ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
АНТИРЕКОРД «СПАРТАКА» ПІД ЗАГРОЗОЮ
Футболісти, які одягають форму з літерою «Д» на грудях, продовжують знущатися над уболівальниками найтитулованішого українського клубу. В другому матчі поспіль (цього разу проти мадридського «Реа-ла») підопічні Анатолія Дем’яненка не просто програють, вони поступаються розгромно. Справжню силу румунського «Стяуа», який два тижні тому в Києві декласував «Динамо» з рахунком 4:1, у другому турі групового турніру Ліги чемпіонів УЄФА показав французький чемпіон «Ліон», перемігши 3:0 у Бухаресті.

Що сталося з «Динамо»? Хто в цьому винен? Про кадрові проблеми віце-чемпіонів України говорилося багато. Насправді, не вистачає Сергія Реброва, Сергія Федорова і Владислава Ващука (адже постійні тренерські пошуки найкращого поєднання центральних захисників саме браком кваліфікованих виконавців і пояснюються), Бадра Ель Каддурі... Та уявімо на мить, що один-два гравці з цього списку у вівторок таки вийшли на поле стадіону «Сантьяго Бернабеу»: чи змінився б підсумковий результат? Хоч історія не терпить умовного способу, наважусь стверджувати: кардинальних відмінностей не було б.
Причини — на поверхні. Показуючи непоганий футбол на стадії організації атаки (питання реалізації створеного — тема окремих роздумів), динамівці безпорадні в руйнуванні задумів суперника. Усвідомлення того, що захист розпочинається одразу після втрати м’яча, нинішні динамівці коли й мають, то не знають, як це робиться. Незабутньому Валерію Лобановському приписують висловлювання, сенс якого полягає в тому, що «м’яч до наших захисників має доходити... заюшений кров’ю». У нормально організованій захисній системі навіть до меж штрафного майданчика футболісти опонента дістаються з м’ячем з величезними потугами, без швидкості, хороших можливостей для продовження атаки.
У нинішнього «Динамо» немає достатньо кваліфікованих виконавців у захисті, особливо в центральній вісі. Бразильські легіонери динамо Родриго і Родольфо свій клас показали 13 вересня в Києві, коли в протистоянні з румунським чемпіоном на певному етапі «забували» повертатися в оборону. У матчі з «Реалом» замість південноамериканців з тим самим результатом виступила балканська, себрохорватьска пара Гавранчич — Саблич. Дещо менше претензій до Горана хорватського, натомість Горан сербський — Гавранчич знову показав свою недолугість на позиції останнього захисника, коли в епізоді, що призвів до четвертого голу, став віддавати надто прогнозований пас воротареві, а настирному Раулеві тільки цього й треба. Гавранчич опосередковано винний у вилученні Олександра Шовковського. Саме сербський оборонець помилився при створенні штучного офсайду на 68-й хвилині, Рууд ван Ністелрой вийшов на побачення з голкіпером і класно спровокував порушення правил — так званий «фол останньої надії». До речі, коли на післяматчевій прес-конференції головний тренер «Динамо» Анатолій Дем’яненко був щирим (та й що було приховувати), то відсутність навіть у заявці (не кажучи про основний склад) бразильця Родриго пояснюється ушкодженням, яке захисник отримав на перед-матчевому тренуванні в понеділок.
Популярний футбольний вислів проголошує: «Виграє команда, програє тренер». Що мав би зробити для уникнення розгрому Анатолій Дем’яненко? Звісно, всі наші розмірковування постфактум будуть з розряду «дурень думкою багатіє». Анатолій Васильович мав чіткий план на гру, який мусили втілити в життя його підопічні. Дем’я-ненко не збирався грати «другим номером», про що свідчить стартовий склад. Крім згаданих центрбеків, у захисті на лівому фланзі зіграв Андрій Несмачний (після того, як травмувався Бадр Ель Каддурі, Андрієві немає альтернативи), а на правому — Олег Гусєв.
Опорних півзахисників було двоє — Айїла Юссуф і Карлос Корреа. Ціна бразильця як руйнівника відома прихильникам «Динамо». Можливо, для виконання ролі другого «хвилеріза» краще б пасував Тарас Михалик, але Дем’яненко, як це виглядає нині, гадав зіграти за бразильським принципом: «Ви нам заб’єте скільки зможете, а ми — скільки захочемо». Та прорахувався наставник киян, не надто продуктивно попрацювавши у відбиранні м’яча, нічим особливим (окрім небезпечного удару на початку другого тайму, який зрештою призвів до єдиного голу у ворота Ікера Касильяса) Карлос Корреа не відзначився і в конструктивній грі, що, на жаль, стає традиційним у матчах із по-справжньому сильними опонентами — від «Фенербахче» починаючи.
Так, про напад більше думав Дем’яненко, бо інакше важко пояснити одночасну появу на полі Валентина Белькевича і Діого Ринкона, а також Артема Милевського, який мав допомагати незмінному форвардові «Динамо» Максимові Шацьких.
Чи міг спрацювати план Дем’яненка? Так, міг, причому в дебюті матчу. На шостій хвилині не раз згаданий у негативному контексті Горан Гавранчич, ледь убезпечивши м’яча від вильоту в аут, видав філігранну передачу на Шацьких. Максим на мить відірвався від двох захисників і спробував перекинути Ікера Касильяса, але голкіпер вчасно вийшов з воріт і ногами парирував удар, який міг змінити футбольну історію. Про те, що сталося б, коли мадридцям довелося відігруватися, ми, на жаль не дізнаємося.
Ще одну нагоду змарнував на дев’ятій хвилині Валентин Белькевич, коли в межах штрафного майданчика поблизу лівого кута отримав майже ідеальну передачу від Діого Ринкона. Над тим, з якої ноги і яким чином пробивати, білоруський ветеран думав надто довго, і захисник Мехія удар заблокував.
У першій десятихвилинці «Реал», хоч і більше контролював м’яча, але нічим, окрім потенційно небезпечного удару Мамаду Діарра, не відзначився. Згодом був ще постріл зі штрафного у виконанні Роберто Карлоса, на щастя, повз ворота. Та всі прихильники футболу знають, що стається, якщо не забиваєш сам, особливо коли проти твоєї команди грає іспанський королівський клуб. На 20-й хвилині неоковирна спроба вибити м’яча у виконанні когось із центральних захисників перетворилася на чудовий пас реактивному Роберто Карлосу, який смачно приклався до м’яча. (У дужках зауважу: можливо, на правий фланг захисту все ж варто було випустити Мар’я-на Марковича, бо Олегу Гусєву було непросто встигати відпрацьовувати і в обороні, і контратаках.) Шовковський, який перебував там, де треба, — в ближньому куті, замість того, щоб спробувати вибити кулю на кутовий, чомусь став намагатися її приборкати. Від рук голкіпера м’яч відскочив так, ніби Олександр витягав із вогню печену картоплю, а на це тільки чекав Рууд ван Ністелрой, який присвятив гол дружині й щойно народженій нею дитині.
У проміжку між першим і другим голами господарів ще одну нагоду використати проблеми мадридців у обороні (вони не менші, ніж у «Динамо» — травмований Сісіньйо, тільки-но відновився і ще не готовий грати Мічел Сальгадо) динамівці змарнували. Белькевич і Шацьких у контратаці залишилися перед самотнім Роберто Карлосом, але Валентин видав Максимові настільки незручну передачу, що до м’яча першим устиг голкіпер «Реала».
Розплата за цей змарнований момент теж не примусила себе чекати. Знову відповідальність за гол можуть порівну розділити між собою захисники і воротар. Після навісу Рейєса до штрафного майданчика м’яч летів секунд п’ять. За цей час автор забитого м’яча Рауль зробив ривок метрів на десять— п’ятнадцять. Діого Ринкон (до речі, чому він, а не хтось із захисників чи опорних півзахисників) цю пробіжку мляво супроводжував, а Олександр Шовковський знову не повірив у свої сили на виході, тому залишився на лінії воріт, звідки парирувати точний удар метрів із восьми-дев’яти не було можливості.
Коли секундна стрілка на годиннику англійського рефері Грема Полла пішла на останнє в першому таймі коло, після чергового незрозумілого відбивання м’яча з лінії штрафного майданчика чітко в нижній кут вистрілив Рейєс.
На 47-й хвилині після удару Карлоса Корреа і результативного добивання Артема Мілевського за рахунку 1:3 у прихильників «Динамо» з’явилася мінімальна надія на порятунок матчу, але жахлива помилка Горана Гавранчича на 61-й хвилині знову зробила рахунок розгромним, а на 70-й Рууд ван Ністелрой з пенальті зробив те, що Олександр Шовковський ціною порушення правил не дав йому зробити з гри. Свій перший гол у Лізі чемпіонів саме з 11-метрової позначки пропустив Олександр Рибка. Загалом проведені на полі 24 хвилини (з урахуванням доданих суддею) варто занести до активу молодого голкіпера. Кілька разів він рятував свою команду у неймовірних ситуаціях, хоча на 82-й хвилині стався епізод, який міг залишити «Динамо» без воротарів.
Після подачі кутового захисник Серхіо Рамос кулаком у повітрі вдарив Рибку, який вийшов назустріч — на перехоплення м’яча. За свій ганебний вчинок Серхіо Рамос отримав лише жовту картку від Грема Полла. Олександр знепритомнів, і лікарі дві-три хвилини приводили воротаря до тями.
Після фінального свистка Рибка ще довго сидів у штрафному майданчику з опущеною головою в оточенні медиків. Сашка підійшов підтримати Девід Бекхем, пізніше до нього наближався і сам Рамос. Зрештою воротар, хитаючись, пішов до роздягальні. Багато іспанських уболівальників оплесками проводили мужнього футболіста. В аеропорту Мадрида журналісти намагалися поспілкуватися з Рибкою, та він сказав, що нічого не пам’ятає з того, що було з ним після зіткнення. Ще до посадки у літак Тому знову стало погано, і динамівським лікарям довелося приводити воротаря до тями. У такому стані Рибка перебував до прибуття в аеропорт «Бориспіль», де до трапа літака примчали одразу дві машини швидкої допомоги. Одна з них відвезла Сашка до лікарні. Це було близько сьомої ранку в середу. Сподіватимемось, що з Олександром Рибкою нічого серйознішого за струс мозку не сталося. Своєю самовідданістю він заслужив право захищати ворота команди в наступному поєдинку Ліги чемпіонів.
17 жовтня динамівці прийматимуть чемпіонів Франції. «Ліон» приїде до Києва в статусі одноосібного лідера групи — в активі команди шість очок. По три бали за перемоги над «Динамо» здобули «Реал» і «Стяуа», жодного пункту нема в активі киян. Коли віце-чемпіони України так гратимуть надалі, рекорд московського «Спартака» (шість поразок у шести матчах групового турніру з різницею забитих і пропущених м’ячів — 1:18) може не встояти...

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ГРОЗА АВТОРИТЕТІВ
• А «КОНІ» ВЖЕ НЕ ПОНІ
• ШАЦЬКИХ — ЧЕМПІОН!

назад »»»