ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ВІЛЬНЮС — МОСКВА: НА ВАШ РЕМОНТ — НАШ РЕМОНТ
Росіяни хочуть покарати литовців за те, що вони продали нафтопереробний завод у Мажейкяї полякам. А Вільнюс у відповідь погрожує Москві ремонтом залізниці, яка з’єднує Калінінград з рештою території Росії.

Росіяни хочуть покарати литовців за те, що вони продали нафтопереробний завод у Мажейкяї полякам. А Вільнюс у відповідь погрожує Москві ремонтом залізниці, яка з’єднує Калінінград з рештою території Росії.
Місяць тому уряд Литви вирішив, що власником НПЗ у Мажейкяї, який до цього часу був спільною власністю нафтового концерну ЮКОС (доведеного Кремлем до банкрутства) і литовської держави, буде польський концерн «Орлен». Росія прореагувала так, як вона звикла поводитися по відношенню до сусідів, які ведуть самостійну політичну лінію...

Невдала «Дружба»
Наприкінці липня між Брянськом і Новополоцьком прорвало трубу і сталося витікання нафти (литовці твердять: «так зване витікання») з ділянки, якою нафта надходила у Литву. Росіяни припинили постачання палива й почали міркувати, чи вдасться їм відремонтувати стару трубу.
Семен Вайншток, керівник «Транснафти», фірми, якій підпорядковані всі російські нафтогони, пояснював, що нафтопровід розрахований щонайбільше на 30-річну експлуатацію, а «Дружбу» запустили в дію 42 роки тому. Отже, нині повністю вичерпано ресурс.
Його підтримали представники російських екологічних служб, лякаючи, що збільшення тиску в трубі до нормального рівня загрожує витіканням, яке надовго отруїть ґрунтові води на великій площі.
Мажейкяйський НПЗ, який досі переробляв 27 тисяч тонн щодоби, знизив виробництво до 12 тисяч тонн нафти, яку довозили танкерами до порту в Бутинзі, а далі переправляли нафтопроводом. Литовці у майбутньому планують використовувати порт у Клайпеді, сполучений з Мажейкяєм двома нитками нафтогону. Щоправда, досі вони не призначалися для транспортування готових продуктів з НПЗ до порту, але одну з них можна для цього використовувати.
Міністр економіки Литви Айгарс Штокернберг недавно розкрив плани уряду: «Орлен» також має намір купити латвійський порт Вентспілс, також з’єднаний з Мажейкяєм нафтопроводом.

Проблеми для сусідів
Вільнюська преса між тим нагадує, що білоруську ділянку нафтопроводу збудовано тоді ж, що й литовську, й вона дотепер працює. Також литовці звертають увагу, що в країнах, які з політичних причин «не подобаються» Москві, автоматично з’являються економічні проблеми. Польське чи українське м’ясо, сир, інші молокопродукти, що експортують у Росію, раптом перестають відповідати санітарним вимогам. У грузинській лікувальній воді, яка визнавалась такою десятки років, раптом з’являються небезпечні бактерії, а в грузинських та молдовських винах — пестициди.
Тому Вільнюс вирішив показати Кремлю, що він не беззахисний. Секретар МЗС Литви Альбінас Янушкас попередив посла Росії, що залізнична колія, яка з’єднує Росію з Калінінградською областю, в аварійному стані і її потрібно закрити на довготривалий ремонт. А це відріже 30-тисячний військовий російський гарнізон, розміщений в анклаві. Ремонт означатиме припинення залізничного сполучення для російських пасажирських поїздів, якими щоденно їздить у Калінінград кілька тисяч людей.
Росіян попередив президент Валдас Адамкус у своєму виступі на зустрічі з журналістами: «Ми маємо зобов’язання перед міжнародною спільнотою щодо забезпечення транзиту до Калінінграда, але одночасно Литва мусить убезпечити поїзди і людей, які подорожують нашою територією. Якщо для гарантування такої безпеки за технічними вимогами потрібно провести ремонт шляхів, то це не має нічого спільного з політикою. Роботи мусять бути проведені, і це нормальний процес».
У Москві також лунають тверезі голоси, які застерігають від початку «ремонтної» війни. «Росії бракує уяви. Активна закордонна політика повинна слугувати економічним цілям держави, але при цьому треба зважати на інтереси партнерів. Для її успіху потрібні нові аргументи, а не лише затерті слова про нашу енергетичну потугу. Влада мусить зрозуміти, що сила не в м’язах, а в здатності показувати конкретні результати»,— пише в редакційному коментарі газета «Ведомости».
На думку Федора Лук’янова, головного редактора журналу «Росія в глобальній політиці», Кремль не послухає застережень: «Після січневої війни з Україною наша влада переконалась, що може собі дозволити багато. Європейці спочатку обурились, почали говорити про необхідність диверсифікації постачання газу, використання альтернативних джерел енергії. Але швидко виявилось, що це тільки слова». Експерт вважає, що Москва не шукатиме компромісу з Вільнюсом.
Заступник міністра закордонних справ Росії Володимир Титов назвав ремонт колії до Калінінграда провокацією, зауваживши, що нафта надходить до НПЗ морським шляхом. Литовці натомість повторили, що ремонт залізничної колії Кошедари—Каунас—Кибуртай на 85% фінансуватиметься Євросоюзом, а решта — Литвою і триватиме до 2010 року. Проте він не повинен суттєво заважати сполученню Калінінградського анклаву з «материком». Очевидно, доти, доки нафта надходитиме в Мажейкяй.

Данило ДАНИЛЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЧОРНОГОРЦІ ОБРАЛИ ПАРЛАМЕНТ
• ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА ЖИВЕ

назад »»»