ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
РЕЦЕПТ НА ЩАСТЯ
Кожна людина хоче бути щасливою. Але що таке щастя?! У тлумачному словнику подається визначення: це стан повного, вищого задоволення. Чи можна визначити хоча б першооснови наукового аналізу настільки жаданого нам стану? Виявляється, можна. Розум хіміків і біохіміків добрався й до цього. Вони вже практично знають основні хімічні формули молекул, що спричиняють цей стан. То ж, виходить, це не тільки щиросердні пориви наших душ, а цілком конкретні молекули і їхні біохімічні перетворення. Зрозуміло, трохи сумно усвідомлювати, що джерелом наших високих душевних поривань є... хімічні процеси. Отже, через якісь там хімічні перетворення може скластись або не скластись особисте життя, кар'єра. Та що поробиш, людський організм — надзвичайно складний та делікатний хімічний реактор. У ньому відбуваються мільйони простих та на диво складних хімічних перетворень.

То ж нехай заінтересований читач знає, що відчуття задоволення й радості забезпечують наведені нижче три основні класи фізіологічно активних сполук. Це дійство відбувається за певних умов. Вони виникають тільки в конкретних відділах мозку та в достатній кількості. Ці класи хімічних сполук належать до важливої групи нейронних медіаторів та модуляторів головного мозку.

Молекули блаженства
Енкефаліни й ендорфіни. Хіміки відносять їх до поліпептидів, тобто коротеньких ланцюжків молекул, що складаються з амінокислотних залишків. У живих організмах ці молекули утворюються відщепленням фрагментів від набагато більших молекул-попередників — білків.
Енкефаліни містять всього-на-всього п'ять відомих амінокислотних залишків, наприклад тирозин — гліцин — гліцин — фенілаланін — лейцин. Довжина ендор-фінів — від 16 до 31 амінокислотних залишків. При цьому кінець ланцюжка обов'язково «збігається» з будовою молекули енкефаліну.
Енкефаліни й ендорфіни — активні початки в найдавнішій системі регуляції живих організмів. Вважається, що ця система сформувалася одночасно з гормональною і, певно, у ті часи, коли про нервову систему Природа й не починала «розмірковувати». І дійсно, згадані молекули-поліпептиди знайдено в простих організмах плоских хробаків, п'явок, молюсків, ракоподібних, комах (тарганів) тощо. Енкефаліно-ендор-фінна система була відкрита біохіміками порівняно недавно — у 70-х роках минулого століття. Тоді європейські вчені наполегливо досліджували механізми знеболювальної дії популярної китайської системи голковколювання. Вони виявили, що в разі введення в організм людини медикаментів, що блокують знеболювальну дію наркотичних анальгетиків, ефект знеболювання методом голковколювання зникає. Дослідники припустили, що при голковколюванні в організмі людини утворюються речовини, за хімічною природою близькі до наркотику — морфіну. Такі речовини дістали умовну назву — «ендорфіни», або «внутрішні морфіни». Невдовзі здогади вчених підтвердились. Вдалося визначити й місце синтезу цих речовин у живих організмах. Спочатку досліди проводилися над тваринами, а згодом завдяки розвиткові технологій наукових досліджень з'явилася можливість вивчати параметри системи ендор-фінів і в організмі людини. Виявилося, що місцем синтезу цих речовин є підкіркові ядра головного мозку. Різні ядра синтезують різні типи ендорфінів. За допомогою сучасних фізико-хімічних методів зрештою доведено будову молекул енкефалінів і ендорфінів.
Похідні арахідонової кислоти: анандамід і 2-гліцерид. Ці дві зовсім прості для хіміка-синтетика органічні речовини забезпечують відновлення після стресу на клітинному й емоційному рівнях. Вони приносять розслаблення, відпочинок, «рятують» від неприємних спогадів, викликають апетит і підсилюють задоволення від смачної їжі. Цю роль похідних арахідонової кислоти вчені дізналися в 90-х роках минулого століття. Так, «хрещеним батьком» анандаміду є професор Ієрусалимського університету Рафаел Мехулам. Назва «анандамід» у перекладі із санскриту означає «блаженство, екстаз».
Моноаміни — серотонін, дофамін, норадреналін. Вважається, що найбільший внесок у розуміння механізмів дії цих нейронних медіаторів зробив у 70–80-х роках ХХ ст. біохімік Пол Грінгард (США), лауреат Нобелівської премії. Серотонін, який виробляється в декількох мозкових центрах, викликає жвавість, позитивний емоційний настрій та товариськість. Його високий рівень у клітинах мозку характерний для людей і тварин з високим соціальним статусом. Наприклад, відомо, що в агресивних мишей знижений рівень вмісту серотоніну, а його спеціальне введення блокує агресивність тварини, але в разі надлишку серотоніну з'являються ознаки манії.
Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час споживання приємної на смак їжі чи роботи за хорошу винагороду. А ось у тих, хто страждає на депресію, його рівень низький. Так, у хворих, що наклали на себе руки в стані пригнічення, в мозку виявлено знижений уміст серотоніну й норадреналіну. Дефіцит серотоніну проявлявся депресією тривоги, норадреналіну — депресією туги. Речовини, що поліпшують настрій (наприклад, відомі в медицині антидепресанти), підвищують рівень серотоніну, норадреналіну й дофаміну в мозку. Кілька років тому дослідники Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України довели, що дофамін і норадреналін є прекрасними антиоксидантами біоорганічних речовин. Вони розшифрували й хімічний механізм їхньої дії. Важливо те, що ці сполуки більш ніж у 10 разів ефективніші за відомий біоантиоксидант — альфа-токоферол.

Візит в аптеку — зайвий
Коли хтось, не дочитавши цієї замітки й, природно, подумки смакуючи подальше щасливе життя, поспішить до аптеки купувати яку-небудь з перерахованих вище речовин, то йому там пояснять, що енкефалінів, ендорфінів і похідних арахідонової кислоти в продажу не буває. А медичні довідники повідомлять, що серотонін застосовується в медицині як засіб проти кровотечі, дофамін — для поліпшення кровотоку в нирках й інших внутрішніх органах, а норадреналін — для підвищення артеріального тиску та посилення серцевих скорочень. Уведені за допомогою звичних в медицині способів, усі ці речовини не досягають клітин мозку, тож і впливати на нього, викликаючи жадану радість, не можуть — мозок надійно захищений від зовнішніх довільних впливів.
Але цей захист можна зламати за допомогою молекул наркотиків. Наркотичні речовини опіати (морфін, кодеїн, героїн) — це «підробки» під енкефаліни й ендорфіни. Вони впливають на ті ж рецептори нервових клітин. Навіть свої назви: «опіоїдні пептиди», «ендогенні (тобто внутрішні) опіоїди» — енкефаліни й ендорфіни дістали за назвою своїх смертоносних, здавна відомих замінників.
Впливова міжнародна організація World values survey щочотири роки досліджує задоволеність життям громадян більш ніж 50 країн світу. Недавно вона опублікувала результати останнього опитування. Виявляється, найщасливіші люди живуть у Нігерії. За нею — Мексика, Венесуела, Сальвадор і Пуерто-Рико. Сполучені Штати в цьому списку — на 16 місці, Австралія — на 20, Велика Британія — на 24. Жителі країн СНД і Румунії замикають список. У цілому громадяни Латинської Америки, Західної Європи й Північної Америки почуваються набагато щасливішими за тих, хто живе в Східній Європі та на території країн СНД. Ці дані особливо інтригують, коли з'ясовується, що в Нігерії 33% безробітних і процвітає корупція.
Воістину, щастя — в характері!

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• КОНСТРУКТОРИ РОСЛИН
• ДВИГУНИ ЛІТАКА ЖИВИТЬ ВОДЕНЬ
• ТЕРОРИСТАМ — ЗАСЬ!
• ПЛАНЕТА? ЗІРКА? «НОВОБРАНЕЦЬ»?

назад »»»