ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПОЛЬЩА ВМІЛО КОРИСТАЄТЬСЯ З МОЖЛИВОСТЕЙ ЄВРОСОЮЗУ
Від часу вступу до Європейського Союзу в травні 2004 році польські органи самоврядування, фірми, неурядові організації отримали з Брюсселя різноманітних дотацій на суму 5,5 мільярда злотих.

На ці кошти Краків будує оперу, Кельце збудувало стадіон, який відповідає найвищим світовим стандартам, в Сілезії стали до ладу нові дороги, багато сільських громад реконструюють очисні споруди, а в Томашові Любельському придбали автомобілі швидкої допомоги і томограф. Це лише деякі приклади використання можливостей ЄС, які змінюють країну на краще.
Польща користається грошима Євросоюзу набагато ефективніше, ніж прогнозували песимісти. Наші сусіди вже отримали 17% суми, яку Брюссель може виплатити їм до 2008 року (тобто з бюджету ЄС на 2000–2006 роки, бо проекти можна фінансувати навіть через два роки після початку). Потік коштів зростає. Наприклад, у червні нинішнього року поляки отримали 842 мільйони злотих, тобто стільки, скільки у квітні і травні разом взятих.
Якщо так триватиме й надалі, то до кінця року Польща отримає 42% з 8,5 мільярда євро, призначених на дотації. За даними міністерства розвитку країни тільки завдяки єврофондам польський ВВП у 2005 році став на 8,3 мільярда злотих більшим від запланованого, а в цьому році ефект від використання єврофондів повинен бути ще більшим. Найкраще фінансами ЄС користаються, як ми вже казали, приватні фірми, органи самоврядування і неурядові організації.
Набагато гірше у цьому напрямі працюють державні установи. Наприклад, ті, що належать до міністерства транспорту, взяли в Брюсселі на будівництво доріг чи ремонт залізничних колій аж... один відсоток з майже 4,5 мільярда злотих, які вони можуть отримати. А неповороткість міністерств фінансів і внутрішніх справ й адміністрації призвела до того, що втрачаються 350 мільйонів злотих, призначених на інформаційні системи для електронної сплати податків.
Європейська комісія і міністерство розвитку Польщі вже попередили, що дорожні і залізничні проекти мусять працювати інакше, бо марнуються мільярди. Кілька днів тому прем’єр-міністр Ярослав Качинський оголосив «чорний список» міністерств, які незадовільно освоюють європейські ресурси та попередив їхніх керівників про відповідальність за використання єврофондів.

Самоврядування діє
Два роки перебування Польщі в ЄС засвідчили, що органи самоврядування найкращим чином підготовані до ефективного використання грошей Євросоюзу. Близько трьох мільярдів євро для регіонів (понад 12 мільярдів злотих), отриманих з Брюсселя відповідно до Інтегрованої програми оперативного регіонального розвитку (ІПОРР), були «закопані» в каналізацію польських сіл, новий асфальт регіональних і місцевих доріг, використані на ремонт музеїв, нові стадіони, школи, лікарні й усе інше, що тільки вважали нагально потрібним активісти органів самоврядування.
У 2004–2006 роках саме ці гроші, призначені на інвестиції в регіонах, становили найбільшу частку з 12 мільярдів євро від Брюсселя, які могла використати Польща. Крім регіонів, гроші отримали підприємці, студенти, рільники. Маршалек Малопольського сеймику Януш Сепьол каже: «У нашому воєводстві ще весною були затверджені останні інвестиційні проекти, які претендують на фінансування в рамках ІПОРР. Не справдились прогнози, ніби виникнуть проблеми з використанням єесівських грошей. Ми все використали».
Подібне явище спостерігається і в інших воєводствах, зокрема, у Куявсько-Поморському й Підляському: усі погоджуються, що грошей було навіть менше, ніж заявлених проектів. Маршалки воєводських сеймиків з усієї Польщі одностайно твердять, що гроші ЄС є великим шансом для регіонів, тож гріх не скористатися ним.
До кінця травня 2006 року, тобто за два роки після вступу до ЄС, польські регіони підготували до реалізації проекти на суму понад 27 мільярдів злотих, що у 2,3 раза перевищує квоту. Договори з ЄС вдалось підписати на 8,9 мільярдів злотих, що становить більш як три чверті від виділеної суми.
Заступник міністра регіонального розвитку Єжи Квіцінський зауважує, що «органи самоврядування навчились здобувати фонди ЄС, і це добре, бо у 2007–2013 роках грошей буде значно більше, і цей досвід стане в пригоді».

Треба більше
Використання фондів ЄС засвідчує не тільки рішучість і спроможність органів самоврядування, але й величезні прогалини в облаштуванні країни.
Як випливає з аналізу, найбільше відставання від європейського рівня спостерігається насамперед в інфраструктурі охорони здоров’я, освіти і спорту та рекреації. Органи самоврядування зробили заявки на побудову, ремонти і обладнання лікарень, шкіл, спортивних залів і стадіонів у своїх повітах на суму 2,8 мільярда злотих.
На такі самі цілі, але вагомі для всього регіону (стадіони, воєводські лікарні) органи самоврядування хотіли отримати понад три мільярди злотих, тобто втричі більше, ніж виділено фонду ІПОРР.
Великим є попит на фонди для ремонту й будівництва доріг, прокладання каналізації й інвестиції в охорону навколишнього середовища, наприклад, будівництва очисних споруд. Лише на дороги органи самоврядування просили 5,2 мільярда злотих, тобто майже удвічі більше, ніж було в наявності.
Кращий асфальт під колесами отримають поляки практично в усій країні — від Сілезії до Мазовша і Помор’я. Оскільки, як завжди, грошей було менше, ніж потреб, їх спрямували лише на пріоритетні проекти. Але якби грошей було в десять разів більше, то всі були б цілеспрямовано використані.
У Куявсько-Поморському воєводстві ЄС бере участь у фінансуванні, зокрема, широкомасштабної світлової регіональної інформаційної мережі. «Це пілотажний захід у масштабі країни й Європи»,— гордо говорить маршалек воєводства Вальдемар Ахрамович. Ця мережа з дуже високою пропускною здатністю об’єднає культурні, освітні установи, службу охорони здоров’я й адміністративні установи у воєводстві. Завдяки цьому стануть можливими, наприклад, медичні консультації між віддаленими лікарнями, користування бібліотечними та музейними фондами. Вартість цієї інвестиції становить 76,8 мільйона злотих (з них — 47,7 мільйона надано Брюсселем). Жителі регіону зможуть користатись автомобілями «швидкої допомоги», обладнаними медичним устаткуванням, під’єднаним до інформаційної мережі. Лікар «швидкої» зможе блискавично проконсультуватися щодо стану здоров’я пацієнта з найкращими діагностичними центрами у воєводстві і в країні. Це не єдиний інформаційний проект. У Лодзинському й Опольському воєводствах створюються системи для обслуговування клієнтів адміністрації через Інтернет.
Але серед досягнень є й проблеми. Якщо поляки вміло добиваються виділення грошей, то змусити Брюссель виплатити їх дещо важче.
На сьогодні найбільшим питанням є отримання грошей, які Брюссель надає Польщі як оплату за виконане. Проекти, затверджені ЄС, спочатку втілюються в життя і лише потім Брюссель переказує обіцяні кошти. До кінця травня Європейська комісія виплатила Польщі 1,9 мільярда злотих компенсації, тобто лише 16% від належної суми.
Унаслідок запізнень у надходженні коштів дуже часто організаціям та установам, які заборгували задля виконання проектів ЄС, бракує ресурсів на здійснення поточної діяльності. Так, зокрема, сталось у психіатричній лікарні в Лодзі, яка зробила утеплення споруд та придбала нову медичну апаратуру, що мало бути профінансоване ЄС. Через затримку лікарня понад півроку не мала грошей для оплати за електрику й опалення.

Мільярди для найбідніших
Польський уряд поділив гроші ЄС між регіонами так, що найбільше припало жителям найбідніших воєводств: Свєнтокшиського, Любельського і Вармінсько-Мазурського.
У 2007–2013 роках на одну особу у Вармінсько-Мазурському воєводстві припаде 726 євро (найбільше в Польщі), тоді як у Лодзинському, Малопольському і Великопольському сума є наполовину меншою.
У зазначений період Польща матиме 60 мільярдів євро від ЄС. З цієї суми для розподілу між воєводствами призначено 15,9 мільярда євро. Практика засвідчила, що найбідніші воєводства отримують з галузевих програм найменше. З таких проектів найбільше коштів потрапляє у найрозвиненіші регіони. Тому, аби вирівняти становище, уряд вирішив більше грошей Євросоюзу дати найбіднішим. Бідні регіони отримують кошти тричі: першого разу — за алгоритмом, вдруге — відповідно до спеціальної програми для Східної Польщі, і третій — з галузевих програм, наприклад, на інфраструктуру. Представники багатих воєводств вважають, що це несправедливо. Але від цього порядку розподілу міністерство розвитку не збирається відмовлятися, бо найближчими роками навряд чи Біла Підляска, приміром, зможе конкурувати з Вроцлавом чи Гданськом. У вільній конкуренції менші міста й слабші регіони приречені на поразку.
Ще одна причина особливої уваги до слабших регіонів полягає в тому, що міністерство розвитку вже знає про попередні плани найбільших капіталовкладень у дороги, залізниці й аеропорти за гроші ЄС в межах Транс’європейської транспортної мережі. Ці інвестиції оминають найбідніші регіони.

Політика і гроші
Здається, ніщо так не шкодить розвиткові, як політична боротьба. Використання грошей, наданих ЄС, потребує тісної співпраці секретаріатів маршалків сеймиків і воєвод — один з них надає висновки про фінансування, інший підписує контракти на виконання проектів.
У Нижній Сілезії, наприклад, торік розгорівся політичний конфлікт між воєводою з СЛД і маршалком сеймику з ПіСу. Обидва закидали один одному некомпетентність підлеглих посадовців, аж врешті співпрацю між секретаріатами «спаралізувало».
Органи самоврядування знають, що поляки добре орієнтуються в тому, що відбувається в їхньому регіоні, і домагаються проектів, які вважають потрібними. У цьому переконався маршалек Любуського воєводства, який не хотів надавати кошти на модернізацію стадіону в Зеленій Ґурі. Хоча проект був би найвище оцінений експертами (вони зважили й на значний регіональний вплив, бо на матчі приходить близько 17 тисяч глядачів), рішенням маршалка він був відкладений. Посадовець підтримував проект побудови сучасної бібліотеки в Гожові, але вболівальники вирішили боротись за своє. Під вікнами офісу маршалка були організовані маніфестації. Крім транспарантів з гаслами на захист інвестицій, незадоволені аматори змагань несли з собою книжки. «Якщо наш земляк не любить спорту, а є прихильником винятково літератури, ми даруємо йому книжки з побажаннями»,— пояснювали вони свої акції. Їх підтримали депутати й політики, і маршалок поступився.
«Втручання політики до фондів становить велику небезпеку, бо гроші чималі і є що ділити. Особливо перед виборами органів самоврядування. На жаль, під час оцінки проектів й ухваленні рішення, які з них реалізовувати, а які ні, будуть домінувати політичні мотиви. Тут можуть бути корисними лише думка незалежних експертів й точні процедури оцінки пропозиції»,— переконує один з працівників органів самоврядування з Північної Польщі.

Це лише початок
Незважаючи на труднощі, баланс використання регіональних коштів дуже позитивний. Але 2004–2006 роки були лише передмовою того, що відбуватиметься в Польщі, починаючи з наступного року аж до 2013-го. Тоді кожне воєводство отримає приблизно мільярд євро на розвиток. Для Мазовецького воєводства, наприклад, це втричі більше, ніж раніше. А на таке воєводство, як Опольське, грошей припаде в 15 разів більше, ніж вони мали досі. П’ять східних воєводств реалізовуватимуть спеціальну програму «Східна Польща». У ній заплановано по два мільярди євро інвестиції на допомогу найбіднішому регіону Євросоюзу.
У Польщі коштом Євросоюзу не тільки вкладали асфальт. Ще два роки тому експерти ЄС висловлювали сумніви, чи нові члени ЄС зможуть так витратити призначені гроші, щоб вирішувати стратегічне завдання — підняти авторитет Євроспільноти у світі. Але це побоювання виявилось зайвим.
Якщо вдасться реалізувати регіональні операційні програми, то після 2013 року Польща стане зовсім іншою країною.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»