ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ГАЗОТРЕЙДЕРИ — ЗА ПІДВИЩЕННЯ ЦІНИ, СПОЖИВАЧІ — ЗА ЗМЕНШЕННЯ
Уряд обіцяє, що ціна імпортного природного газу наступного року буде не вищою від 130 доларів за тисячу кубометрів. Але таких гарантій наразі немає, остаточну ціну російська сторона обіцяє оприлюднити наприкінці жовтня.

Кожному — своє
Водночас уряд до кінця нинішнього року запроваджує градацію цін на природний газ для населення. Вартість блакитного палива, яке використовується для побутових потреб, буде знижена з 414 до 339 грн за тисячу кубометрів. Завдяки цьому майже сім мільйонів українських сімей до нового року платитимуть за газ на 18% менше. Здешевлення планують запровадити завдяки змішуванню природного газу власного видобутку з імпортованим з Росії та Туркменістану. Вартість природного газу для споживачів, яким достатньо 3,5–9 тис. куб. м цього палива на рік, складатиме 80% від базової, тобто 414 грн за тисячу кубометрів. Таких сімей в Україні, за підрахунками уряду, близько 2,6 млн. Для тих, хто споживає щороку 9–12 тис. кубометрів блакитного палива, його вартість буде вищою від базової на 73%. Таких споживачів в Україні 120 тисяч. А ті, хто використовує 12 тисяч кубометрів газу і більше, платитимуть подвійну базову ціну. Таких заможних сімей в Україні 40 тисяч.
Шкода лише, що ці тарифи діятимуть до кінця наступного року. У майбутньому, очевидно, відбудеться чергове подорожчання, адже відпускна ціна на туркменський газ без транспортних витрат становитиме 100 доларів, а російське паливо коштуватиме щонайменше 130 доларів. Звісно, газ власного видобутку (а це близько 20 млрд кубометрів) дешевший. Його цілком вистачить для побутових потреб, але підприємства житлово-комунального господарства, які обігрівають багатоповерхові будинки у великих містах, щороку споживають 12 млрд кубометрів блакитного палива. Якщо ж враховувати вартість імпортованого газу, комунальники можуть збанкрутувати. Єдиний для них вихід — підвищення тарифів на свої послуги.

Якщо без монополії
Прихильність до ідеї підвищення цін на природний газ засвідчили незалежні газотрейдери, котрі постачають блакитне паливо промисловим споживачам. Як відзначає президент асоціації «Газові трейдери України» Роман Сторожев, не пізніше, ніж через два роки, в Україні ціни на газ будуть дуже близькими до європейських. За таких умов на ринку газ продаватимуть кілька компаній, між якими точитиметься справжня конкуренція за споживачів. Тому ціни на ринку реалізації блакитного палива для промислових споживачів можуть навіть зменшитися.
Експерти наголошують, що для українського енергетичного ринку конкуренція означатиме надлишок палива і помірковані ціни. Вартість газу в такому випадку визначатиме ринок. Натомість нинішня монополія на постачання блакитного палива в Україну фактично призводить до жорсткого державного регулювання ціни палива для всіх груп споживачів. Причина: монополіст може зловживати своїми перевагами на ринку й отримувати надприбутки.
Компанія «РосУкрЕнерго», яка і є тим монополістом, у четвертому кварталі змушена покривати збитки від постачання в Україну природного газу по 95 доларів, оскільки російський газ для неї коштує 230 доларів, а туркменський — 100 доларів. Обсяг збитків до кінця року, за оцінками експертів, становитиме щонайменше 300–400 млн доларів. Навряд чи наступного року компанія працюватиме собі на збиток. Якщо ж між українським урядом та російським «Газпромом» буде укладена угода, то газ для українських споживачів може коштувати понад 200 доларів за тисячу кубометрів. Експерти припускають, що для втримання відносно низької вартості газу для населення блакитне паливо постачатиметься з власних ресурсів державних компаній, наприклад НАК «Нафтогаз».
Нині маржа незалежних газотрейдерів становить 3–5 доларів на кожній реалізованій тисячі кубометрів. За такої відносно низької рентабельності та відсутності прямих угод з російськими компаніями — виробниками газу, суттєво впливати на ринок вони не можуть. Якщо ж на ринку буде кілька незалежних постачальників «блакитного» палива, між ними розгорнеться справжня конкуренція і ціни зменшаться.

Оповістіть про правила
Незалежні газотрейдери хочуть знати, за якими правилами й вихідними цінами на газ працюватиме енергетичний ринок держави наступного року. Зокрема, наразі невідомо, на якому рівні буде визначено максимальну ціну реалізації газу для промислових підприємств та торговельну надбавку. Справа в тім, що за мінімальної надбавки 3–5 доларів трейдерам не вигідно працювати з дрібними споживачами й вони, найімовірніше, укладатимуть контракти на постачання газу з середніми та великими підприємствами. Якщо ж обмеження на ціну палива не буде, трейдери розширятимуть ринок за рахунок менших споживачів. Окрім того, вони матимуть змогу продавати паливо для підприємств «Теплокомуненерго» (якщо вони будуть платоспроможними). Це можливо лише за умови, що тарифи на послуги комунальників відповідатимуть економічним реаліям.
Якщо за два роки ціна на газ в Україні сягне середньоєвропейського рівня, газотрейдери вийдуть на ринок зовнішніх закупівель на рівні з нинішнім монополістом — компанією «Укргазенерго». Нині укладати угоди безпосередньо з російськими компаніями газотрейдери не можуть, оскільки 100% імпортного газу в «РосУкрЕнерго» викупляє «Укргазенерго», а укладати контракти з «Газпромом» економічно недоцільно, бо запропонована ціна в 230 доларів для українського ринку наразі є неприйнятною.
Експерт вважає, що європейські ціни на блакитне паливо не будуть критичними для підприємств металургії, оскільки на світовому ринку склалася тенденція до зростання цін на метал. Водночас такі ціни можуть поставити хімічну промисловість України на межу рентабельності.

Газ відгонить політикою
Роман Сторожев переконаний, що підвищення цін на комунальні послуги очевидне, адже нинішні тарифи на послуги «Теплокомуненерго» для них збиткові. Через це лихоманить всю комунальну систему, гальмується співпраця газотрейдерів з цими підприємствами. Крім того, на заваді стоїть гранична ціна на газ, який реалізовується підприємствам «Теплокомуненерго», що становить 95 доларів за тисячу кубометрів. Якщо ціна на природний газ для комунальних підприємств зросте до «промислового» рівня, тобто 110–120 доларів, газотрейдери готові працювати з підприємствами житлокомунгоспу.
Після підвищення вартості газу для соціально незахищених верств населення витрати мають компенсувати субсидії, а про впровадження енергоощадних технологій на приватних підприємствах мають турбуватися їхні власники. Щорічні обсяги споживання природного газу підприємствами «Теплокомуненерго» становлять 12 млрд кубометрів. Тому цілком очевидно, що газові трейдери зацікавленні в збільшенні цін на блакитне паливо, адже від цього безпосередньо залежать їхні прибутки.
Для промислових споживачів, з якими працюють газові трейдери, ціна реалізації визначається кількома чинниками. На кордоні з Україною монопольний постачальник російського газу компанія «РосУкрЕнерго» продає «блакитне» паливо лише спільному підприємству «Укргазенерго» по 95 доларів за тисячу кубометрів. Відпускна ціна палива «Укргазенерго» становить 106 доларів, компанії-трейдери продають газ підприємствам по 110–112 доларів за тисячу кубометрів. Наразі в Україні є обмеження на максимальний розмір надбавки на паливо — 15 доларів. Тобто максимальна ціна газу визначається вартістю палива на кордоні плюс 15 доларів. Якою буде ситуація в наступному році, трейдери не знають, і це їх найбільше непокоїть.
Згодом ситуація може змінитися. Якщо вдасться домовитися з іншими російськими видобувними компаніями, закупівельна ціна на «блакитне» паливо може бути меншою від «ринкової» газпромівської. Проте нині це питання, за одностайними висновками експертів, перебуває радше в політичній, ніж в економічній площині. Саме від політичної складової взаємовідносин двох держав і залежатиме ціна на газ у наступному році.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ

БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ СТАБІЛІЗУЄ ФІНАНСИ
Міжнародна фінансова корпорація («The International Finance Corporation, IFC»), що є підрозділом Світового банку, та Агентство з міжнародного розвитку США (USAID) провели в Києві міжнародну конференцію з питань діяльності бюро кредитних історій. У заході взяли участь представники українських комерційних банків, кредитних спілок, лізингових та страхових компаній, бюро кредитних історій та державних органів з нагляду за банківською діяльністю з України, Казахстану, Росії та Грузії, міжнародні експерти з Чехії, Великої Британії, Ісландії та Німеччини.

Учасники конференції обговорили особливості кредитної звітності в сучасному управлінні ризиками, а також перспективи створення в Україні бюро кредитних історій. Ці бюро складають бази даних на недобросовісних клієнтів банків, страхових компаній та інших фінансових установ і завдяки цій інформації уникають співпраці з фінансовими шахраями та відвертими злодіями. Результатом конференції має стати швидкий розвиток системи приватних кредитних бюро в Україні.
За висновками експертів, приватні кредитні бюро є запорукою зростання підприємств приватного сектора в країнах, ринки яких формуються. Згідно з дослідженнями Світового банку, у країнах, де функціонують приватні кредитні бюро, банківським кредитуванням скористались 40% малих та середніх підприємств, тоді як у країнах, де кредитних бюро немає, за кредитами до банків звертались лише 28% підприємств.
Директор програм IFC з департаменту міжнародних фінансових ринків Наталія Миленко зазначає, що корпорація намагається задовольнити потребу в кредитних бюро шляхом впровадження передової міжнародної практики кредитної звітності, корпоративного управління та управління ризиками. Формування й використання кредитних звітів підвищує якість кредитних рішень та зменшує ризики. Це має особливе значення для України, де за останні п'ять років обсяг наданих приватному сектору економіки кредитів збільшився втричі. Використання кредитної інформації дає банкам можливість скоротити час та витрати на обробку кредитної заяви на 25% і більше, а також зменшити показник неповернення кредитів на 40–80%. Це сприятиме підвищенню прибутковості фінансових інституцій та стабільності фінансової системи загалом.
Кредитні бюро — важливий інструмент безпечного впровадження платіжних та кредитних карток, адже шахраї полюбляють користуватися картками для незаконного отримання грошей. Зважаючи на те, що в Україні вже випущено в обіг 16 мільйонів платіжних карток, а обсяг роздрібної торгівлі виріс удвічі, стає очевидним, що український ринок уже готовий до нової стадії у своєму розвитку, тобто до запровадження кредитних карток — зауважив Лу Наумовскі, старший віце-президент «Visa CEMEA». На думку експерта, кредитні картки є рушійною силою максимізації отримання вигод від електронних платежів. Вони збільшують платіжну спроможність споживачів, сприяють розвиткові малого й середнього бізнесу, а також дають додатковий прибуток торговельній мережі. Усе це стимулює зростання ВВП в Україні. Потужні кредитні бюро є ключовим фактором у поширенні кредитних карток на ринку.
Міжнародна програма IFC підтримує розвиток кредитних бюро в 30 країнах шляхом надання техніко-економічних обґрунтувань, правових консультацій, реалізацію проектів з підвищення обізнаності. IFC працює з фінансовими інституціями над покращенням їхнього розуміння важливості використання кредитної інформації. Від часу заснування у 1956 році і до червня 2006 року IFC інвестувала понад 56 мільярдів доларів США з власних коштів у приватний сектор країн, що розвиваються. За цей час IFC співпрацювала із 3 531 компанією в 140 країнах.
Компанія «Visa International» об'єднує 21 тисячу банків у всьому світі, які випустили понад мільярд карток «Visa» з річним оборотом понад чотири трильйони доларів США. Картки «Visa» приймаються більш як у 150 країнах. Компанія забезпечує фінансову підтримку програми в країнах, ринки яких формуються й розвиваються. «Visa» була першою міжнародною платіжною карткою, випущеною в нашій країні на початку 1990-х років. Нині випущено понад 15 мільйонів карток «Visa» — лідера серед всіх міжнародних платіжних систем, представлених в Україні. За даними другого кварталу 2006 року їхній річний обіг в Україні становив 12,5 мільярда доларів США. Картки «Visa» обслуговуються у 45378 точках торгівлі й сервісу, у 12 434 банкоматах.
також у паперовій версії читайте:

назад »»»