ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ЛЮДСЬКИЙ ОРГАНІЗМ: ГОРМОНИ І ГАРМОНІЯ
Київський науково-дослідний інститут ендокринології та обміну речовин створено 1964 року. Його засновником та першим керівником був академік Василь Комісаренко. У 1993 році ім’я цього вченого присвоєно інституту.

— Ми підпорядковані Академії медичних наук України,— розповідає директор, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та АМН, заслужений діяч науки і техніки України Микола Тронько.

— Наш інститут є головною науково-дослідною установою країни в галузі ендокринології, базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальністю «ендокринологія». Упродовж останніх 14 років у інституті працює кафедра ендокринології Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П. Шупика МОЗ України. У структури закладу — 18 науково-дослідних підрозділів. А ще — чимало різних лабораторій. У клініці функціонують відділення загальної ендокринної патології; діабетології; хірургії ендокринних залоз; дитячої ендокринної патології; клінічної андрології.
— Розкажіть, будь-ласка, Миколо Дмитровичу, про основні напрями дослідницької діяльності інституту.
— Ми досліджуємо механізм дії гормонів та гормональну регуляцію метаболізму, серцево-судинну, нервову, кровотворну та репродуктивну системи. Інтенсивно опрацьовуємо фундаментальні проблеми взаємодії імунної та ендокринної систем у регуляції імунологічного гомеостазу, його роль у виникненні цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, нові лікарські засоби для допомоги тим, хто страждає від основних ендокринних захворювань. Маємо клініку на 170 ліжок, де лікуємо понад три тисячі хворих щороку. Близько 60 тисяч чоловік щорічно отримують у нас консультації.
Серед фундаментальних досліджень чільне місце посідає дослідження процесів виникнення стрес-реакції за умов патології системи гіпоталамус-гіпофіз— кора надниркових залоз. Ми отримали нові дані про вміст, обмін, рецепцію (прийняття) в структурах мозку, гіпофізі, над-ниркових залозах.
Для нас однією з ключових ось уже майже 40 років залишається проблема цукрового діабету (ЦД). В Україні, і в усьому світі захворюваність на ЦД швидко зростає. За останні 10 років його поширеність зросла у 1,5 раза. Особливо швидко зростає численність хворих на діабет другого типу. Нині в Україні налічується понад мільйон хворих на ЦД, серед них 850 тисяч хворих на діабет другого типу. За допомогою епідеміологічних досліджень виявлено значне зростання захворюваності та поширеності ЦД і таких його важких ускладнень, як нефропатія, ретинопатія, катаракта, гангрена нижніх кінцівок. З’ясувалося, що ризик ампутацій нижніх кінцівок у хворих на ЦД більш ніж у 50 разів перевищує відповідний показник серед інших верств населення. З-поміж усіх ампутацій 40% припадає на хворих діабетом. Наведені дані стали обґрунтуванням щодо необхідності комплексної державної програми «Цукровий діабет», ініціатором та розробником якої був Інститут. Програма затверджена указом Президента України. Виконання цієї програми поліпшило надання медичної допомоги ендокринологічним хворим. Зокрема, в Україні налагоджений випуск вітчизняних інсулінів. Київські заводи «Індар» та «Фармак» виробляють інсуліни, якість яких відповідає європейській і американській фармакопеям. Саме завдяки вітчизняному виробництву інсуліну, налагодженому шість років назад на «Індарі» (почалось воно з чотирьох видів інсуліну, а тепер їх налічується 28 різних медикаментозних форм!), в Україні стала можливою централізована система 100% забезпечення інсуліном за рахунок держави усіх без винятку хворих. Більше того, широкий асортимент продукції «Індар» дає змогу підібрати індивідуальну схему лікування, що суттєво підвищує ефективність інсулінотерапії та якість життя хворого.
В Україні розроблена нова концепція програми, реалізація якої поліпшить діагностику та лікування ЦД. У нашому Інституті вперше в Україні створено Державний реєстр хворих на ЦД, а це 129 тис. пацієнтів, які отримують інсулін. Створено також реєстр дітей, хворих на ЦД, у якому містяться відомості про особливості розвитку та перебігу захворювання, показники фізичного й статевого розвитку пацієнтів, які страждають від інсулінозалежного ЦД, виявлені причини виникнення ускладнень. Наявність такого реєстру дає можливість здійснювати динамічний контроль за кожним випадком захворювання, вирішувати важливі наукові завдання, практичні питання лікувально-діагностичного процесу.
Після Чорнобильської катастрофи одним з основних напрямів досліджень, що їх проводимо, є вивчення впливу радіації на залози внутрішньої секреції, особливо на щитоподібну. Зокрема, розроблено сучасні методи її ультразвукової діагностики і пункційної біопсії її новоутворень з наступними цитологічними, цитохімічними та імуноцитохімічними аналізами. Завдяки ультразвуковим характеристикам різних новоутворень «щитовидки» ми вперше виокремили 10 ультразвукових симптомокомплексів вузлів, пов’язаних з певними типами доброякісних та злоякісних пухлин, визначили склад їхніх елементів.
— На Чорнобильському форумі, що відбувся у Відні, деякі міжнародні експерти, зокрема з МАГАТЕ, стверджували, що Україна перебільшує наслідки тієї катастрофи...
— Це не стосується даної ситуації. Тут усі міжнародні експерти та вчені одностайні: негативний вплив аварії на ЧАЕС на здоров’я людини проявився в значному збільшенні захворюваності на рак щитоподібної залози. Нами вперше були отримані дані щодо динаміки раку цього органу в дітей та підлітків, як в Україні в цілому, і в найбільш забруднених радіацією районах. Визначені морфологічні критерії (гістологічні, імуногістологічні, електронномікроскопічні) характеру біологічної поведінки злоякісних пухлин у зазначених групах хворих. Утворено банк клініко-морфологічних даних. Отримані нові відомості, які свідчать, що виявлена раніше тенденція до виникнення папілярних карцином зберігається не тільки в дітей та підлітків, а й у молодих дорослих, прооперованих у 1993–1998 роках. Водночас останнім часом поступово зростає частота випадків карциноми типової папілярної будови.
З 1990 року в Україні спостерігається зростання кількості випадків раку щитоподібної залози в дітей та підлітків, і клініка інституту стає центром хірургічного лікування таких хворих з усіх областей України. Розширюються показання для оперативного лікування й обсягу операцій, особливо в дітей та осіб, що зазнали радіоактивного опромінення. Запропонована хірургічна тактика лікування таких хворих дає змогу підвищити радикальність оперативного втручання, знизити ризик рецидивів.
В Інституті організовано відділення радіойодотерапії для післяопераційного лікування хворих на рак щитоподібної залози в дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У відділенні на обліку перебуває понад 1590 таких пацієнтів. Завдяки деяким діагностичним та лікувальним нововведенням понад 90% хворих виліковано. У них ліквідовані залишкова частка залози, метастази. Вони вчаться, працюють. Більш ніж 200 молодих жінок народили здорових дітей.
У процесі комплексного лікування одночасно провадиться детальний порівняльний аналіз особливостей імунологічного статусу в дітей та дорослих, які мають доброякісні та злоякісні новоутворення щитоподібної залози. Визначені основні фактори формування імунологічних порушень. Виявлено пригнічення функціональної активності гуморальних та клітинних чинників протипухлинного імунітету, а також ендокринної функції тимусу в хворих з пухлинами щитоподібної залози. Виразнішими є прояви імунодефіциту в пацієнтів із злоякісними пухлинами. Створена модель післярадіаційного імунодефіциту, спричиненого втручанням йоду-131, розроблені оригінальні методи його корекції. Досліджуються механізми утворення пухлин залози, ведеться пошук ефективних нехірургічних методів їхнього лікування.
З метою забезпечення хворих вітчизняними препаратами в Інституті визначено нові підходи до синтезу тиреоїдних гормонів й за розробленою в нас технологією на ВАТ «Фармак» налагодили випуск L-тироксину для лікування хворих з недостатньою функцією щитоподібної залози. Уперше в Україні у відділенні дитячої ендокринної патології створено національний реєстр хворих, що страждають від затримки росту, до якого вже внесено відомості про 500 чоловік. Розроблено і реалізуються на практиці оптимальні схеми ранньої діагностики, лікування й реабілітації дітей з цією патологією.
— Миколо Дмитровичу, відомо, що, крім проблеми цукрового діабету та щитоподібної залози і радіації, ваш інститут опікується розв’язанням проблеми йодного дефіциту в Україні. Розкажіть, будь ласка, про це.
— Так, справді, протягом багатьох років займаємося цією проблемою. Дослідженим шляхом з’ясовано, що від йододефіциту потерпають не тільки в західних регіонах України. Різною мірою він є також у центральних, східних та північних регіонах країни. На жаль, незважаючи на зобов’язання України перед міжнародною спільнотою ліквідувати до 2005 року йододефіцит серед населення, ситуація з профілактикою йодозалежних захворювань навіть погіршилась. Наслідком цього є втрати інтелектуального потенціалу нації та продуктивності праці. Ухвалення та виконання закону про запобігання станам і захворюванням, спричиненим йодною недостатністю», який перебуває у Верховній Раді, дасть змогу на 80% зменшити втрати, спричинені йодним дефіцитом. Найбільш ефективним та економічно доцільним методом профілактики йодозалежних захворювань є метод універсального йодування кухонної солі, яку в достатній кількості спроможна випускати вітчизняна промисловість. Необхідно значно активізувати (насамперед у засобах масової інформації) роз’яснювальну роботу серед населення з приводу шкоди для здоров’я нинішнього та майбутніх поколінь недостатності йоду в харчовому раціоні та шляхів подолання цього дефіциту.
— І насамкінець, Миколо Дмитровичу, найближчі плани на майбутнє очолюваного Вами колективу.
— Наші зусилля спрямовано на розв’язання фундаментальних і клінічних проблем ендокринології: триває вивчення механізму впливу гормонів (стероїдних, пролактину, андрогенів та інших) на організм людини. Інтенсивно ведуться дослідження з гормональної регуляції обміну речовин. Проте ключовою залишається проблема ЦД, патології щитоподібної залози та розвитку дитячої ендокринології — статевого й фізичного розвитку дітей. Одночасно з цим разом з інститутами НАН України та підприємствами фармацевтичної промисловості розробляємо нові фармацевтичні препарати для профілактики та лікування ендокринних захворювань.
Розпитував Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ — ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

назад »»»