ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
Є ТАКА ПОСАДА — «СЕКРЕТАР»
У РАДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ НАРЕШТІ ЗАПОВНЕНО ВАКАНСІЮ
Призначення Віталія Гайдука Секретарем Ради національної безпеки та оборони, вочевидь, поставить хрест на настільки ж несподіваній, наскільки й нетривалій опозиційності «Нашої України». Мабуть, наступним кроком пропрезидентського блоку буде поновлення переговорів у форматі з Партією регіонів. Адже якби Віктор Ющенко справді волів поставити у переговорному процесі крапку, як він про це говорив тиждень тому в Берліні, він би не призначав на відповідальну посаду ще одну людину з «донецьким корінням».

Щоправда, Гайдука не можна назвати і креатурою Партії регіонів. Він є близьким до іншої групи зі Сходу держави — Індустріального союзу Донбасу. Цю структуру нині усе більше сприймають як потенційного союзника Віктора Ющенка.
Показово, що Гайдук заявив: він не хотів би робити сенсації зі свого призначення. За його словами, РНБО не є політичним майданчиком і в цій структурі працюватимуть винятково професіонали.
Ще один цікавий нюанс полягає в тому, що у той час, коли керівник президентського Секретаріату Віктор Балога представляв пресі нового Секретаря РНБО, сам Віктор Ющенко зустрічався з Прем’єр-міністром Віктором Януковичем. Після цієї зустрічі глава уряду сказав, що вітає нове призначення, хоча додав, що Президент із ним кандидатуру не обговорював (власне, він і не повинен цього робити).
У контексті чергового кадрового повороту надзвичайно цікаво простежити етапи становлення Радбезу як такого. По суті, досі його очолювали лише відомі політики, з іменами яких пов’язували чимало сподівань. Отже...
Під час першої каденції президента Леоніда Кучми за національну безпеку в нашій державі відповідав Володимир Горбулін. Так сталося, що на сьогодні він лишається безумовним лідером щодо термінів перебування на цій посаді. П’ять років секретарювання за Леоніда Даниловича, плюс нинішні майже півроку у статусі виконувача обов’язків, це — рекорд.
Коли у 1994 році Леонід Кучма вперше переміг на президентських виборах, солідна посада була гарантована Володимирові Горбуліну майже автоматично. Адже з ним Кучму пов’язували спільні часи ще дніпропетровського періоду. Горбулін виправдав надії — його зусиллями було створено позитивний імідж Радбезу.
Цікаво пригадати, що саме Леонід Кучма запровадив у обіг такий термін як багатовекторність зовнішньої політики. Перемогу 1994-го він здобув переважно на ідеї поглиблення співпраці з Росією. Відтак офіційний Кремль очікував від Кучми чогось більшого. Цілком імовірно, якби не Володимир Горбулін, нормального діалогу в трикутнику «Україна— Росія— НАТО» так і не вийшло б.
Ще одна обставина: спершу сфера впливу РНБО була дещо вужчою. Цей орган іменувався Радою нацбезпеки України. «Оборона» додалася також завдяки клопотанням Горбуліна. Його вплив ще більше посилився після ухвалення Конституції. Адже саме з 1996 року Рада безпеки і оборони стала конституційним органом із широкими повноваженнями. Щоправда, відповідного закону про цю структуру немає й досі. Проте за нинішніх політичних реалій важко сказати, чого в цьому факті більше — позитиву чи негативу.
Володимир Горбулін брав найактивнішу участь у підготовці Хартії про партнерство між нашою державою та Північноатлантичним альянсом. Нагадаємо, цей документ побачив світ 1997-го.
Зі своєї посади Володимир Горбулін був знятий президентським указом у період між першим і другим турами виборів-99. Тоді Леонід Кучма фактично повторив крок свого російського колеги Бориса Єльцина. Як і Борис Миколайович, Леонід Данилович зробив Секретарем РНБО одного зі своїх конкурентів у боротьбі за президентство. Відтак «Лебедем по-українському» став Євген Марчук.
На той час Євген Кирилович чітко позиціонувався як опозиційний політик. Однак, ставши Секретарем РНБО, він повернувся у владу, не «виторгувавши» якихось дивідендів для того прошарку населення, котрий його підтримав. Більше того, саме за часів другої каденції Леоніда Кучми українська багатовекторність схилилася на Схід. Звісно, у цьому не можна звинувачувати лише Євгена Марчука. Об’єктивних і суб’єктивних обставин була ціла купа. Та особ-ливого бажання повернути зовнішню політику хоч би трішечки у бік Заходу у Євгена Кириловича не спостерігалося. Шкода, можливо, тоді б нинішні перипетії навколо потенційного приєднання нашої держави до плану дій щодо членства в НАТО не були б настільки бурхливими.
Марчук секретарював майже чотири роки, після чого у червні 2003-го був призначений міністром оборони. Цікаво, що як тоді, так і досі, політики плутаються у здогадках: чи було це для Євгена Кириловича підвищення, чи пониження у політичній ієрархії. За будь-яких обставин з «епохою Кучми» закінчилася і публічна політика для Марчука.
Майже три місяці крісло Секретаря РНБО було порожнім (приблизно як нині). Лише у вересні 2003 року новим Секретарем став Володимир Радченко. Він, власне, як і Євген Марчук — професійний «спецслужбист». На посаду Секретаря РНБО прийшов зі Служби безпеки, котру очолював.
Утім, якимось особливим реформуванням РНБО часів Радченка не відзначалася. Можливо, генерала усе влаштовувало, а можливо, просто не до того було. Наближалися найрезонансніші на сьогодні вибори глави держави і увесь політикум переймався лише ними. Цікаво, що в часи палких дискусій з приводу так званого «єдиного провладного кандидата» чимало політиків у кулуарних розмовах зауважували: Володимир Радченко не підтримував ідею з висуненням Віктора Януковича. Причому саме через його колишні судимості.
Хай там як, але Радченка майже всі називали людиною Президента. Він довів це, відпрацювавши з Леонідом Кучмою до кінця.
Після інавгурації Віктора Ющенка крісло Секретаря РНБО дісталося Петрові Порошенку. Причому не просто крісло. Президент видав указ, яким суттєво розширив повноваження Радбезу. Чимало депутатів (особливо з БЮТу) навіть воліли перевірити конституційність того документа через Конституційний Суд, але так і не встигли.
Що ж до роботи РНБО часів нинішнього голови комітету ВР з питань фінансів, то вона здебільшого будувалася на принципі ведення «бойових дій» з Кабінетом Міністрів. Спершу це було не надто помітно. Та згодом суперечності «вилізли» на поверхню. Один із найяскравіших прикладів — публічне обговорення списку підприємств, що буцімто мали підпасти під реприватизацію. Першим його оприлюднив тодішній перший віце-прем’єр Анатолій Кінах (до речі, наступник Порошенка у кріслі Секретаря). Юлія Тимошенко запевняла, що ніякого списку існувати не може і усе це — витівки недоброзичливців. Петро Порошенко доводив, що Кабмін такий список таки готував і не без відома своєї керманички.
Після скандальної прес-конференції Олександра Зінченка, відставка спіткала як Юлію Володимирівну, так і Петра Олексійовича. За кілька тижнів новим Секретарем РНБО став Анатолій Кінах.
Його перебування на цій посаді було чимось на зразок тимчасового прихистку перед парламентськими виборами. За півроку, що Анатолій Кінах обіймав посаду, в РНБО не трапилося жодних особливих резонансів. Отримавши мандат народного депутата від «Нашої України» (Кінах балотувався під другим номером), лідер УСПП залишив Радбез.
Із травня це відомство очолював його колишній секретар Володимир Горбулін. Щоправда, як було сказано, з позначкою «в. о.». Лише позавчора він остаточно передав кермо влади Віталію Гайдуку. Причому Горбулін, як завжди, випромінював упевненість і висловив припущення, що Гайдук на цьому місці — саме та особа, що й потрібно.
Новопризначений Секретар — людина досвідчена. Йому довелося попрацювати у багатьох урядах, у тому числі й в тих, що їх раніше очолювали чинні Президент і Прем’єр. За плечима — посади першого заступника міністра палива та енергетики, міністра палива та енергетики і енергетичного віце-прем’єра. Причому з останнього із перелічених крісел Гайдука було звільнено не без певного політичного напруження. Так, наприкінці 2003 року точилися серйозні дискусії щодо можливості реверсного використання нафтопроводу «Одеса—Броди». Гайдук виступав проти і пішов з уряду Януковича. Що ж, подивимося, як працюватиме пан Гайдук на цій, новій для себе посаді.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ЧЕРГОВІ РОКОВИНИ УПА — БЕЗ ПРОВОКАЦІЙ?
• ДОПОМОГА АЛЧЕВЦЯМ ВИЯВИЛАСЯ НЕ БЕЗКОШТОВНОЮ
• «КРИЛАТА» КРАДІЖКА ОФІЦЕРА
• З'ЯВИВСЯ ПРОКУРОР — З'ЯВИТЬСЯ Й ЗАРПЛАТНЯ
• ПРЕЗИДЕНТ НЕЗАДОВОЛЕНИЙ ПРОЕКТОМ БЮДЖЕТУ
• ОСТАННЯ ЛЕТЮЧКА

назад »»»