ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ДВОВЛАДДЯ?
ПОСИЛЕННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО СЕКРЕТАРІАТУ МОЖЕ МАТИ ПОДВІЙНІ НАСЛІДКИ
Недобре побажання — жити в епоху перемін, останні роки в Україні знаходить свої підтвердження. Саме ця фраза знову й знову спадає на думку, коли спостерігаєш за новими «перевагами» конституційної реформи і «професійною» реакцією на ці виклики з боку гілок влади.

Утім, незважаючи на це, нинішній бюджетний процес може запам’ятатися багатьма новаціями. Та, що найбільше впадає у вічі, вперше за часів незалежності нашої держави головний фінансовий документ узялися підтримувати комуністи. Досі вони гордо стояли осторонь цих процесів, наголошуючи на тому, що бюджети усіх попередніх урядів — антисоціальні. Нині ж, коли проектом «фінансової Конституції»-2007 пропонується зняти чимало пільг, фракція комуністів віддала за це свої голоси.
Сьогодні має завершитися формування робочої групи, яка, згідно із задумами народних депутатів, підготує проект бюджету до першого читання. Працюватиме робоча група довго — розгляд документа передбачено на кінець жовтня. Взагалі, факт появи такої групи — це друга новація цьогорічного бюджетного процесу. Хай там хто що говорить про конституційну реформу, зміни до Основного закону аж ніяк не вплинули на фігурантів бюджетного процесу. Як і раніше, головний фінансовий документ мають готувати у Міністерстві фінансів, після чого затверджуватимуть на урядовому засіданні. Власне, це й було зроблено 15 вересня.
Як ми повідомляли, минулого четверга парламент узяв до розгляду проект, а отже, фактично погодився із запропонованими пріоритетами, намальованими відомством Миколи Азарова. Навіщо ж тоді робоча група? Депутати запевняють, що вона допоможе знайти більше точок дотику між позиціями урядовців і парламентарів. Однак і тут є питання. Цього разу чільники бюджетного комітету парламенту й Міністерства фінансів — однопартійці. Володимир Макеєнко і Микола Азаров належать до Партії регіонів, відтак, не надто зрозуміло: в чому полягають їхні різні погляди. До речі, досі в історії українського парламентаризму переважно було так: бюджетний комітет — опонент уряду.
Що ж виходить нині? Деякі «регіонали», яким із певних причин не подобається проект бюджету, посилаються на те, що його готували на базі бюджетної резолюції, що її затверджував попередній склад Кабінету Міністрів. Голова комітету з питань соціальної політики Василь Хара взагалі помітив у бюджеті «почерк» екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника.
Третя новація — місце і роль у процесі «напівкоаліціянтів» із «Нашої України». Як відомо, за те, щоб узяти бюджет до парламентського розгляду, проголосувало лише двоє членів пропрезидентської фракції. Але члени вони — суто формальні, бо ж і Олександр Волков, і Володимир Заплатинський ще з перших днів каденції приєдналися до так званої антикризової коаліції.
Відтак маємо парадоксальну ситуацію. «Наша Україна», представлена в уряді, не підтримує урядові ж починання. Зрозуміло, що так сталося, найперше тому, що коаліційні перемови щодо створення у Верховній Раді чогось нового, великого і світлого, затяглися. «Наша Україна» хоче впливати на бюджет, але не хоче бути формально причетною до багатьох «шедеврів» економічного блоку уряду, про які йтиметься далі. Але така ситуація ще більше дискредитує горде найменування форми правління нашої держави, як «парламентсько-президентської». Якась некласична вона у нас виходить. Як це не прикро, але «Наша Україна» нині більше нагадує людину, котра посеред річки стоїть на двох плотах, що розходяться у різні боки. Один «пліт» опозиційний, інший — владний.
Що ж стосується безпосередньо тексту головного фінансового документа України на наступний рік, то його початковий варіант справді може здивувати чи не більше за усі попередні. Передовсім потрібно зазначити, що головний куратор бюджетного процесу — перший віце-прем’єр Микола Азаров — здавна прославився своєю палкою любов’ю до нарощування ВВП. Він особисто і сила, до якої він належить, багато разів виступали з нищівною критикою двох попередніх урядів за, як вони вважають, ігнорування інтересів виробників і надмірні соціальні пріоритети.
Нинішній проект містить чимало небезпечних моментів, що можуть потягнути за собою скорочення соціальних складових. Насамперед це стосується виплат, які матері отримують при народженні дитини. Навколо цієї проблеми минулого тижня здійнявся такий ґвалт, що, доповідаючи з парламентської трибуни проект кошторису-2007, Микола Азаров напівросійською, напівукраїнською мовою навіть порадив заспокоїти усіх вагітних. Мовляв, нікуди 8,5-тисячні виплати не подінуться. Остаточно в цьому можна буде переконатися лише після того, як під документом, що іменується «Закон України про Державний бюджет на 2007 рік» красуватиметься автограф глави держави.
Друга болюча теза — потенційне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Проект бюджету писали з розрахунку, що такі підвищення відбудуться. Тим більш незрозуміло: як уряд виходитиме з ситуації, коли минулої п’ятниці парламент подолав президентське вето на мораторій щодо будь-якого підвищення. Причому, за логікою, після такого подолання недійсними мають стати навіть підвищення, що відбулися у комунальній сфері влітку. До речі, цей парадокс може поставити ще одне серйозне запитання щодо подальшої співпраці Кабміну і Верховної Ради.
До речі, пропонується фактичне «заморожування» мінімальних пенсій. Підвищення, що нині закладено у проект, можна назвати хіба що формальними: з 1 січня — 380 грн, з 1 квітня — 387, з 1 жовтня — 395 грн. Чи не спроба це «загладити» передвиборні гріхи дворічної давнини перед Пенсійним фондом?
Ще більше обурює намагання обмежити розмір пенсій для працюючих пенсіонерів. Якщо робоча група, бюджетний комітет і депутати «проковтнуть» пропоновані новації, всі працюючі пенсіонери після 1 січня отримуватимуть не більш як дві мінімальні пенсії щомісяця. Відповідно до перелічених вище цифр, це — 760 гривень. Погодьтеся, підхід дещо дивний, адже по суті, зводиться до формули: хочеш отримувати більше — полишай роботу.
Цікаво буде також подивитися, як народні депутати від Соцпартії, котрі увійдуть до робочої групи, обстоюватимуть довго вистраждану ними ж ідею допомоги дітям війни. Пільги для цієї категорії, що було запроваджено лише з нинішнього року, уряд також пропонує скасувати.
Звичайно, бюджет — не лише соціальна складова. Розумний підхід до розвитку економіки таки має рано чи пізно привести до збільшення соціальних стандартів. Проте й у цьому плані уряд попрацював неналежно.
В одному з минулих чисел ми детально проаналізували бажання кабмінівців повернути пільги так званим вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Насторожує чималий дефіцит бюджету, що пропонується. З 15,1 мільярда гривень, або 2,55 відсотка (за доходів у 179,3 млрд гривень, видатків — у 196,4 млрд) може не впоратися навіть такий відомий «фінансовий менеджер», як Микола Азаров. До того ж, цифра приросту ВВП, що її намалював уряд (6,5%), не узгоджується з прогнозами, зробленими Міжнародним валютним фондом. Там розвиток української економіки бачать значно скромніше — лише 2,8 відсотка. Те саме стосується й інфляції: в проекті Кабміну — не більше 7 відсотків, у МВФ — зовсім невтішні 13%.
Щоправда, базові цифри бюджету — доходи, видатки і дефіцит — не можна переглядати лише після першого читання. Як відомо, його ще не було, відтак, не виключено, що робочій групі вдасться переконати Кабмін зменшити понад 15-мільярдну бюджетну «дірку». Хоча навіть за таких умов бюджет-2007 фактично потрапив у цугцванг. Нагадаємо, саме так шахісти називають ситуацію, коли будь-який хід лише погіршує позицію?..

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ПАН АЗАРОВ ХОЧЕ ЧУТИ З ТЕЛЕЕКРАНА СВОЮ ПРЯМУ МОВУ
• КОАЛІЦІЯ: ЗАПЛАНОВАНО «ОСТАННІЙ РИВОК»
• РАДИТЬ СВІТОВИЙ БАНК
• ГЕНПРОКУРАТУРА ПІДКОНТРОЛЬНА ПАРТІЇ РЕГІОНІВ?

назад »»»