ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
КРЕДИТОРИ З ПРИМУСУ
Борги із зарплати — це порушення конституційних прав працівника на своєчасну винагороду за працю, на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. Тож працівники потребують захисту. На жаль, дієвого механізму немає. Було б зрозуміло (не виправдано, ні, але зрозуміло), коли б борги із заробітної плати мали винятково приватні підприємства. Так ні, є заборгованість за виконані роботи на замовлення держави, затримки у виплаті зарплати на підприємствах державної власності.

Щоправда, в нашій державі протягом 2004–2005 років було ухвалено низку законів, які б мали подолати таке негативне явище, як порушення прав людини на отримання винагороди за працю. Ними, зокрема передбачено: першочерговість виплати поточної зарплати; виплати передовсім заборгованості із заробітної плати (за три місяці до початку справи про банкрутство) працівникам підприємств-банкрутів; ратифікація частини ІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця. Було також підготовлено проект закону про захист вимог працівників через гарантійну установу в разі неплатоспроможності роботодавця за недостатності в нього ліквідних коштів, але центральні органи виконавчої влади його не підтримали).
Під час переговорів щодо укладення Генеральної угоди на 2006-2009 роки було досягнуто домовленості стосовно розробки до кінця нинішнього року Конвенції створення гарантійного фонду. Проте переговорний процес затягнувся, і це питання лишається відкритим.
Тим часом у останньому варіанті проекту Трудового кодексу передбачено посилений механізм нарахування компенсації за затримку зарплати, а саме: у разі затримки до 30 календарних днів настає компенсація в розмірі 10% суми, нарахованої, але невиплаченої зарплати; у разі затримки до 90 календарних днів — 50%; у разі затримки від 91 календарного дня — у розмірі 100%.
Одне слово, хоч і повільно, але законодавча база, яка має захистити права найманих робітників, напрацьовується. Чи допомагає це боротися з боргами із заробітної плати? У всякому разі борги з 2,5 млрд грн на початок 2003 р., на початок січня 2006 р. зменшились до 0,96 млрд грн. Однак зобов’язання, передбачені Генеральною угодою на 2004-2005 роки, залишаються невиконаними. Згадуване зменшення боргів можна було б розглядати як надію, коли б у поточному році крива заборгованості із заробітної плати знову не поповзла вгору: станом на 1 серпня 2006 р. вона становила 1089,1 млн грн і зросла від початку року на 140,7 млн грн, або на 14,6%. Це пояснюється передовсім невиплатою поточної зарплати. А коли так, то це свідчить про хронічний характер невиплат. Це підтверджують і цифри: сума боргу на економічно активних підприємствах станом на 1 серпня сягала 555 млн грн. На економічно активних підприємствах заробітну плату не отримали своєчасно 458 тис. осіб, або 4,1% штатних працівників.
Були сподівання, що уряд виконає свої зобов’язання, зафіксовані 22 лютого 2006 року в Домовленостях між профспілками та урядом щодо врегулювання колективного трудового спору. У них, зокрема, йшлося про погашення заборгованості за минулі роки працівникам підприємств державної форми власності й підприємств з часткою державної власності понад 50% — до 1 травня, а решту — до кінця року.
Однак Домовленості, власне, не виконані, а заборгованість зросла в липні на 54,6% порівняно з початком року і досягла 200 млн грн.
Як наслідок, до Генерального директора МОП від спільного представницького органу профспілок надіслано документ, у якому йшлось про порушення урядом України Конвенції МОП № 95 «Про охорону заробітної плати». Були звернення профспілок до вищих органів державної влади, вищих посадових осіб. Однак працівники, як і раніше, продовжують бути кредиторами держави з примусу.
Розумію, звернення до Міжнародної спільноти чимало важать. Проте тільки ми самі можемо навести належний порядок у власному домі. Відтак багато хто сподівається, що новий уряд це зробить. Хоча проблема невиплати заробітної плати для України є, так би мовити, довгограючою, вирішити її обіцяв не один прем’єр. І все ж думається: раптом нинішній уряд зробить те, що було не під силу іншим?
також у паперовій версії читайте:

• ЧИ ЗНАЙДУТЬ ПАРТНЕРИ КОНСЕНСУС?
• ДОТАЦІЙНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХТО ЗА ЩО ПЛАТИТЬ?
• ХТО ЩЕ Є НЕЗАЙНЯТИЙ?

назад »»»