ГРАНТ ЯПОНСЬКОГО ФОНДУ
• НАФТОВИЙ КАРТЕЛЬ ДИКТУЄ ЦІНИ
• ПОДАТКИ — БЮДЖЕТУ НЕ ЗАГРОЗА

назад »»»