ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ПЕРШИЙ ТАЙМ
«Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков...»
(Володимир Висоцький)

Більш як півтора року тому, під час створення пропрезидентської партії «Народний союз «Наша Україна», той партійний бенефіс тривав цілісінький день. Нинішній з’їзд НСНУ тривав трохи більше, ніж сорок хвилин. Проте цей час реально може перевернути пропрезидентську партію «з голови на ноги».
Схоже, Віктор Ющенко справді воліє серйозно узятися за свою партію. Його гнівний спіч на з’їзді на адресу партійного керівництва попервах викликав бурхливі оплески делегатів. Він говорив переконливо, як ніколи. По суті, уперше обурився тим, що «Наша Україна» торує свою політичну долю винятково на президентському авторитеті.
Далі — більше. «Я не хочу, щоб партія перетворилася в якесь закрите акціонерне товариство, де головні акціонери монопольно можуть вирішувати, що потрібно для партії, а насправді вирішувати або власні інтереси, або близькі до власних. За це має відповідати партія і, найперше, її керівні органи», — заявив Президент. Зрозуміліше висловитися не можна і, на думку багатьох аналітиків, керівництво НСНУ після таких месиджів, мало б, у ліпшому випадку, залишити залу. В гіршому, провалитися крізь землю.
Але попри увесь позитив, спричинений таким початком, рішення про перенесення з’їзду на три тижні викликало справжній шок. Нові президентські технологи непогано відпрацювали навіть механізм цього оголошення. Адже прозвучало воно від Романа Безсмертного, котрому дісталося «на горіхи» і без того. Хоча навіть політичному невігласові зрозуміло, що ідея виходила саме від Президента.
Формально Віктор Ющенко ніби й не причетний до неочікуваної паузи. Більше того, раз вона виникла, він виступає за перегляд партійної стратегії, ротації у керівництві тощо... Насправді ж перерва, швидше за все, буде використана на організацію роботи зі скасування рішення про опозиційність. Для цього потрібно провести активну роботу з делегатами, хоча й тоді стовідсоткової гарантії того, що рядові «нашоукраїнці» «освятять» співпрацю з Партією регіонів — не буде.
Отже, нинішня пауза знову ставить пропрезидентську партію у не надто привабливе становище. Таке враження, що «Наша Україна» перетворюється на «дискусійну» партію. Без дискусій та переговорного процесу її члени обійтися не можуть. А сенс життя, зокрема й партійного, не може полягати у самих лише суперечках.
До того ж, нинішнє вольове рішення Віктора Ющенка з приводу перерви дає підстави зробити ще один цікавий висновок. Начебто «Наша Україна» є найдемократичнішою політичною силою в державі, її представники, як у Верховній Раді, так і за її межами активно дискутують, не боячись висловлювати свою позицію. Але як дійшло до з’їзду, тобто найвищого представницького органу, рішення про його перенесення ухвалюється одноосібно почесним головою. Чи головою ради НСНУ, в чому великої різниці немає. Головне — пропозиція не була поставлена на обговорення, щодо цього не відбулося голосування...
Народна мудрість каже, що коней на переправі не міняють. Президент Віктор Ющенко нині фактично хоче поміняти на переправі «коней». Точніше, керівну верхівку «Народного союзу «Наша Україна». В цьому — друга причина такого нетрадиційного відтермінування з’їзду. Прикро, але схоже на те, що оновлений президентський Секретаріат найближчим часом може отримати додаткові партійні навантаження. Автор цих рядків нічого не має проти нової команди глави держави. Але ми стаємо свідками фактичного повернення до радянської моделі формування системи влади. Тут має рацію Роман Безсмертний, жартуючи: хоч би яку партію ми будували, а виходить КПРС.
У цьому сенсі доречно згадати перші роки президентства Леоніда Кучми. Він, на відміну від Віктора Ющенка, партійними справами не переймався. Леонід Данилович намагався постійно лавірувати між багатьма політичними проектами, котрі конкурували за звання найбільших прихильників до глави держави. Проте методи добору керівних кадрів у Кучми і Ющенка — надзвичайно схожі. Навіть терміни серйозних ротацій у їхніх президентських канцеляріях приблизно однакові. Адже Кучма, як і Ющенко, вперше суттєво «почистив» свою адміністрацію приблизно після двох років перебування при владі.
Звичайно, питання: чи триватимуть консультації щодо «широкої» коаліції — набагато цікавіше. Та все ж поява потенційно нового керівника третьої за впливовістю політичної сили в державі — річ таки цікава. У тім, що Роман Безсмертний, вочевидь, більше не очолюватиме НСНУ, мало хто сумнівається. Можливо, таке його активне лобіювання опозиційності «Нашої України» упродовж останніх тижнів, зокрема, було пов’язане з тим, що Роман Петрович усвідомлював: хмари над ним скупчуються.
Доводилося чути, що Віктор Ющенко не від того, щоб головою НСНУ став перший заступник глави його Секретаріату Арсеній Яценюк. Але такий проект матиме і свої мінуси. По-перше, сам він так і не дав чіткої відповіді на те, чи став він членом НСНУ. По-друге, Яценюк знаний фахівець в економічних питаннях, а не в політиці. І, нарешті, Арсеній Петрович ще якихось два тижні тому активно переконував громадськість, мовляв, не має жодного наміру брати участь у якихось політичних проектах. До того ж, практика доводить, що краще було б, аби голова партії перебував у Верховній Раді. А пан Яценюк таких «привілеїв» не має.
Серед інших потенційних керманичів НСНУ називають Миколу Катеринчука. Втім, схоже, що і цей варіант маловірогідний. Адже Микола Дмитрович аж надто активно агітує за опозиційність «Нашої України». Та ще й не в захваті від ідеї створення так званої опозиційної конфедерації. Мовляв, опозиція мусить бути одна (натяк на співпрацю з БЮТ очевидний).
Словом, яким би не виявився так званий другий етап цього нетрадиційного з’їзду, підготовка до нього буде архіскладною. І найголовніше: упевненості в тому, що за три тижні бодай щось стане зрозуміло, також немає. Адже «настоящих буйных» за три тижні навряд чи додасться...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: ПИТАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ — ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ
• ПРЕЗИДЕНТ ВИЗНАЧИВ «ПРЯМІ ОБОВ'ЯЗКИ» «НАШОЇ УКРАЇНИ»
• «НУ» ПОВЕРНЕТЬСЯ ДО ПЕРЕГОВОРІВ ІЗ АНТИКРИЗОВОЮ КОАЛІЦІЄЮ?

назад »»»