ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЦЯ ДОШКУЛЬНА ПРОБЛЕМА КАДРІВ
Дві найдинамічніші економіки світу — індійська та китайська відчули проблему кадрів набагато раніше, ніж прогнозували експерти. Зокрема, про це пише чи не найреспектабельніша фінансово-економічна газета «Файненшел таймс».

Менеджер одної з американських фірм в Індії Ісмаель Шавла, який займається професійними консультаціями, майже щоденно розміщує в столичній пресі оголошення про набір на роботу нових програмістів, але очікуваних результатів це не дає. Недавно він провів співбесіду з двадцятьма кандидатами, але тільки один з них продемонстрував прийнятну кваліфікацію та бажання вчитись.
У Китаї також бракує кваліфікованих працівників: провінційні фірми і філії столичних шукають їх за кордоном. Досі в КНР готували, наприклад, достатню кількість професійних пілотів. Але ті часи минули. Хуанг Мей з «United Eagle Airlines», нової приватної авіакомпанії на заході Китаю каже, що без залучення закордонних пілотів їхні літаки не зможуть дотримуватись розкладу. Хоча льотчикам платять по 800 тисяч юанів, тобто 100 тисяч доларів, річної зарплати, але це вигідніше, аніж готувати пілотів від самого початку.

Кульгає методика навчання
В Індії та Китаї, які разом становлять 40% світового ринку праці, є величезна кількість некваліфікованих працівників і безробітних. Згідно з прогнозами ООН, протягом найближчих п'яти років їх стане більше на 71 і 44 мільйони відповідно. За цей час у США з'явиться 10 мільйонів кандидатів на робочі місця. У Європі кількість працівників не зміниться, а в Японії кількість працездатного населення зменшиться на три мільйони.
Брак фахівців — це важлива проблема, яка суттєво позначається на світовому бізнесі. Закордонні фірми, які, сподіваючись заощадити, перенесли виробництво в Індію або Китай, відчувають негативні наслідки цього кроку. Пошук й утримання кваліфікованих працівників коштує все дорожче.
Пан Шавла зазначає, що давно минули часи, коли на оголошення про прийом на роботу відгукувались випускники Індійського технологічного інституту, готові працювати 18 годин на день за копійки. Від працівників нині вимагається відповідна освіта, рівень кваліфікації та знання англійської мови. І проблеми полягають не лише в наборі таких фахівців. Часто працівники, розпочавши працю на певній фірмі, залишають її, бо знаходять кращу роботу.
Хоча в обох країнах мільйони випускників щороку закінчують навчання у вищих навчальних закладах, їхня кількість не дорівнює якості підготовки. Китай, наприклад, готує 600 тисяч інженерів щороку і пишається цією цифрою як показником технологічної могутності країни. Але, як свідчать дослідження, лише кожен десятий випускник має відповідну кваліфікацію, щоб отримати роботу в міжнародній корпорації.
Китайський студент є продуктом системи навчання, яка заснована на зубрінні, вивченні матеріалу напам'ять. Навчальний процес підготовки інженера передбачає багато теорії і не залишає часу на практику чи засвоєння навичок роботи в команді. Унаслідок цього інженерів, здатних працювати в міжнародних корпораціях налічується лише 160 тисяч, тобто приблизно стільки ж, скільки й у Великій Британії. Роботодавці зазначають, що становище з кваліфікацією інженерів в Індії є ще гіршим.

Інформатика під загрозою
Щороку три мільйони студентів закінчують індійські університети, але, за дослідженнями Товариства фірм з добору кадрів, тільки 25% інженерів і 10–15% випускників інших спеціальностей можуть успішно працювати в інформаційних та фінансово-бухгалтерських фірмах, які перебазовуються в Індію з інших країн. Товариство попереджає, що у 2010 році сектор інформаційних послуг в Індії матиме недобір у 500 тисяч працівників, їх відчутно бракує вже нині. Галузь потерпає від ротації співробітників, яка сягає 40% щороку, і різкого зростання зарплати. Аналіз, здійснений «Hewitt global salary planning» показав, що торік темп зростання зарплати в Індії становив 13,5% і був найвищим у Південно-Східній Азії. Очікується, що в поточному році платня в секторі інформатики зросте майже на 20%. Кіран Карнік, голова «Nasskom» застерігає: «Молоді люди, які опинилися на межі злиднів, відчайдушно шукають роботу, а працедавці з такою ж приреченістю шукають фахівців для десятків тисяч вакансій. Ринок посилає сигнали, які засвідчують поразку нашої системи освіти. Вона не готує достатньої кількості фахівців, необхідних економіці. Це може неабияк зашкодити розвитку Індії».
Навіть «Infosys», індійська група з інформаційних технологій, яка щороку отримує 1,4 мільйона звернень кандидатів на різні посади, визнала, що від квітня минулого року на 12,5%, тобто до 270 тисяч рупій, або до 5750 доларів річна зарплата для новачків зросла. Фахівці фірми стверджують: якщо Індія не збільшить кількість справжніх спеціалістів в галузі інформаційних і наукоємних технологій, то протягом п'яти років її наздожене Китай.
Темп економічної експансії — це ще одна причина браку нових молодих талантів. Система освіти та професійної підготовки просто не встигає за потребами економіки, і це стало справжнім бар'єром для фірм, які хочуть досягти успіху.

Невгамовний попит
У багатьох західних компаніях вважають, що на жодному із згаданих великих ринків не можуть ефективно планувати витрати на робочу силу. Кілька місяців тому «Appl Computer» i «Powergen» закрили свої відділення в Індії, і кількість подібних прикладів буде збільшуватись, бо економія на ціні робочої сили стає занадто малою.
Такий самий ризик пов'язаний з найманням місцевих менеджерів у Китаї. Багато з них працюють на високих посадах і отримують надто високі зарплати, через нестачу кандидатів відповідної кваліфікації. Працівники перестали цінувати місце роботи й постійно шукають кращих посад з більшою зарплатою.
Проте на місце кожної фірми, яка йде з індійського чи китайського ринку, приходять кілька інших і пошук кваліфікованих кадрів триває. Голова найбільшої в Індії фінансово-бухгалтерської фірми «Genpact» Прамод Бхасін так коментує ситуацію: «Війна за талановитих працівників лише починається. У деяких місцевостях забагато фірм, які шукають кандидатів на посади. У багатьох містах ринок вже виснажений.

Хто цим скористається
Кадрові проблеми стосуються не тільки інформаційної і суміжних з нею галузей. Мультимільйонер Суніл Бхарті Міттал, керівник компанії «Bharti аirtel», яка є лідером на індійському ринку стільникового зв'язку, має такі самі проблеми, як і «United еagle аirlines». Він не може знайти пілотів для двох реактивних лайнерів: «Я колись літав у місцевому клубі, де було багато безробітних пілотів, аж поки хтось не зауважив, що місячна зарплата «дешевого» пілота піднялась з 100 тисяч до мільйона — мільйона двісті рупій. Навіть на таку зарплату нині важко знайти фахівців. Нам потрібно було шістьох, а вдалось знайти чотирьох».
Кваліфікованих фахівців бракує навіть у таких традиційних галузях, як будівництво. Це результат буму житлових кредитів і різкого стрибка розвитку мережі супермаркетів. Великі будівельні фірми безперервно шукають керівників будівництв та виконробів. «Брак кадрів набув великих масштабів. Щоб гідно обслужити клієнтів і не втратити фахівців, зарплату підняли на 60%»,— каже Канваржіт Шавла керівник делійської фірми «Techno сonstruct».
Схожа ситуація у ЗМІ та фінансовому секторі. Коли Діпак Мета, видавець делійського бюлетеня «Petrоwatch» зрозумів, що йому загрожує втрата вже другого члена команди на користь агенції Рейтер, то вдвічі підняв зарплату 28-річного працівника. Про це дізнались інші, і довелось всім платити більше. А рекорд у цьому році встановила фірма «Barclays сapital». Випускникові Індійського інституту управління вона призначила річну винагороду в сумі 193 тисячі доларів — у 250 разів більшу, ніж середній дохід на одну особу в Індії.
У Китаї великою проблемою є нестача менеджерських кадрів. Коли найбільша автомобільна фірма «Geely» підготувала моделі для міжнародного ринку, то взяла на роботу колишнього директора південнокорейського «Daewoo». Під його керівництвом компанія випустила кілька останніх моделей, але й досі відчуває брак інженерів і проектантів, тому змушена брати на роботу працівників з-за кордону. З погляду знань і досвіду китайські інженери не відповідають сучасним вимогам.
Швидко виховати кваліфіковані кадри, влаштовуючи короткотермінові курси не вдається. Бар'єром розвитку більшості компаній є відсутність менеджерів з лідерським талантом. Китайські фірми «Haier», «Lenovo» чи «Huawei», які плекають амбіції щодо виходу на світові ринки, формують керівне ядро на таких самих принципах, що й міжнародні концерни, підшукуючи фахівців не лише на місцевому ринку.
У результаті зростають зарплати керівників. Це явище спостерігається в багатьох міжнародних фірмах. Вони переносили свою діяльність у Китай, намагаючись заощаджувати, використовувати набагато дешевших місцевих працівників. Зате тепер китайські менеджери вимагають зарплат, як у іноземців.
Розвиток Китаю й Індії залишається динамічним, він досі вражає своїм темпом, але брак кваліфікованих кадрів негативно позначається на зростанні ВВП. Індії він заважає забезпечити високу якість послуг, яка лежить в основі розвитку країни. У Китаї недостатня підготовленість кадрів не дає змоги змінювати модель економічного устрою, чого дуже прагне Пекін. Йдеться про те, щоб сформувати внутрішній ринок послуг, незалежний від експорту. Однак в обох країнах використання демографічного приросту може виявитись процесом набагато складнішим, ніж прогнозувалось.

За матеріалами
закордонної преси
підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЗАВДАННЯ ДЛЯ «НОВОГО САМУРАЯ»

назад »»»