ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
МІНЯЮ ДИЗЕЛЬ-ПОТЯГ НА РЕЙКОВИЙ АВТОБУС
Прикарпаття, Буковина, Закарпаття багаті на природні рельєфи і благоліпну красу Карпат, цілющі повітря і мінеральні джерела, розмаїття пам’яток історії й архітектури. На базі природних рекреаційних ресурсів за останні роки розвиваються складові індустрії кліматолікування, туризм, його гірськолижний різновид. Звісно, для цього треба створити належну інфраструктуру. Налагодивши відповідний сервіс, можна в недалекому майбутньому сподіватися не тільки на вітчизняного, а й на заморського туриста. Добре, що потроху ми позбуваємось пострадянського «ненав’язливого» сервісу. Але треба ще чимало зробити, аби Карпати направду стали так званою українською Швейцарією, про що полюбляють просторікувати тутешні чиновники. Та нині поговорімо про одну лише площину цієї проблеми — транспортне сполучення.

Сьогодення й екскурс у минуле
Люд наш ще надто вбогий, аби послугуватись авіатранспортом. Погодьтеся, не кожному туристові по кишені викласти близько трьохсот гривень, аби дістатись з Києва до Івано-Франківська, Львова, Чернівців, Ужгорода (у деяких обласних центрах давно забули, що є такий вид транспорту, як сталеві птахи). Залишається залізничний транспорт, але й тут не все зважено до кінця. Якщо до Тернополя, Львова, Трускавця, Ужгорода залізничне сполучення влаштовано більш-менш терпимо, то до Івано-Франківська, Чернівців курсує, головним чином, по одному потягу щоденно та по одному через день з Києва, кожний день з Москви та через день з Харкова, Одеси, Мінська, Бреста. Але ж обласні центри західних теренів — це лише середина дороги до оздоровниць, будинків відпочинку, туристичних баз тощо.
Візьмімо, приміром, візитівки Прикарпаття — місто Яремча, смт Ворохта. Саме звідси рукою подати до Говерли, до гірськолижного курорту «Буковель». Останній приймає тисячі туристів, водночас розробляючи нові проекти та вдосконалюючи інфраструктуру.
«Буковель» знаходиться за 100 кілометрів від Івано-Франківська і 30 — від Яремчі. Найкраще добиратися сюди на власному авто, хоча є маршрутки з Івано-Франківська, а від залізничного вокзалу в Яремчі вони вирушають щопівгодини. Одначе дістатись сюди, скажімо, столичним мандрівникам не так уже й легко: потяги курсують лише до Івано-Франківська, звідки треба пересідати на приміські дизель-потяги, які котять, наче черепахи повзуть.
Часів пріснопам’ятного СРСР курсували туристичні поїзди з Києва до Ворохти, гірськолижного селища. Звісно, тодішній маршрут пролягав через перлину Карпат — курортне містечко Яремча, де залізничний вокзал був збудований понад сто років тому. Нині Яремча — це не лише місце відпочинку й туризму, а й всіляких зустрічей бізнесменів, урядовців. Але до Яремчі, окрім «червоної рути» (так прозвали дизель-потяг), поїзди далекого сполучення не курсують. Правда, через місто щоденно проїжджає потяг Львів— Рахів, але ж він має статус міжобласного, крім того, відстань зі Львова до кінцевої станції (280 кілометрів) долає аж понад 10 годин. Та й вагони старі-престарі, даруйте, задрипані, поіржавілі, без вентиляції влітку й опалення взимку. У тих, хто хоч раз скористався цим потягом, удруге проїхатись ним бажання не виникає. Мабуть, уже всім набили оскому балачки про впровадження нового, точніше, відновлення старого рейсу «Київ—Ворохта». Можна було б його продовжити, приміром, до Рахова.
Старожили пам’ятають, як у середині минулого сторіччя до Рахова курсували пасажирські потяги з Будапешта й Праги. Горяни пригадують як за часів СРСР туристичні потяги з республік Середньої Азії, Прибалтики, Москви до гуцульського Парижа (так величали Рахів у добу Австро-Угорщини та Чехословаччини) — були тут буденним явищем.
Місцева влада Івано-Франківської та Закарпатської областей не раз просила монополіста «Укрзалізницю» запровадити новий рейс — Київ-Рахів через Львів, Івано-Франківськ, Надвірну, Яремчу, Ворохту. Швидкісний фірмовий потяг «Гуцульщина» мав би величезний попит, адже багатьом жителям України кортить на вихідні перепочити в Карпатах. Сівши ввечері в п’ятницю в столиці в експрес, вони вранці були б уже в самому серці Карпат, ну а в неділю, по обіді, спокійно вирушали додому, аби встигнути в понеділок на роботу. Відповідно й горяни, передусім молодь, вихідними могли б спізнатися з столичною культурою.
Та віз, як мовиться, і нині там. Щоправда, «Укрзалізниця» таки трішки розщедрилася, додавши один причіпний вагон Рахів— Київ, який курсує через день. Крапля в морі!

Крига скресла
Днями «Укрзалізниця», зокрема її структурний підрозділ — Львівська залізниця,— запустила прискорений фірмовий потяг підвищеної комфортності № 805/806 сполученням Львів— Ворохта. Тривалість поїздки — майже чотири години. Відправлення зі Львова о 7.00, прибуття у Ворохту — о 10.56. Відправлення з гірськолижного селища о 17.05, прибуття в місто Лева — о 21.24. Експрес курсує п’ять разів на тиждень (крім понеділка й четверга).
Надсучасний вигляд рейкового автобуса 620М-003 виробництва фірми PESA (Польща) на тлі звиклих потягів справляє неабияке враження: аеродинамічний обтічний дизайн кузова, великі вікна (чудово споглядати гірські краєвиди), зручні висувні підніжки та автоматичні двері. У світлому салоні — комфортабельні крісла, туалет, умивальник. До того ж немає звичного перестукування коліс, похитування і поштовхів, характерних для дизельних потягів. Рейковий автобус рухається практично безшумно. Вентиляційна система дає змогу підтримувати чисте повітря в салоні. Є й система обігрівання, яка взимку забезпечить температуру в межах 19–22 градусів тепла.
Але найголовніша цінність рейкового автобуса — його ощадливість: він споживає значно менше пального, ніж, приміром, електричка. Потрібно лише 69 кілограмів палива на 100 кілометрів, тоді як магістральний пасажирський тепловоз переводить аж 218 кілограмів дизпалива на кожні 100 кілометрів. Така економічність є над усе важливою, позаяк подорожчання пального позначається на вартості квитків. Перевага ще й у тому, що цей транспортний засіб може розвинути швидкість до 120 кілометрів за годину. Рейковий автобус розрахований на 169 пасажирів, але місць для сидіння в ньому — 93.
Стосовно безпеки пасажирських перевезень, то новий транспорт має переваги над звичайними локомотивами: гальмівна система рейкового автобуса 620М-003 — пневматична. За швидкості руху 100 кілометрів за годину гальмівний шлях — усього 140 метрів. Пульт керування автобусом комп’ютеризовано. На ньому встановлені різні інформаційні дисплеї та контрольні пристрої, маніпулятори тяги та гальмування. Окрім того, є комбінований прилад безпеки та кольоровий дисплей, на який подається зображення від зовнішніх та внутрішніх камер спостереження. Тобто завдяки цій системі машиніст обсервує, що діється в салоні, а також навколо автобуса. Варто відзначити також зручні крісла для локомотивної бригади — в них регулюються висота та кут нахилу. Залізничники планують підвищити сервісне обслуговування: пасажири мають можливість замовити безалкогольні напої, чай, каву, тістечка.
Щоправда, обкатка за маршрутом Львів— Ворохта не означає, що рейковий автобус стовідсотково ним курсуватиме. Його апробують, після чого буде остаточно визначено маршрут. Наразі рейковий автобус зупиняється на три хвилини в Івано-Франківську, робить двохвилинні зупинки в курортних Яремчі, Татарові (звідси багато людей їде на «Буковель» — один з двадцяти найбільших у світі гірськолижних комплексів), а кінцева зупинка — улюблене лижниками смт Ворохта.
Нагадаємо, що перший рейковий автобус в Україні запущено цьогоріч на Різдвяні свята вiд станції Двурiчне. Він курсує за маршрутом Харків—Тополі—Харків. Такий самий автобус експлуатують на Південній залізниці. Отже, рейковий автобус зі Львова до Ворохти є третім в Україні. Метою програми «Рейковий автобус» — впровадження європейських стандартів залізничних перевезень, вона є доповненням до урядової програми «Шкільний автобус». «Укрзалізниця» планує до 2010 року експлуатувати щонайменше 80 рейкових автобусів.
Хочеться вірити, що курсуванням єдиного рейкового автобуса зі столиці Галичини до столиці лижників Львівська залізниця не обмежиться. Варто було б розглянути можливість організації комфортабельних потягів чи рейкових автобусів (хоча б у гірськолижний сезон!) у Карпати з Тернополя, Чернівців, чим можуть послуговуватися для пересадки туристи з багатьох регіонів України, Росії, Молдови, а також прямих потягів далекого прямування в Яремчу (можливо, й у закарпатський Рахів) і Ворохту з Києва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Сімферополя, Харкова. Звісно, потрібно добре зважити доцільність цих маршрутів, аби вони були рентабельними.

Іван ДМИТРІВ, Львів—Ворохта
також у паперовій версії читайте:

• СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК НА СІЛЬСЬКИХ ПРОСТОРАХ

назад »»»