ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
КОМУ Я ВИННИЙ...
Років із двадцять тому нам у найстрашнішому сні не могло привидітися, що у зазначені дні на підприємстві не видадуть «аванс — зарплату». Впродовж останніх 15 років через затримку чи невиплату заробітної плати, напевно, пройшла переважна більшість громадян.

Керівникам підприємств і організацій можна якоюсь мірою вибачити та якось «перебитись» без грошей, коли зароблену зарплату вони затримують з об’єктивних причин. Та якщо кошти, призначені на заробітну плату, витрачають на купівлю дорогих легковиків чи євроремонт начальницьких кабінетів, їхні закордонні вояжі чи путівки або просто «прокручують» у банках, не завадило б і закон застосувати до тих, хто дбає лише про свої статки й комфорт, забуває, що найманим працівникам теж треба їсти і платити за квартиру.
У цивілізованій правовій державі трудівники елементарно могли б захистити свої права, в тому числі й на оплату праці. Наша держава ще не «доросла» до статусу правової. Тож у ній поки має рацію той, у кого більше прав чи то пак грошей.

Тривожні цифри
За даними Держкомстату, до нинішнього січня заборгованість із зарплати збільшилась на 37,8 млн грн. А на 1 вересня вона перевищила 998 млн. Уряд, за словами міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва, вдався до активних дій, аби погасити борги на державних підприємствах, і перерахував на цю мету 170 млн грн. Якби місцева влада спрацювала активніше, борги скорочувались би швидше. Та впродовж серпня вони зменшились лише на 91 млн. Натомість одинадцять регіонів збільшили їх. Тож позитив знівельовано.
Особливо відчутне зростання боргів зафіксоване у Києві — на 1,4 млн грн, у Одеській області — 4,3, Кіровоградській — 2,8, Львівській — 2,2, Миколаївській — 1,7, Черкаській — 914 тис., Івано-Франківській — 760 тис. Від початку року боргів побільшало у шістнадцяти регіонах. Найвищими темпами вони зросли у Харківській області (17,6 млн), Одеській (16,6), Кіровоградській (12,5), Миколаївській (7,2), Рівненській (3,8), Закарпатській (2,3), у Києві (3,9 млн).
Якщо оцінити співвідношення загальної заборгованості із зарплати до фонду оплати праці, то за серпень воно становило 7,9%. Найвищий його рівень у Кіровоградській області — майже 20%. Це означає, що тамтешнім працівникам своєчасно не виплачували майже кожну п’яту гривню із нарахованого заробітку. Не набагато відстали від «лідера» Тернопільська область — 18,4%, Хмельницька — 16,3, Луганська — 15, Житомирська — 14,4, Вінницька — 13,9, Донецька — 12,6%.
Із загальної суми заборгованості 410,4 млн припадає на збанкрутілі підприємства, 119,7 млн — на економічно неактивні, тобто ті, що призупинили діяльність торік чи ще раніше. Проте найбільше турбує зростання зарплатних боргів на економічно активних підприємствах. Від початку року вони збільшились на 5,9 млн і сягнули 468 млн, особливо відчутно у Києві — у 2,1 раза, Закарпатській області — в 2,8, Івано-Франківській — вдвічі, Рівненській — на 99,8%, Запорізькій — 87,8, Одеській — 73,7, Харківській — 70,9%.

Про закони забули
Законом «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», ухваленим 2004 року, визначено першочерговість виплати зарплати до інших зобов’язань підприємств. Якби його ефективно використовувала місцева влада, переконаний Михайло Папієв, якій надано широкі повноваження, справи були б набагато кращі.
Так, ст. 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначено, що місцева держадміністрація на відповідній території забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі й на право своєчасно отримувати винагороду за працю. У ст.16 йдеться про те, що держадміністрації здійснюють контроль за своєчасністю і не нижче офіційно встановленого мінімального розміру оплати праці. Статтею 28 надано право місцевим адміністраціям перевіряти, як дотримуються норм Конституції й законів керівники підприємств і установ (незалежно від форм власності та підпорядкування). Тобто голови облдержадміністрацій можуть ініціювати перевірки контролюючих органів в тому числі й руху коштів на рахунках підприємств, отримувати будь-яку інформацію.
Одначе своїми правами вони майже не користуються. За численних порушень законодавства про оплату праці в АР Крим дисциплінарні заходи до керівників-порушників були вжиті лише у двох районах, у Київській та Одеській областях — у чотирьох, у Рівненській — у трьох. Мляво притягують їх до кримінальної відповідальності у Київській, Львівській, Донецькій, Рівненській областях. Це при тому, що на кожному шостому з перевірених державними інспекторами праці підприємстві не забезпечувалися мінімальні гарантії в оплаті праці. А на половині — не нараховували компенсації за порушення термінів виплати зарплати, не індексували її.
Є і викривлення звітності, що надається до Мінпраці. Приміром, на 1 вересня Закарпатська облдержадміністрація звітувала про відсутність заборгованості у Мукачевому, водночас, як два його підприємства мали борги у 48 і 222 тис. грн.
Розпорядженням Кабміну затверджено план невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ у економічній та соціальній сфері. У ньому передбачено до кінця поточного року погасити заборгованість із зарплати на економічно активних підприємствах. Окремим дорученням Президента та Прем’єр-міністра встановлена необхідність погашення до 30 грудня боргів у галузях економіки. Незадовільне виконання окреслених цими документами завдань, ну думку Михайла Папієва, змусить уряд вдатись до дисциплінарних заходів стосовно керівників регіонів, а також їхнього звільнення.

Не все однозначно
Як стверджують керівники регіонів, у процесі накопичення боргів не все однозначно. Часто держава затягує оплату виконаних робіт, у результаті зростають борги. Так, шести львівським підприємствам не перераховано з держбюджету 14 млн. грн. за роботи, виконані для Мінпромполітики й пільгових категорій населення. Миколаївському радіотехнічному інституту «Енергоатом» кілька років не віддає гроші за створення ретрансляційної системи.
До того ж, у місцевих бюджетах побільшали «дірки» через ухвалення невиважених постанов і законів. Приміром, Постановою Кабміну «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади» передбачено, що саме у місцевому бюджеті слід віднаходити гроші на підвищення зарплат чиновників. Згідно із Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» колишнім депутатам місцевих рад упродовж шести місяців має виплачуватись середня зарплата, яку вони отримували на виборній посаді, за рахунок коштів місцевого бюджету.
Податківці ж застерігають від «швидкого» виконання завдань з погашення зарплатних боргів — коли ці борги виплачують, а податки, внески до Пенсійного та інших страхових фондів переносять «на потім». За це, за словами директора департаменту ДПА Степана Дусяка, каратимуть.
Не варто забувати про соціальний захист найманих працівників, яким зарплату виплачують нижче від законодавчо встановленого рівня. Таких від початку року податківці за допомогою фахівців Мінпраці та прокуратури виявили 86 тисяч. Та, напевно, їх набагато більше. Адже статистика свідчить, що у першому півріччі 33% підприємств виплачували таку низьку зарплату.

Дивись у корінь
Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець вважає, що ситуація у країні із боргами критична і вимагає миттєвого реагування. Нині ця проблема посилюється тим, що різко зростають тарифи на житлово-комунальні послуги, газ, електроенергію.
Упродовж першого півріччя профспілки провели сім тисяч перевірок, під час яких установили порушення прав 108 тис. громадян на своєчасне отримання зарплати. Профспілкові юристи продовжуватимуть цільові перевірки на підприємствах, допомагатимуть найманим працівникам відстоювати свої права у судах. Проводитимуться профспілкові збори, на яких керівники підприємств звітуватимуть про ситуацію з виплатою зарплати.
Генеральна прокуратура порушила 1500 кримінальних справ проти керівників-боржників. Незабаром у Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики пройдуть слухання з питань реалізації прав людини на своєчасне отримання заробітної плати.
Перший заступник голови Федерації роботодавців України Володимир Грищенко переконаний, що треба передовсім проаналізувати причини появи боргів. Поки ж іде боротьба з наслідками економічно необґрунтованих рішень, а то й господарського авантюризму. Досвід попередніх років доводить, що заходи адміністративного й карного впливу не дають позитивних результатів. Важливо створити умови для збільшення обігових коштів на підприємствах.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• «ЯКБИ ОТО ВИСОКЕ НАЧАЛЬСТВО...»

назад »»»