Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ЕКОНОМІКА
БАНКІВСЬКИЙ «ПОТЯГ» ПРИСКОРЮЄТЬСЯ
Асоціація українських банків, яка об’єднує 125 фінансових установ, провела XII з’їзд. Його мета полягала в констатації головних досягнень та формулюванні проблем і пошуку шляхів їх вирішення. Асоціація засвідчила свою репутацію послідовного лобіста, котрий наполегливо обстоює інтереси банківської системи й великого капіталу.
Стан національної банківської системи, за висновками президента АУБ Олександра Сугоняка, стабільний.
Прогнози деяких експертів про можливу дестабілізацію насправді є лише способом навіювання громадськості певних стереотипів, в чому можуть бути зацікавлені конкуренти банків.
Активи банків з 1999-го до 2005 року зросли більш як у десять разів, і становили на початку нинішнього року 214 млрд грн. Їхня частка у загальному обсязі ВВП — 51%, банківський капітал за цей період збільшився в 5,5 раза і досягнув 4,9 млрд доларів. Це свідчить про те, що значна частина українського капіталу сконцентрована саме в банківському секторі.
Швидко і динамічно зростають вклади, їхній обсяг зріс у 11 разів. Нині на банківських депозитах громадяни та підприємства зберігають 134 млрд грн. Із них 89 млрд грн — депозитні вклади громадян. Маючи такий фінансовий ресурс, банки в 13 разів збільшили обсяги кредитування, видавши під відсотки понад 156 млрд грн. За ці роки відсоткові ставки зменшилися в кілька разів, але більшість споживачів банківських послуг досі вважає їх завеликими. Нині середня річна ставка на кредити в гривні становить 14,6%, за депозитними гривневими вкладами — 7,3%. Серед українських банків лише 10% мають статутний капітал менший від 5 млн євро.
За висновками експертів, темпи розвитку та капіталізації банківської системи значно вищі, ніж у інших галузях економіки. Банкіри з гордістю кажуть про те, що їхня система є локомотивом української економіки та разом із НБУ забезпечує фінансову, монетарну й курсову стабільність. Банки акумулюють вільні кошти і через кредитування спрямовують їх у розвиток економіки, водночас забезпечують розрахунки і платежі.
Водночас банківський «локомотив» прагне розвинути вищу швидкість, але на заваді — численні інфраструктурні проблеми, які банкіри вважають «тривожними тенденціями».
Усі сподівання —
на нове законодавство
За підсумками роботи з’їзд АУБ ухвалив звернення банкірів до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, в якому виклав пропозиції щодо вирішення нагальних проблем системи.
Головною проблемою, яка стримує розвиток банківської системи, банкіри вважають недосконалу систему захисту прав кредиторів. Видаючи кредит під заставу, банкіри хочуть мати тверду гарантію, що в разі неплатоспроможності позичальника його майно чи інші ліквідні активи можуть бути реалізовані. Наразі в Україні права позичальників захищені краще, ніж кредиторів, вважає Олександр Сугоняко. Банкіри прагнуть комплексних законодавчих змін, які б гарантували беззастережний захист прав кредиторів шляхом реалізації застави та інших видів кредитного забезпечення. Для цього вони чекають запровадження мораторію на припинення реалізації майна боржника після його банкрутства.
Експерти наголошують, що банківська система потребує комплексних законодавчих змін, які б гарантували беззастережний захист прав кредитора через бездоганну роботу судової системи та державної виконавчої служби. Ці інституції викликають чимало нарікань банкірів. Об’єктивність судових рішень часто суперечлива, а їхнє примусове виконання іноді неможливе. Суди ухвалюють рішення про недійсність кредитних угод, і позичальника звільняють від обов’язку повертати борг. Такі прецеденти створюють у правовому полі відсутність гарантій кредитору. Через законодавство банкіри прагнуть вдосконалити захист вкладників банків — фізичних осіб, які є кредиторами банків. Для цього АУБ пропонує законодавчо змінити механізм формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, спрямовуючи до Фонду 20% прибутків Національного банку України.
Інвестиційну, посередницьку та емісійну функцію українські банки виконують на фондовому ринку, це — європейська модель. Але із понад 200 млрд грн активів лише 13 млрд розміщено на фондовому ринку. Причина — зарегульованість і непрозорість українського фондового ринку, який через це має високі ризики капіталовкладення.
Дошкуляє банкам монополізм на ринку послуг охорони та інкасації, що забезпечує відокремлений підрозділ МВС — Державна служба охорони. Банкіри вважають, що монопольне становище ДСО призводить до завищеної вартості послуг і чекають ухвалення законів «Про зброю» та «Про охоронну діяльність», які дадуть змогу банкам мати власну озброєну охорону.
Для проведення операцій банки створюють до 10% резервів, завдяки яким перестраховуються на випадок неповернення кредитів через банкрутство. Із 286 млрд нинішніх активів банки створили 11 млрд грн резервів. Це менше 4% від активів. У проекті бюджету на наступний рік передбачено оподаткування резервів, що призведе до їхнього зменшення і може спровокувати дестабілізацію банківської системи.
Ініціативу оподаткування резервів банкіри сприймають негативно і наполягають на тому, що оподатковувати банківські резерви не можна. Банкіри пишаються тим, що система є чесним і відкритим платником податків, а більшість банків готові виконати свою суспільну місію стосовно формування національного бюджету. Єдине, чого вимагає банківська система, — надійних правил, стабільності й дотримання законів, передовсім владою.
Банківська система закликає скасувати збір до Пенсійного фонду з торговельних (арбітражних) операцій банків. Це унеможливлює проведення короткострокових торговельних операцій з іноземною валютою, без яких не забезпечити повноцінного функціонування валютного ринку, а також ринкового, а не адміністративного курсоутворення та досягнення вільної конвертованості національної валюти.
Чесна конкуренція —
на благо суспільству
Масовий прихід в Україну іноземного капіталу під вивісками банків, очевидно, не дуже тішить банкірів, хоча вони запевняють, що не проти присутності іноземного банківського капіталу. Конкуренція загострюється, це сприяє капіталізації банківської системи та зменшенню кредитних ставок. Однак на думку експертів АУБ, українська банківська система працює в умовах неконкурентного національного правового поля. Причин у такого явища кілька. Законодавство зобов’язує небанківські фінансові установи мати значно менший розмір статутного капіталу, ніж у банках. Водночас на українському ринку розгортають активну роботу філії іноземних банків. Тому банкіри чекають нових законів, які б гарантували вільну й прозору конкуренцію.
Банкіри також обстоюють необхідність незалежності ради НБУ та її формування з числа політично незаангажованих і незалежних професіоналів, а не представників різних політичних сил у пропорційному відношенні до депутатського складу Верховної Ради. Важливість незалежного монетарного та регулятивного центру для національного ринку капіталу підтверджена досвідом банківської системи України. АУБ підтримує законопроект № 1039 щодо посилення незалежності НБУ, зокрема стосовно збільшення терміну повноважень голови Національного банку з п’яти до семи років.
У роботі XII з’їзду АУБ узяв участь Голова Верховної Ради України Олександр Мороз. Спікер у виступі зазначив, що зростання капіталізації банківської системи — незаперечний позитив, але як це впливає на поліпшення ситуації в соціальній сфері? На його думку, головним показником роботи банківської системи має бути віддача для суспільства. Для пересічних споживачів вітчизняні банки мають пропонувати доступний банківський продукт і такі умови, які й будуть головною конкурентною перевагою на ринку. Різницю в середніх відсоткових ставках за кредитами й депозитами Олександр Мороз вважає завеликою. Зважаючи на зростання активів у десять разів, зменшення відсоткових ставок утричі є недостатньою. Особливий акцент банки мають звернути на доступність кредитів для вітчизняного аграрного комплексу і машинобудування, котрі є пріоритетними для української економіки. Банківська система має демонструвати у відносинах із суспільством та державою прозорість. Це буде запорука її успішного розвитку.
Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії
читайте:
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».