ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЯКЩО МІНІСТР — ТО ДОВІЧНО
А чому б і ні? Чим міністр гірший від депутата, президента, космонавта? Хто сказав, що міністерський портфель легший? Напевно, приблизно такі питання і думки мучили урядовців Міністерства праці та соціальної політики, оскільки днями вони ініціювали закріплення довічного звання міністрів за членами урядів. Про це йдеться в розглянутому на засіданні уряду в середу законопроекті «Про Кабінет Міністрів України».

«Звання члена Кабінету Міністрів з вказуванням терміну перебування на цій посаді зберігається за особою довічно, за винятком звільнення згідно з ч. 3 ст. 48 цього закону за корупційні дії й порушення вимог порядної поведінки»,— наголошується в документі.
Мінпраці ініціює збереження за колишніми членами урядів права на таку саму пенсію, як і для членів уряду, котрі пішли на пенсію з посади міністра.
Відповідно до ст. 60, запропонованої Мінпраці, досягши встановленого законодавством пенсійного віку, а також у разі визнання інвалідом І, ІІ груп за наявності стажу (25 років для чоловіків і 20 років для жінок), членові Кабміну призначається пенсія у розмірі 70% місячної заробітної плати.
За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком і пенсія по інвалідності збільшується на один відсоток, але не більш як до 80% місячної платні.
У разі зміни розміру заробітної плати, працюючим членам Кабінету Міністрів відповідно перераховують раніше призначені пенсії.
Частина пенсії, яка не перевищує розміру пенсії з солідарної системи, що призначається відповідно до Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду. Іншу виплачують за рахунок держбюджету.
Крім того, за пропозицією Мінпраці, у разі виходу на пенсію членові Кабміну виплачується грошова допомога у розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого члена уряду за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Кабміну.
Пунктом 9 ст. 60 передбачено, що її дія поширюється на пенсіонерів із числа колишніх членів уряду.

КОМЕНТАРІ
Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, дітей і молоді:
«Як на мене, то це — не найактуальніша тема для дискусії. В багатьох країнах світу звання міністра є пожиттєве, так само як у нас звання депутата із зазначенням скликання.
Чому ж міністр не може мати пожиттєвого звання? Воно, крім публічного звертання, забезпечення наступності влади, жодних непомірних ресурсів не потребує. Пенсії, преференції регламентуються законом, бюджет великих витрат не понесе. Це просто формування традиції. Наприклад, у Франції, якщо людина хоч день була міністром, вона носить це звання протягом усього життя. До неї завжди звертаються: «Пане міністре». Цей статус — додатковий чинник відповідальності перед суспільством, він зобов’язує відчувати її постійно».

Олександр Голуб, народний депутат України, член фракції КПУ:
«Ця ініціатива Міністерства праці та соціальної політики не на часі й не до місця. Якби рівень загального забезпечення пенсіями, заробітною платою, соціальними виплатами був високим, тоді це виглядало б інакше. У багатьох країнах справді статус міністра є довічним, але там зовсім інший життєвий рівень.
Доти, доки ми не забезпечимо нормальний життєвий рівень громадянам України, подібні ініціативи викликатимуть роздратування в суспільстві. Ухвала такого закону налаштує суспільство проти депутатів і представників Кабміну. Гадаю, цей закон у парламенті не пройде».

Євген Червоненко, голова Запорізької облдержадміністрації, екс-міністр транспорту і зв’язку:
«До такої ініціативи я ставлюсь спокійно. Міністр — це високе звання, міністри на своїй посаді витрачають багато сил, здоров’я, часто залишають свою посаду з політичних причин. Питання в тому: ухвалять чи ні такий закон депутати. Якщо чесно, зараз мене це мало цікавить. Більше хвилює інше. Треба зараз захистити бюджет Новобогданівки, відремонтувати каналізацію. Потрібно добре провести ралі «Кубок Європи», а це — інвестиції. Турбот вистачає, тому думати про звання міністра ніколи».

Микола Рудьковський, міністр транспорту і зв’язку України:
«Мені важко дати оцінку такій ініціативі Міністерства праці та соціальної політики. Мені здається, що людина, котра на міністерській посаді зробила щось суттєве для народу, і так запам’ятається. Якщо ж людина просто просиділа на цій посаді, то закріплення звання не допоможе. Її згодом забудуть. Це лише компенсує моральні амбіції. Як свідчить практика та історія, часто міністерські посади обіймають випадково.
Пропозиція Міністерства нічого за собою не несе, крім витрат для бюджету. Оскільки пенсія тоді зросте, та й на пільги доведеться розщедритись. Я не бачив жодного міністра у нас в країні, який би шукав гроші на їжу чи не мав житла, тому без пожиттєвого статусу міністра можна поки обійтись».
також у паперовій версії читайте:

• І ЗНОВУ ПРО СПРАВУ ЄРОХІНА
• «НУ» НЕ ХОЧЕ БУТИ «ПОЗА ПРОЦЕСОМ»
• КІНАХ «ПРИБИРАЄ КАМІННЯ»
• УБИВСТВО ВЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА: У СЛІДСТВА НОВІ ДАНІ
• ЯНУКОВИЧ ЗМІНЮЄ ТАКТИКУ

назад »»»