ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
САМОКОНТРОЛЬ КРАЩИЙ ЗА КОНТРОЛЬ...
ОПОЗИЦІЇ — ЗАСЬ ДО КОМУНАЛЬНИХ ПЛАТЕЖІВ
Не встигла українська опозиційна ніша до ладу заповнитися, як головних претендентів на «трон» меншості спіткало перше розчарування. Мова — про позавчорашнє парламентське голосування з приводу утворення тимчасової слідчої комісії, покликаної розібратися з потенційним шаленим підвищенням тарифів на комунальні послуги. Попри те, що народні депутати подарували нам чергових Шерлоків Холмсів, очолювати новоспечений орган буде аж ніяк не представник опозиції. Усіма правдами і неправдами перший віце-спікер, комуніст Адам Мартинюк спромігся покласти керівництво комісією на свою «партайгеносе» Аллу Александровську.

Взагалі, про те, які «оптимістичні» платіжні рахунки очікують нас з вами найближчим часом, активно почали говорити ще наприкінці літа. Але також зрозуміло, що парламентські засідання — непогана нагода продемонструвати обурення діями уряду та місцевої влади, тим паче, що почуття це — цілком виправдане. Отож Юлія Тимошенко й запропонувала створити слідчу комісію, котра б розібралася в істинних причинах подорожчання газу для населення, котре й потягнуло за собою зростання решти тарифів.
Лідерка БЮТ запевняє, що реальна вартість «блакитного» палива, котре відпускається споживачам — 114 гривень за кубометр. Як відомо, «комунальний» газ — вітчизняного видобутку. І пояснень, чому його намагаються продати споживачам за ціною понад 400 гривень, опозиціонери не знаходять. Нібито обурюються таким станом справ і провладні фракції. Але їхні «сльози» більше скидаються на крокодилячі, адже економічний блок Кабінету Міністрів на сто відсотків сформовано з представників Партії регіонів — стовпа нинішньої так званої «антикризової» коаліції.
Щоправда, «регіонали» за підтримки комуністів і більшості СПУ також намагаються знайти пояснення нинішнім комунальним бідам. Як і за часів свого опозиційного минулого, вони в усіх гріхах звинувачують два попередні «помаранчеві» уряди, особливо той, що його очолювала Юлія Тимошенко. Показово, що в доповненнях до проекту постанови, запропонованого Юлією Володимирівною, «регіонали» не лише замінили голову ТСК — «бютівця» Миколу Сивульського на значно лояльнішу до них представницю КПУ Аллу Александровську. Більшість домоглася долучення до постанови про створення слідчої комісії пунктів про перевірку діяльності корпорації «Єдині енергосистеми України», що її десять років тому очолювала пані Тимошенко. «Регіонали» й комуністи чомусь вважають, що списаного свого часу цій корпорації боргу вистачить для того, щоб значно поліпшити життя українським платникам комунальних послуг.
Звісно, про ЄЕСУ в Україні протягом минулого десятиріччя ходило чимало найрізноманітнішої інформації. Але нинішня порція атак на колишню керманичку цієї корпорації більше скидається на розправу. Причому не над нею особисто (важко уявити, що діяльність десятилітньої давнини, хоч би якою вона була, спричинилася до нинішнього подорожчання комунальних послуг), а над опозицією як такою. Представники БЮТ не знічев'я вимагали переголосування: регламентна казуїстика у виконанні головуючого відтепер здатна поховати будь-які ініціативи меншості, а заразом і знівелювати її право на створення будь-яких слідчих комісій, адже на 150 «опозиційних» голосів завжди можна знайти 226 «більшовицьких» багнетів, здатних своїми поправками усе перевернути з ніг на голову.
Саме так сталося й позавчора. Логіка створення ТСК якраз і полягала в тому, щоб її очолював опозиційний представник. При цьому склад комісії початково пропонувалося сформувати з представників усіх фракцій — пропорційно. «Більшовики» поведінку голови засідання Адама Мартинюка виправдовують тим, що механізм формування слідчих комісій, закладений у регламент, не узгоджується з новими політичними реаліями. І вихід вбачають у якнайшвидшому ухваленні закону про опозицію. Та мало віриться в те, ніби ще один законодавчий «шедевр» у виконанні нинішніх народних депутатів принципово змінить ситуацію, шпарин-бо в нашому правовому полі — скільки завгодно. А кількість охочих їх віднайти зовсім не обмежується особою Адама Мартинюка...
Поки депутати з'ясовують, кому керувати комісіями, «комунальна хвиля», як уже охрестили майбутнє подорожчання, може перетворитися на справжнісінький дев'ятий вал. Адже в більшості регіонів про нові тарифи повідомили раптово, а йдеться про дво-триразове подорожчання. Середньостатистична трикімнатна квартира площею 65–70 квадратних метрів після подорожчання обходитиметься платникам майже в 500 гривень щомісяця. Нагадаємо, мінімальна заробітна платня на сьогодні становить усього 375 гривень, отже, говорити бодай про якусь справедливість не доводиться. Навіть за умови шаленого зростання кількості тих, хто отримуватиме субсидії. Оформити всі документи й вистояти в чергах спроможні далеко не всі, а що вже говорити про ситуацію, коли число тих, хто претендуватиме на субсидію, збільшиться приблизно на 760 тисяч — до понад півтора мільйона осіб. Саме такі дані наводить Міністерство праці.
Показово, що одними з перших тарифи підіймають на Донеччині — області, котра всуціль контролюється представниками Партії регіонів. Пригадується, саме ця найбільш владна на сьогодні політична сила дуже довго обурювалася тим, «до чого довели народ» представники «помаранчевої» влади.
У Києві ситуація не набагато краща, навіть попри те, що стрімке підвищення тарифів станеться в столиці лише в грудні. Загальне подорожчання очікується більшим, ніж утричі. Хоча, якщо вірити столичним посадовцям, нинішні «недобори» не такі значні. Нині водопостачання покриває витрати на 64 відсотки, водовідведення — на 51%, теплопостачання — на 81%. Київська влада бідкається, що чимало підприємств зазнають збитків. Так, «Київводоканал» торік недорахувався 32 мільйонів гривень, через що був змушений припинити капітальний ремонт мереж.
Те, що ціни «підстрибнуть», у міськдержадміністрації виправдовують насамперед зростанням зарплат. Мовляв, у Києві вони значно вищі за середньоукраїнські. За даними Держкомстату, середня платня в столиці — близько 1800 гривень. Утім, ці розрахунки є доволі сумнівними, хоча б з огляду на те, що тут до спільного «котла» потрапляє величезна когорта чиновників на чолі з урядовцями, депутатами та іншими, безперечно, гідними людьми, котрі нині аж ніяк не бідують. Отож, якщо не брати до уваги їхніх «середніх» статків, київський «рай» не здаватиметься таким привабливим.
Можливо, новостворена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради подбає і про уточнення цієї інформації. Якщо, звісно, у когось з опозиціонерів стане хисту висловити подібну ініціативу. Тоді «більшовикам» знову залишиться лише підтримати цю ініціативу, ясна річ, керівництво її втіленням залишивши за собою. А що ж, дуже вигідно: сам роблю — сам контролюю...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• 10 ДНІВ: ЧИ «ПОТРЯСУТЬ» ВОНИ СВІТ?
• «РЕЗЕРВАЦІЯ» ДЛЯ НАРДЕПІВ
• ПРУТНИК — ГОЛОВА ДЕРЖКОМТЕЛЕРАДІО
• ЗВАРИЧ ЗАЛИШАЄТЬСЯ

назад »»»