ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
В'ЯЧЕСЛАВ ЄВСТРАТЕНКО: «ВІДБУВАТИ НОМЕР — ЦЕ НЕ ДЛЯ МЕНЕ»
Перехід найкращого баскетболіста України 2003 року найтитулованішої команди країни — столичного «Будівельника» — належить до розряду тих, які влаштовують обидві сторони.

В його особі клуб отримав кваліфікованого і досвідченого захисника, здатного зіграти відразу на кількох позиціях, а в самого баскетболіста з'явилася можливість повернутися в рідне місто і знову нагадати про себе, коли він вів за собою таких грандів, як БК «Київ» або «Азовмаш». Перші три гри в складі «будівельників» засвідчили, що «є ще порох у порохівницях». Попри поразки, Євстратенко був одним з лідерів команди. Втім, В'ячеслав, як справжній командний гравець, не ставить особисті заслуги вище від колективного успіху. Саме з цієї теми розпочалася розмова баскетболіста з кореспондентом «ДУ».
— Було б краще, якби я набрав менше очок, а «Будівельник» виграв хоча б у одній зустрічі. Адже можна не набрати за матч жодного очка, проте зіграти надійно в захисті й одним влучним кидком принести перемогу своїй команді.
— Поки ваша команда жодного разу не перемогла. Чого бракувало в стартових поєдинках?
— По-перше, нам потрібен гарний центровий, а по-друге, нам не вистачає зіграності, в діях команди все ще спостерігається якась неузгодженість. Дається взнаки невелика кількість спарингів у міжсезоння.
— Перехід до «Будівельника» став несподіваним, давненько ви виступали за команди, які претендують на медалі. Та й фінансове становище киян не найкраще.
— Для мене переїзд до Києва був оптимальним варіантом. Цього року донька пішла до школи, тож сім'я мала б залишитися в столиці. З іншого боку, треба було щось вирішувати, адже хотілося грати. Тільки куди переходити? Спочатку я чекав пропозицій, але потім довелося шукати варіанти працевлаштування самому. Погодьтеся, адже переходити після сезону на лаві в «Азовмаші» й «Черкаських мавпах» — різні речі. Втім, до «Будівельника» йшов з надією — грати і допомагати команді. Щодо фінансів, то після розмови з головним тренером Євгеном Мурзіним зрозумів: тут із зарплатою затримок не буде.
— У 2003 році вас визнали найкращим баскетболістом України. Що завадило вдалому продовженню кар'єри?
— Я став найкращим, коли в чемпіонаті існувало обмеження на легіонерів. Позначилася також травма, яку я одержав у сезоні-2003–2004. Через це не потрапив до складу збірної, а потім не зміг продемонструвати свій рівень. Торік, просидівши майже увесь чемпіонат на лаві запасних, отримав пропозицію від новачка суперліги з Черкас. Однак і там не пощастило повністю показати себе.
— Кажуть, що з вашим приходом до столичної команди мікроклімат у команді помітно поліпшився...
— Не знаю, яким він був раніше, але зараз у нас атмосфера чудова. Це, безперечно, сприяє поліпшенню результатів. Навіть, попри три поразки на старті, гадаю, ми додаватимемо в грі. Що стосується моїх перспектив, то Євген Мурзін покладає на мене особливі надії, а я намагатимусь доводити правильність його вибору. А просто відбувати номер — це не для мене.

Розмову провів
Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• КЛИЧКО ОБИРАЄ МАСКАЄВА
• ХОЛОДНИЙ ДУШ ДЛЯ ШОТЛАНДІЇ
• ДЕРБІ НА СТАРТІ
• НЕПЕРЕМОЖНІ
• ДОНЕЦЬК КАЖЕ: НІ!
• КУБОК КРЕМЛЯ — БЕЗ УКРАЇНЦІВ

назад »»»