ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
«ШВЕДСЬКА МОДЕЛЬ» ПЕРЕД ВИПРОБУВАННЯМИ
Порівняно з певними кризовими явищами в інших демократичних країнах, Швеція з її скандинавським спокоєм є своєрідною оазою стабільності. Принаймні після Другої світової війни, коли весь світ заговорив про «шведську модель» суспільного устрою, сталими лишаються традиції демократії дрібних власників — кожен другий швед володіє акціями підприємств.

Відповідно найпопулярнішою завжди була соціал-демократична партія як гарант того, що звична модель витримає нелегке випробування глобалізацією. Тим більш несподіваним є результат парламентських виборів, на яких, як відомо, перемогу з відривом у один відсоток здобули правоцентристи.
Нинішні вибори фактично стали плебісцитом довіри до владної соціал-демократичної партії Швеції, лідер якої Горан Перссон був прем'єр-міністром рівно десять років. Він прийшов до влади восени 1996 року, за рік після вступу Швеції до Європейського Союзу. Слід зазначити, що Перссон спромігся примирити лівих соціал-демократів — «традиціоналістів» та «новаторів» (правих есдеків). «Традиціоналісти» закликали насамперед захищати модель держави загального добробуту. Натомість «новатори» стимулювали перетворення країни на успішного «адміністратора» неоліберальної економіки. Уже перший склад уряду Перссона здійснив дерегуляцію енергетичного ринку Швеції, що підвищило ефективність використання енергії.
Рівень соціального забезпечення громадян тут є вищим, ніж у середньому в Європейському Союзі. ЄС передусім вимагав від Стокгольма лібералізації, адже великий шведський бізнес відверто висловлює невдоволення високим рівнем податків, які є передумовою загального добробуту. У структурі власності шведських концернів більшою стала частка транснаціонального капіталу, представники якого наполягають на обмеженні впливу професійних спілок та інших рудиментів «шведського соціалізму».
Стабілізаційні заходи уряду збіглися з фазою зростання економіки, але й за цих умов виникли проблеми з високим рівнем безробіття та потребою здійснення ліберальної пенсійної реформи. Опозиційна правоцентристська партія на чолі з Леннартом Далеусом критикувала нерішучість уряду щодо ліберальних реформ. Ще однією конфліктною темою є питання вступу нейтральної Швеції в НАТО. До часу після виборів довелося відкласти й референдум щодо євро.
Нинішні вибори радикально не змінили політичної структури шведського парламенту. Соціал-демократи у ньому залишилися. Посилився вплив ліберальної Партії центру та Шведської народної партії. Зберегли позиції шведські «зелені», які вимагають до 2010 року закрити всі атомні електростанції в країні, що викликає занепокоєння представників місцевого бізнесу, стурбованого високими цінами на традиційні види палива.
Новому уряду доведеться впритул взятися до адаптації шведської соціальної моделі до умов ліберальної глобалізації та готувати громадську думку країни до референдуму із запровадження євро. Зрештою, це питання стане тестом на політичне виживання нового складу шведського парламенту.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ВІДКРИЛАСЯ 50-та СЕСІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МАГАТЕ
• ТЕРАКТИ В ІРАКУ Й АФГАНІСТАНІ
• У СОМАЛІ СКОЄНО ЗАМАХ НА ПРЕЗИДЕНТА КРАЇНИ
• РОЗСЕКРЕЧЕНО ТАЄМНИЦЮ ВАТИКАНУ
• НЕ ВИЗНАЛИ НІ ЄС, НІ США. РОСІЯ — ВАГАЄТЬСЯ...
• МАСОВІ СУТИЧКИ В БУДАПЕШТІ

назад »»»