ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
У ЯКУ СУМУ ОБІЙДЕТЬСЯ ЕФЕКТИВНА ЕНЕРГЕТИКА?
На початку нового опалювального сезону потреба в енергозбереженні як ніколи актуальна. Саме в цей час Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) презентувало сьогорічний огляд енергетичної політики України, в якому головний акцент зроблено на перспективах заощадження та розумного і ефективного використання енергетичних ресурсів.

За висновками експертів, Україна має колосальний потенціал енергозбереження. Якщо вчасно запровадити сучасні технології у промисловому виробництві та комунальному господарстві, до 2030 року теоретично можна заощадити стільки енергії, скільки Велика Британія споживала 2004-го. Фактичний нереалізований потенціал щорічної економії, за оцінками експертів МЕА, становить в нашій державі 200 млн тонн нафтового паливного еквівалента. Проте для скорочення споживання енергії в еквіваленті 60 млн тонн нафти потрібні інвестиції в обсязі 51 млрд дол. Очевидно, що таких коштів в Україні немає, а для залучення інвестора треба зацікавити його прибутками або віддати у власність підприємства теплокомуненерго, тобто приватизувати їх, вивести з фондів комунальної й державної власності.
Як зазначає голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Євген Сухін, у загальному енергетичному балансі України понад 60% палива імпортується. Європейські країни в середньому ввозять 51% енергоресурсів. Наприклад, Франція залежить від імпорту на 50%, Німеччина — на 60, Японія — на 70%. На кожний долар виробленої продукції в Україні спалюється 0,89 кг умовного палива (вугілля). Висока енергоємність економіки та залежність від імпорту енергоносіїв робить її уразливою від цінової кон'юнктури, знижуючи конкурентоспроможність.
Директор Міжнародного енергетичного агентства Клод Манділ під час засідання «круглого столу» у Києві з проблем енергозбереження зазначив, що енергоємність української економіки вища, ніж у Росії, Білорусії та втричі більша, ніж у країнах Євросоюзу.

Доки «грітимемо небо»?
Ефективні енергетичні технології можуть вирішити найбільшу частину цих проблем, поліпшити енергетичну безпеку й зменшити критичну залежність економіки від імпорту природного газу. Огляд МЕА акцентує на тому, що енергетична ефективність є життєво необхідною для економічного зростання і розвитку країни під час світової тенденції до зростання цін на енергоресурси. Неминучим є запровадження ринкових цін, зокрема на газ. Це — найкращий стимул ощадливого використання палива, модернізації застарілої галузевої інфраструктури та стимулювання ефективного використання електроенергії й палива.
Класичним прикладом стимуляції енергозбереження головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Берглеф вважає світову нафтову кризу початку 70-х років минулого століття, яка мало не переросла в глобальний енергетичний катаклізм. У результаті провідні економічно розвинуті держави лише за кілька років зменшили енергоємність своїх промислових потужностей та побутової сфери втричі. Навіть у США, які звикли в енергетиці жити «на широку ногу», швидко минула мода на великі автомобілі, що витрачали багато бензину. В результаті мінімізації енергетичних витрат на початку 80-х років світова економіка отримала додатковий стимул розвитку, з'явилися нові енергетичні технології, які не мали попиту за часів дешевої нафти. Від 1975 до 1995 року США зменшили надлишкові витрати електроенергії на 50%, але через швидкий розвиток економіки попит на електроенергію й абсолютні обсяги її споживання у цій країні стабільно зростають. Нині кожен американець щороку використовує в середньому 12 тис кВт/год. Тим часом у штаті Каліфорнія десять років діє спеціальна програма енергозбереження, завдяки якій споживання електроенергії на кожного мешканця зменшилося на 45 %. Найважливіші акценти програми — масове використання енергоощадних побутових електричних і електронних приладів, жорсткі будівельні стандарти з термоізоляції будинків і зменшення непродуктивних втрат у загальних теплових і електричних мережах. Найефективніша технологія — використання для освітлення замість звичних ламп розжарення компактних люмінесцентних. Не поступаючись у яскравості, вони економлять майже 80% електроенергії. Друга за значенням і ефективністю технологія — термоізоляція будинків. У Каліфорнії багато електроенергії використовується для охолодження та кондиціонування повітря в спеку. В Україні ж, навпаки, найбільше енергії втрачають (через бетонні й цегляні стіни) під час опалювального періоду взимку. Експерти зробили виміри енерговитрат наших будівель. Взимку в інфрачервоному спектрі будинки «світяться» яскраво-жовтими та червоними тонами, тобто «гріють небо». За найскромнішими підрахунками, через слабку термоізоляцію споруд, третину теплової енергії витрачають марно.
Найкращі результати з енергоефективності та впровадження альтернативних енергетичних джерел мають європейські країни. Окрім дієвих будівельних стандартів із термоізоляції, по-справжньому масового розвитку вітрової та сонячної електроенергетики, європейські держави активно впроваджують програми переходу на використання біопалива для автомобілів. До 2010 року частка біопалива в загальному балансі споживання багатьох європейських держав має досягти 12%.
Експерти вважають, що незалежне ціноутворення на традиційні види палива та енергію стане найкращим економічним стимулятором розвитку відновлювальних і альтернативних джерел енергетики. Якщо енергетичний ринок працюватиме прозоро, за умов чесної конкуренції, якість послуг зросте, а їхня вартість та енергетичні втрати зменшаться.

Тарифи без «причіпу»
Зважаючи на те, що централізоване теплопостачання в українських містах під час опалювального періоду непродуктивно втрачає від 15 до 25% енергії, експерти МЕА переконані, що саме на житлово-комунальній сфері слід сконцентрувати зусилля для запровадження технологій ефективної енергетики. Міжнародна енергетична асоціація рекомендує провести в комунальному секторі комплексну реформу, до якої входитиме незалежне регулювання тарифів на теплову енергію та однакові можливості для роботи на ринку теплопостачання для різних учасників, які зможуть запропонувати варіанти опалення багатоквартирних будинків.
Упровадження ефективної енергетики в житлово-комунальному господарстві, яке споживає 12 млрд кубометрів «блакитного» палива, очевидне і нагальне. За прогнозом Володимира Саприкіна, директора енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, якщо врахувати зростання вартості туркменського, узбецького і казахського природного газу, ціна тисячі кубометрів імпортного газу для України наступного року може становити щонайменше 150 доларів. У такому разі подорожчання комунальних послуг — неминуче, адже нині 70% тарифу становить вартість енергоносіїв. Тому важливо розробити прозору і зрозумілу систему ціноутворення в житлово-комунальному господарстві, котре прозорістю ніколи не вирізнялося.
Як зазначає директор департаменту стратегічного розвитку Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства В'ячеслав Козак, загальна сума, потрібна для повної модернізації нинішнього ЖКГ,— близько 40 млрд доларів. Це приблизно по 800 гривень на кожного мешканця України. Якщо у бюджеті таких коштів нема, можливо, допоможе громадська ініціатива? У держбюджеті наступного року заплановано субвенцію місцевим бюджетам в 1 млрд грн. для покриття витрат на функціонування житлово-комунального господарства. Та, очевидно, це лише крапля в морі.
Для врегулювання тарифів Мінбуд пропонуватиме вивести питання тарифів із повноважень місцевої влади й створити незалежну комісію, яка встановлюватиме об'єктивні економічно обґрунтовані тарифи, або передати ці повноваження Національній комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ), котра має в областях регіональні представництва. На думку В'ячеслава Козака, в тарифи можна включати лише вартість енергоносіїв, заробітну плату працівників, вартість транспортування теплоносія чи електроенергії та ремонту, реконструкції мереж. Усі невиробничі витрати до тарифів включати не можна, це — пряме порушення нормативів.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• СВІТОВИЙ НАФТОВИЙ РИНОК — НЕСТАБІЛЬНИЙ
• УЗИМКУ НАГРІЄМОСЯ?
• ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТА ЗМІЦНЮЄ
• НБУ: ОБСЯГИ ВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАЮТЬ

назад »»»