ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ЧИ НЕ ПЕРЕГЛЯНУТИ СТАНДАРТИ ПОВНОТИ?
У результаті масштабного дослідження вчені зі США дійшли висновку про неадекватність найпоширенішого нині методу оцінки надмірної ваги й ожиріння — розрахунку індексу маси тіла (ІМТ). За їхніми даними, люди з ІМТ, що відповідає надмірній вазі, менш схильні до серцево-судинних захворювань, ніж люди з «нормальним» ІМТ, передає Укрінформ із посиланням на The Guardian.
Показник індексу маси тіла, розроблений бельгійським соціологом Адольфом Кетеле 1869 року, розраховується діленням ваги людини в кілограмах на квадрат її зросту в метрах.

Починаючи з другої половини позаминулого століття ІМТ широко застосовується у клінічних дослідженнях із оцінки ризику захворювань, пов'язаних з ожирінням.
Ознакою недостатньої ваги вважається ІМТ нижче за 18,5. При ІМТ між 18,5 і 24,9 вага вважається нормальною. ІМТ від 25 до 29,9 — ознака надмірної ваги. За вищих показників людині ставлять діагноз «ожиріння».
У дослідженні, проведеному фахівцями клініки Мейо в Рочестері, підсумовуються дані про більш як 250 тисяч пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, що містяться в 40 наукових роботах, опублікованих протягом останніх років. Дослідників цікавило співвідношення показників смертності від серцево-судинних захворювань серед пацієнтів із різними значеннями ІМТ. Як і очікувалось, зіставлення виявило підвищену ймовірність смерті від серцево-судинних захворювань у групі пацієнтів з ІМТ, що відповідає ожирінню. Проте пацієнти, ІМТ яких відповідав надмірній вазі, жили довше й рідше помирали від серцево-судинних захворювань, аніж люди з «нормальним» чи зниженим ІМТ.
Отримані дані не дають підстав стверджувати, що ожиріння й надмірна вага безпечні для здоров'я, швидше, вони свідчать про неадекватність методики розрахунку індексу маси тіла, яка використовується медиками світу протягом більше, ніж 100 років, зазначає координатор дослідницького проекту доктор Франциско Лопез-Хіменес.
На думку вчених, сприятливіший прогноз для хворих із «надмірною» вагою пояснюється наявністю у пацієнтів розвиненої мускулатури й тим, що методика розрахунку ІМТ не дає можливості врахувати частку жирових відкладень у загальній вазі недужого. У результаті, оскільки м'язи важать більше, ніж жир, м'язисті люди отримують підвищені показники ІМТ й належать до групи підвищеного ризику захворювань, пов'язаних із ожирінням, що не відповідає справжньому стану речей.
Багато експертів вважає, що більш точною методикою визначення надмірної ваги й ожиріння порівняно з ІМТ є зіставлення об'єму талії і стегон пацієнта, що дає змогу краще оцінити наявність жирових відкладень у ділянці живота.
також у паперовій версії читайте:

• ПЛАСТМАСА АТАКУЄ ЛЮДСТВО
• КИТАЙЦІ ЗМІНЮЮТЬ ЗОВНІШНІСТЬ
• РІЗНОБАРВНІ РЕВНОЩІ
• ВІДВАЖНИЙ МАНДРІВНИК ШУКАЄ ПОПУТНИКІВ
• ПІД ЗНАКОМ АЙСТРИ

назад »»»