ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЛІЗИНГ: НОВА ТЕХНІКА ЗА ПІВЦІНИ
Основою фінансової могутності розвинутих держав є банківська система, фондовий ринок та лізинг. В Україні банківська система розвивається динамічно й стабільно, але фондовий ринок та лізинг донедавна були слабкими ланками. Проте вже є певні зрушення на краще.

Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців», у якій налічується 20 дійсних та 10 асоційованих лізингових компаній, нещодавно стала членом Федерації європейських асоціацій лізингових компаній «Leaseurope». Голова ради асоціації Роман Іваненко зазначає, що набуття цього статусу сприятиме поглибленню співпраці з європейськими партнерами і створенню в Україні умов для розвитку сучасного ринку лізингу шляхом гармонізації нормативної бази.
За висновками експертів, іноземні інвестори проявляють великий інтерес до України, зважаючи на її значний потенціал. Рада директорів «Leaseurope» ухвалила рішення провести у квітні наступного року в Києві міжнародну конференцію, у якій планують взяти участь близько 300 представників європейських лізингових компаній.
Власне, лізинг — це комерційна оренда транспорту, виробничих приміщень, обладнання. У розвинутих державах більшість підприємців розпочинають власний бізнес завдяки банківським позикам та лізингу. Проте на відміну від позики, лізинг не потребує застави. У цьому його головна перевага, від лізингоотримувача вимагають лише стабільної платоспроможності.
Контрактів, які перебувають у процесі виконання на європейському ринку лізингу, є на суму 600 млрд євро. У цій галузі працюють 1,5 тис. компаній, зайнято близько 48 тисяч осіб.
За даними асоціації, разом з лізингом техніки від безпосередніх вітчизняних виробників український ринок лізингу становить 500–600 млн дол. щороку, а міжнародна фінансова корпорація оцінює його в 250–300 млн доларів. За можливостями він є другим у Європі після Росії і, за підрахунками експертів, щороку зростає на 200–300%, тоді як у Європі в середньому — на 14%. У Франції та Німеччині обсяг ринку становить 40–50 млрд євро. Торік цей ринок у сусідніх країнах також зростав швидкими темпами: у Польщі на 30%, (обсяг ринку п'ять мільярдів євро), у Румунії — на 31% ( 1,7 млрд євро), у Росії — на 77% (10 млрд євро), в Угорщині — на 54% (10,5 млрд євро).
На українському ринку ця послуга є новою, але динаміка свідчить про швидке збільшення її обсягів. Наразі, за висновками експертів, масового попиту в Україні на лізинг немає, цією послугою користуються переважно бізнес-структури та представники малого бізнесу.
Лізинг є більш гнучким фінансовим продуктом, ніж банківський кредит, оскільки для отримання техніки, обладнання чи приміщення не потрібно заставляти ліквідне майно. Предметом застави є об'єкт лізингу, тобто лізингова компанія залишається його власником, і лізингоотримувач користуючись цією послугою, не ризикує своїми активами.
Фактично, на ринку капіталу лише лізинг дозволяє споживачеві сплачувати економічно обґрунтовану амортизацію отриманого в користування об'єкту, а не його повну ринкову вартість. Лізинг як довгострокова оренда виробничих засобів дає змогу заощаджувати чимало коштів. Усі ризики та залишкову вартість об'єкта беруть на себе лізингові компанії.
Експерти припускають, що внаслідок розвитку лізингу структура українського фінансового ринку може змінитися, адже нині 95% активних операцій здійснюють банки, тобто на ринку фінансових послуг вони є фактичними монополістами.
Тим часом у західноєвропейських країнах великі лізингові компанії мають у «портфелі» понад 10–20 млрд євро. Прихід таких потужних компаній на український ринок може забезпечити економіку дешевими фінансовими ресурсами та високою конкуренцією на ринку фінансових послуг. Хоча експерти водночас визнають, що відсоткові ставки за лізингом іноземних компаній не будуть суттєво відрізнятися від українських, адже ризик на вітчизняному ринку значно вищий, ніж на загальноєвропейському. Нині, за висловом експертів, європейський фінансовий капітал стоїть на кордоні України і чекає на сприятливі умови для початку роботи на нашому ринку.
В європейських країнах найшвидшими темпами зростає лізинг комерційного транспорту, комерційної нерухомості та виробничого обладнання.
В Україні першість впевнено утримує лізинг легкових автомобілів (близько 7–8 тисяч), на другому місці — комерційні автомобілі та автобуси, на третьому — виробниче обладнання, на четвертому — комерційна нерухомість.
Зростання лізингу комерційного транспорту та легкових автомобілів експерти пояснюють динамічним вторинним ринком, на якому лізингові компанії можуть без зай-вих проблем реалізувати техніку, що деякий час була в оренді. Другий важливий аргумент на користь лізингу автомобіля — це можливість користуватися новим і сучасним авто кілька років практично за половину його вартості.
З фінансового погляду придбання автомобіля у власність є найменш вигідним способом капіталовкладення. Інтенсивна експлуатація спричинює швидку амортизацію авто, і через п'ять років нова машина коштує менш ніж половина первинної вартості. Окрім того, власник автомобіля ризикує втратити його як засіб капіталовкладення внаслідок викрадення чи ДТП.
За словами члена ради асоціа-ції лізингодавців, керівника компанії «Оптима лізинг/SIXT» Вадима Нестерчука, ризик залишкової вартості автомобілів, що перебували в лізингу, компанії беруть на себе. Крім того, у лізингу, крім фінансової, є й сервісна складова: це страхування, реєстрація, утримання автомобіля, що заощаджує клієнтів час і кошти; можлива й економічна амортизація.
Минулого року в Україні зареєстровано 265 тис. нових автомобілів, з них п'ять тисяч передано в лізинг, це 3% від обсягу загально ринку. За висновками експертів, це надзвичайно мало, адже, наприклад, у Чехії, Польщі кількість нових автомобілів у лізингу становить 40–60%.
З метою захисту інтересів компаній з прокату автомобілів, асоціація також створила комітет з прокату та лізингу легкових автомобілів. Нині, за висновками експертів, на українському ринку в прокаті перебуває 1,5–2 тис. автомобілів.
Ситуація щодо лізингу комерційної нерухомості й обладнання є складнішою. У першому випадку об'єкт є цікавим для інвестицій, проте пропозиція мала, та й попит на оренду приміщень у лізингових компаній невеликий. Орендарі прагнуть укладати прямі угоди з власниками комерційної нерухомості. Зважаючи на те, що у великих містах, де попит на оренду приміщень високий, капіталовкладення в нерухомість є вигіднішим, ніж його продаж лізинговій компанії, тому останні відчувають гострий брак комерційної нерухомості. Для лізингу обладнання ризик також є великим. Він пов'язаний зі складністю реалізації об'єкта оренди через те, що фактично немає вторинного ринку устаткування.
Учасники ринку нарікають, що умови оподаткування не сприяють розвиткові лізингу. Українське об'єднання лізингодавців проаналізувало податкове законодавство щодо лізингу в інших європейських країнах. За словами Романа Іваненка, розвиток лізингу в Україні стримують проблеми з оподаткуванням ПДВ комісійних, неможливість обрахування ПДВ у податковому кредиті для легкових автомобілів. Завдяки аналізу проблем підготовлено та зареєстровано у ВР підтриманий асоціацією законопроект № 2016 про внесення змін з питань оподаткування лізингової діяльності, який дав би змогу розв'язати нагальні проблеми.
Законопроект вирішує чимало проблем з оперативним лізингом пасажирських літаків, викликаних насамперед великими митними платежами. Через це українські авіакомпанії не можуть переозброїтися сучасною авіатехнікою і втрачають конкурентні переваги порівняно із закордонними. Законопроектом передбачено й прискорену амортизацію обладнання, що перебуває в лізингу. Завдяки цьому обладнання, яке утримується у доброму стані, можна буде реалізувати на вторинному ринку практично за півціни. Експерти переконані, що це чудовий спосіб модернізації українських виробничих потужностей з мінімальними витратами. У такий спосіб вітчизняні підприємства зможуть на практиці реалізувати плани з інноваційного розвитку.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• «НАУ»: ТРЕТЯ СПРОБА ПРИВАТИЗАЦІЇ
• СБ ПРИЗУПИНИВ ФІНАНСУВАННЯ КІЛЬКОХ ПРОЕКТІВ
• ВИДОБУТОК ВУГЛЕВОДІВ ЗРОСТАЄ
• ГАЗОТРАНСПОРТНУ СИСТЕМУ МОДЕРНІЗУЮТЬ

назад »»»