Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ТО ЩО БУДЕ ІЗ ТАРИФАМИ?
Якщо згідно з українською народною приказкою сани слід готувати влітку, то будь-які газові питання в нашій державі активізуються не раніше осені. Учора найбільшу частину пленарного засідання ВР було присвячено саме «блакитному» паливу.

На думку багатьох спостерігачів, Верховній Раді саме час, нарешті, втрутитися у процес поділу «пирога впливовості» у країні. Адже у вересні головні політичні події відбувалися поза межами найвищого законодавчого органу. Окрім слухання ходу розслідування у справі вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе, створення кількох усе ще неповноцінних тимчасових слідчих комісій і подолання президентського вето стосовно мораторію на підвищення комунальних послуг, журналістам, котрі звикли сприймати ВР, як центр подій, за великим рахунком пригадати нічого.
Утім, можливо, так сталося тому, що небувалу досі активність розгорнули президентський Секретаріат і Кабінет Міністрів. Та, знаючи Голову парламенту Олександра Мороза, як політика амбітного, можна припустити, що найближчим часом Верховна Рада візьме реванш.
До речі, перед парламентарями вимальовуються ще одні вибори. Ні-ні, мова не про дострокові. Законотворцям потрібно обрати собі «депутата № 3», себто заступника Голови ВР. Нагадаємо, минулого тижня було зареєстровано проект постанови, згідно з якою на цю посаду претендує «бютівець» Микола Томенко. Показово, що «більшовики» ще влітку подейкували про можливість передавання крісла, що ліворуч від Олександра Мороза, до опозиції. Однак її представники вимагали законодавчого закріплення цього факту у відповідному документі.
Йдеться про закон про опозицію, над проектом якого в серпні плідно попрацювала лідерка вітчизняної опозиції Юлія Тимошенко. Баталії щодо цього документа, швидше за все, стануть однією з головних подій у переліку найрезонансніших планів Верховної Ради. За словами спікера, робоча група, яка займається вивченням закону про опозицію, почала працювати ще минулого тижня. Голова ВР висловив упевненість, що до кінця року чіткі правила гри для опозиції з’являться. Щоправда, поки невідомо, що залишить згадана робоча група (дивно, чому не профільний комітет?) від основних ініціатив Юлії Володимирівни. Бо вже тепер деякі положення проекту Мороз називає «фантазіями». Задля справедливості слід сказати, що документ містить справді дещо суперечливі нюанси. Наприклад, бажання Тимошенко узаконити так званий «тіньовий» Кабінет Міністрів, який би ще й фінансувався з державного бюджету.
Мабуть, лідер БЮТу усвідомлює: усіх пропонованих нею новацій «більшовики» у закон про опозицію нізащо не внесуть. Відтак закон — законом, але опозиція має намір спиратися ще й на власні програмні засади. Цей документ — об’ємний і, що найцікавіше, за словами Юлії Тимошенко, він практично збігається з тим, який готували до підписання у часи спроб народження «помаранчевої» коаліції. А це вже — справжнісінька сенсація. Давайте пригадаємо, що нам понад два місяці говорять представники «Нашої України» та Партії регіонів? Про небувалу спорідненість двох коаліційних угод — колишньої «помаранчевої» та майбутньої «широкої». Якщо це справді так, то виходить, що програмні засади діяльності влади та опозиції... ідентичні. Це — ніщо інше, як черговий український феномен.
Зрозуміло, що усе це — лише на словах. Наразі «спорідненість» коаліційних угод доводить в основному постійне відтермінування підписання коаліції. А ще — постійні суперечки між її потенційними учасниками. Здавалося, що апогеєм цього протистояння стане «перефутболювання» семи президентських указів між Секретаріатом глави держави та Кабінетом Міністрів. Але ж ні — «губернаторська дискусія» на останньому урядовому засіданні, вибачте, переплюнула навіть тему указів. Цікаво, що буде далі?
Приміром, перепалки з приводу проекту закону про Кабінет Міністрів. Цей документ уряд, нарешті, затвердив, але тепер не обійшлося без казусів. Міністр юстиції, «нашоукраїнець» Роман Зварич запевняє, що проект — вельми компромісний і практично ні в чому не виходить за межі видозміненої Конституції. Йому можна було б повірити і навіть припустити, що документ більш-менш спокійно пройде через Верховну Раду і буде підписаний Президентом, якби не одне «але». А саме прохання першого заступника голови Секретаріату глави держави Арсенія Яценюка зачекати президентських пропозицій до законопроекту. «Якщо пропозиції глави держави не будуть враховані, Президент внесе свій проект закону», — резюмував Яценюк.
Відтак потенційний конфлікт вимальовується. Олександр Мороз це чудово усвідомлює і поспішив стати на бік Кабміну. Він заявив, що пропозиції Президента можна буде врахувати між першим і другим читанням законопроекту. «Я так розумію, що у глави держави не вистачає часу писати пропозиції, тому прохання до посадовців, які готуватимуть їх, негайно їх внести. Якщо ми чекатимемо, коли той чи інший суб’єкт законодавчої ініціативи внесе свої пропозиції, то ухвалення розтягнеться в часі на два роки», — надзвичайно «дипломатично» заявив спікер.
Давайте поглянемо, як справляються зі своїми прямими обов’язками депутати — люди, котрі, за словами Мороза, не можуть чекати чиїхось пропозицій. Нагадаємо, що, крім законів про Кабмін і про опозицію, у Верховної Ради є ще один борг — досі не ухвалено закон про Президента. Цими днями про це згадали «регіонали» і вустами керівника своєї фракції Раїси Богатирьової запропонували Вікторові Ющенку подати відповідний законопроект. Більше того, пані Богатирьова навіть фактично пригрозила главі держави: якщо він не подасть документ, то «навряд чи можна буде утримати депутатів від того, щоб вони самі не внесли такий законопроект».
Нібито у Верховній Раді багато років не перебуває відповідний документ, ухвалений у другому читанні ще 2000 (!!!) року. Чому за шість років депутати не знайшли часу ухвалити його остаточно — питання, напевно, аж ніяк не до Віктора Ющенка. Цікаво, що керівник головної служби політики інституційного розвитку Секретаріату Президента Ігор Коліушко вважає, що і тепер, попри конституційну реформу, цей документ можна доопрацювати до третього читання і ухвалити загалом.
А ось яким є перебіг вирішення питання з тарифами на житлово-комунальні послуги. Ми детально інформували про те, як депутати спершу взяли до розгляду проект бюджету-2007, сформований на принципі потенційного підвищення тарифів, а буквально наступного дня подолали президентське вето на мораторій щодо такого підвищення. Нагадаємо, у подоланні активну участь брали депутати від Партії регіонів — 183 із 186. Однак тепер їхні представники плачуть «крокодилячими сльозами», називаючи рішення популістським. Та повернення до цього питання — неминуче. Воно стане ще одним лакмусовим папірцем для двох інших учасників коаліції — СПУ та КПУ. Адже для того щоб скасувати рішення про подолання вето, потрібно щонайменше 226 голосів. БЮТ стовідсотково їх не дасть. Цілком імовірно, що й «нашоукраїнці» цього разу утримаються, дивлячись на подальший хід «коаліційних» переговорів. Тож без соціалістів і комуністів «регіонали» не зможуть виправити свою «популістську помилку»...
Хіба що тут на допомогу знову прийде законотворча казуїстика у виконанні головуючого. На суботньому з’їзді Соцпартії Олександр Мороз фактично поставив себе над парламентською більшістю. За його словами, він не може підписувати відповідної постанови, оскільки вона неконституційна. Він послався на рішення Конституційного Суду з приводу того, що питання підвищення тарифів не є компетенцією парламенту, а перебуває у підпорядкуванні місцевих рад. Навіть якщо це й так, спікер фактично виступив тлумачем Основного закону, що неприпустимо. Як знати, які документи він надалі підписуватиме, а які — «фільтруватиме»?
Узагалі питанням про тарифи українська влада крутить, ніби циган сонцем. Важко зрозуміти, які коментарі щодо цього більш-менш спонтанні, а які — заздалегідь підготовлені. Очевидно одне: якщо карколомного підвищення тарифів усе ж таки вдасться уникнути, уряд спробує цю «заслугу» приписати винятково Вікторові Януковичу. Та остаточного рішення щодо цього, схоже, поки немає. На таку думку наводять, зокрема, попередні висновки парламентської комісії під керівництвом Андрія Деркача, котра, нагадаємо, вивчає можливі газові зловживання. Нині там говорять про, як мінімум, 30-відсоткове необґрунтоване завищення ціни на вітчизняний газ, що витрачається на потреби населення і ЖКГ. Зовсім не в «більшовицькому» стилі такі висновки. Швидше це — «підігравання» Юлії Тимошенко, котра про подібне говорила на початку вересня.
Словом, найближчі парламентські будні обіцяють не бути нудними.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
  • ПАРТІЯ РЕГІОНІВ СТУРБОВАНА
  • ПРЕЗИДЕНТ ГОТОВИЙ «ПОСТАВИТИ КРАПКУ»
  • ЛЕОНІД КРАВЧУК: «ШИРОКОЇ» НЕ БУДЕ
  • У ХАРКОВІ ВИМАГАЮТЬ СКАСУВАННЯ ПОЛІТРЕФОРМИ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».