ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ДО ЛИСИЧОК — БЕЗ ОСІЧОК

1.
Із настанням золотої осені потяглися вервечки любителів грибної юшки до лісів і дібров. Час, проведений на природі у пошуку лісових делікатесів, сповнений позитивних емоцій від контакту з природою та знахідок дикорослих грибів. Вони здавна вважаються традиційною їжею українців. Ще б пак! Не перелічити страв із «лісового м’яса». Дари лісу цінують не лише за смакові якості.

В їстівних грибах — високий уміст білка та фосфорних сполук, заліза, а вітамінів справжня комора — А, В, В2, С, РР. Є й мінеральні речовини: калій, кальцій, натрій, мікроелементи (мідь, цинк, йод, марганець, миш’як). Білки деяких видів грибів практично не поступаються поживною цінністю тваринним білкам. На території України класифіковано 3500 видів грибів. Понад 25 із них смертельно небезпечні.

2.
Навіть досвідчені збиральники лисичок, опеньок, маслюків не убезпечені від фатальної помилки. Окрім того, потенційно небезпечними не лише для здоров’я, а й для життя є гриби, зібрані поблизу промислово активних зон, у лісосмугах біля автотрас, по сусідству з сільськогосподарськими ланами, залізницями, в міських парках. Адже вони, неначе губки, вбирають отруйні хімічні та радіоактивні забруднювачі, концентруючи їх у своєму плодовому тілі. Через незнання, нехтування елементарними застереженнями щороку в Україні грибами отруюються майже дві тисячі осіб. Вісім відсотків із них врятувати не вдається. Відкрито вже сумний рахунок і поточного сезону.
Отож, налаштовуючись на «тихе полювання», слід озброїтися не лише кошиками, а й елементарними правилами безпеки. Перше з них: спиняти вибір лише на грибах, їстівність яких не викликає жодних сумнівів. Утримайтеся від бажання відразу спробувати знахідку на смак. Не відділяйте шапочку гриба від ніжки. Згодом важко буде ідентифікувати його за верхньою частиною.

3.
Найпідступнішими є пластинчасті гриби. Мухомори, павутинники, бліда поганка — смертельно небезпечні «родичі» їстівних. Слід бути обачними стосовно деяких видів сироїжок, печериць. Вони, як і недоварені справжні осінні опеньки, містять отруту місцевої збудливої дії.
На відміну від пластинчастих грибів, трубчасті не такі агресивні. Єдиний в Україні трубчастий гриб (чортів) попереджає людину, змінюючи кольори: від дотику його ніжка синіє, м’якуш під час розрізання червоніє. А гірчак, як справжнісінький боровик, утім гіркий та ще й має рожеву під сподом шапочку.
Дотримання другого правила не менш важливе, ніж першого. Повернувшись додому з дарами лісу, потрібно уважно перебрати їх, відкинувши підозрілі, червиві та прив’ялі. Їх відразу треба готувати. Гриби — продукт, який можна довго зберігати, навіть у холодильнику. Бажано гриби прокип’ятити 15–20 хвилин, не використовуючи відвар у їжу.

4.
Третє правило застерігає: рецептів, за якими нібито легко розпізнати отруйні гриби, не існує. Ріпчаста цибуля або часник, що набувають бурого кольору у грибному відварі, не допоможуть. Їхнє природне забарвлення втрачається через тирозиназу, фермент, який міститься у їстівних та отруйних грибах. Срібні монета чи ложка чорніють від амінокислот, що є складовими як «хороших», так і «поганих» грибів.
Не є індикатором отрути й молоко, що буцімто зсідається від «сусідства» з поганкою. Не може людина розпізнати гриби й за запахом. Не варто тішитися думкою щодо личинок, комах, слимаків, хребетних тварин, які ніби смакують вибірково їстівними грибами — для них різниці в споживанні й тих, й інших не існує. Особливо небезпечна грибна страва для дітей, організм яких нездатний протистояти «грибній агресії». Навіть їстівні, зібрані в екологічно чистій зоні, приготовлені за всіма правилами кулінарного мистецтва, протипоказані дітям.

5.
За перших ознак отруєння грибами (його симптоми — нудота, блювання, біль у животі, пронос) потерпілому потрібно давати пити маленькими ковтками холодну підсолену воду, міцний чай, каву чи молоко. Не вживати алкоголь, оскільки він стимулює всмоктування грибної отрути. Варто пам’ятати, що такі гриби, як бліда поганка, не відразу після вживання дають про себе знати. Перші симптоми отруєння з’являються приблизно через 74 години, коли врятувати людину через незворотні зміни в організмі неможливо. За будь-якого стану хворого не зволікайте зі зверненням до лікаря.

Лариса ЛАРИОНОВА
також у паперовій версії читайте:

• НАСІЯЛА КОНОПЕЛЬ... НА ДВА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ
• ШАНС НА ПОРЯТУНОК
• ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ШЕРИФА

назад »»»