ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
СПОДІВАННЯ БУХАРЕСТА ТА СОФІЇ
Європейська комісія 26 вересня ухвалила доленосне для Болгарії та Румунії рішення щодо реальності вступу до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. Слід зазначити, що частина еліти Спільноти висловлювалася за прискорене розширення, користаючися з поради Наполеона Бонапарта: спочатку вв’язатися у бій», а потім діяти за ситуацією. Натомість скептики були налаштовані проти. Аргументом на користь перенесення дати вступу Румунії та Болгарії ще принаймні на рік є нестабільна ситуація навіть у найуспішніших нових країнах — членах ЄС.

Наприклад, у Чехії уряд Мілоша Тополянека навряд чи «переживе» бюджетний процес. Це означатиме вірогідність дострокових парламентських виборів, імовірно, на початку наступного року. У Польщі через ті ж бюджетні розбіжності та питання відправлення додаткових військ до Афганістану розпалася владна коаліція, що також може призвести до позачергових виборів. В Угорщині — взагалі соціальні заворушення. Реагуючи на це, європейські скептики зазначають, що політичні системи навіть у «відмінників» серед новачків дають серйозні збої.
Натомість Болгарія та Румунія не є «улюбленими учнями» Європейського Союзу. Принаймні ще на початку поточного року Європейська комісія вимагала від Болгарії прискорення адаптації до європейського законодавства, посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Реагуючи на критику, уряд Сергія Станишева намагався активізувати зусилля з виконання вимог ЄС, але всього зробити не вдалося.
Ситуація в сусідній Румунії здається ще більш невизначеною. У внутрішньополітичному житті країни точиться гостра боротьба за повноваження між президентом Трояном Башеску та прем’єр-міністром Каліном Тарічану. Зокрема, наприкінці серпня президент вимушений був відкидати звинувачення в співпраці з таємною службою «Секурітате» за часів диктатора Ніколає Чаушеску. Знайдені в архівах спецслужби доноси-записки Троян Башеску пояснив звичайною практикою для тодішніх командирів танкерного флоту.
Подібні внутрішньополітичні протиріччя, зрозуміло, не покращили іміджу Румунії в Європейському Союзі. Отже, обидві країни не впоралися зі своїми «домашніми завданнями» в повному обсязі. Проте найпослідовнішим адвокатом їхнього вступу до ЄС є США, хоча європейські бюрократи нагадують, що Вашингтон у питанні розширення ЄС має лише «дорадчий голос».
Тож можливими були два сценарії. Відкладення вступу принаймні ще на рік, але й тоді не факт, що Софія й Бухарест упораються із завданнями, які вони не змогли виконати за чотири роки. Інший варіант — дотримання графіку вступу. Саме такий вигляд й отримала реалізована надія Софії та Бухаресту.
Для України тенденція суворого підходу до новачків означає, що після запланованого на шосте грудня нинішнього року звіту Європейської комісії з приводу виконання нашою країною Угоди про партнерство і співробітництво від 1994 року, може бути не наданий мандат для переговорів з приводу обіцянок Києву щодо асоційованого членства. Максимум, на що може сподіватися Україна, становитиме обіцянка створити зону вільної торгівлі після її вступу до Світової організації торгівлі.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• КОДОРСЬКУ УЩЕЛИНУ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ
• ПОЛЬЩА, УГОРЩИНА, БЕЛЬГІЯ: СКАНДАЛИ Й ПРОТЕСТИ
• ПОВЕНІ В ІНДІЇ ТРИВАЮТЬ
• ТЕРАКТИ В ІРАКУ ТА АФГАНІСТАНІ
• США ЗАВАЖАЄ ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ І МІНІСТР ОБОРОНИ?

назад »»»