ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЗАГРОЗЛИВИЙ «ЕФЕКТ ДОМІНО»
Як це не прикро, але нашу країну, як і більшість європейських держав, спіткала демографічна криза. Про це свідчать невтішні статистичні дані. Так, рівень народжуваності в Україні становить лише 9,3 на 1000 жителів, середня тривалість життя скоротилась до 68,2 року, смертність з-поміж чоловіків працездатного віку сягнула 38%, рівень їхньої смертності у 3,3 раза перевищує відповідний показник серед молодих жінок. Саме тому жінок у нас на 3,6 млн. більше, хоча представників сильної статі народжується більше. В Україні висока, порівняно з розвинутими країнами, смертність немовлят і дітей віком до п'яти років. До того ж, багато молодих людей виїжджають за кордон.

Аби поліпшити ситуацію, Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України розробили Стратегію демографічного розвитку до 2015 року. Цей документ визначає основні напрями демографічної політики в Україні. Поки рано говорити про обсяги фінансування, але центральним органам виконавчої влади, облдержадміністраціям доручено розробити план заходів щодо реалізації Стратегії з відповідним фінансовим обґрунтуванням.

Основа основ — родина
Метою Стратегії є підвищення якості життя населення та гармонізація процесів його відтворення на основі відродження духовності української нації й національних традицій. Стрижнем, навколо якого формується вся система заходів, спрямованих на поліпшення демографічної ситуації, є державна підтримка сім'ї, «просімейне» реформування всіх сфер суспільного життя, відновлення родинних цінностей, виховання свідомого батьківства і запобігання соціальному сирітству. Звідси — пріоритетні напрями демографічної політики. Насамперед планується досягти підвищення рівня народжуваності. Адже, за останніми статистичними даними, в Україні більшість сімей, точніше 64,1%, мають лише одну дитину, 30,2% — по дві дитини, а три і більше — тільки 5,7%. Зрозуміло, що цього вкрай недостатньо навіть для простого відтворення населення.
Експерти констатують, що у соціальних пріоритетах українських жінок відбулись суттєві зміни — розширилась сфера їхніх позасімейних інтересів, підвищився рівень освіти та зайнятості. У результаті жінки почали пізніше вступати в шлюб, обмежуються народженням однієї дитини, хоча традиційно українська сім'я була багатодітною. Нинішнє зниження народжуваності зумовлене економічними, соціальними, психологічними, біологічними причинами. Хоча економічний чинник, як свідчать дослідження, не завжди відіграє вирішальну роль. Приміром, у Франції, де, як відомо, рівень добробуту значно вищий, на сім'ю в середньому, як і в Україні, припадає 1,1 дитини.

Як зробити суспільство комфортним?
Держава має створити передумови для того, аби батьки хотіли мати дітей і могли їх виховувати у гідних умовах, вона мусить формувати у молодих людей настанови хоча б на дводітну родину. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблені. З 1 квітня 2005 року розмір виплат при народженні дитини збільшено до 8,5 тис. грн. У Стратегії демографічного розвитку планується закласти такі умови, за яких ця допомога збільшуватиметься при народженні кожної наступної дитини.
Крім того, зростатиме розмір соціальної підтримки з догляду за дитиною до трьох років. Міністерство праці та соціальної політики пропонує збільшити її розмір з 1 січня 2007 року до рівня прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (такий рівень щороку визначається Законом України «Про державний бюджет»).
Додатковим стимулом для збільшення народжуваності може бути пільгове житлове кредитування для молодих сімей. Законодавчо цей механізм виписаний непогано. На жаль, коштів на реалізацію таких потрібних програм катастрофічно не вистачає.
Фахівці Міністерства сім'ї, молоді та спорту пропонують запровадити систему оподаткування сім'ї, а не окремої особи. Це дало б змогу знизити податковий тиск на сім'ї з дітьми, особливо багатодітні. Слід лише чітко визначити, з якого моменту працюватимуть ці податкові послаблення. Найімовірніше, вони стосуватимуться сімей, котрі мають більше трьох дітей. Підготовлено соціальний паспорт кожної багатодітної родини. В Україні близько 400 тисяч багатодітних сімей. Із них 75% — родини, які мають трьох дітей, і лише близько двох тисяч — десять і більше дітей.
Держава також може використовувати такі механізми заохочення народжуваності, як надання пільг працюючим матерям. Певні законодавчі гарантії (додаткова відпустка, скорочений робочий день тощо) вже є нині, але треба забезпечити їх дотримання. У цьому напрямі активно працюють громадські організації, що опікуються підвищенням правової культури, забезпеченням гендерної рівності. Майже при кожній облдержадміністрації створено ради з гендерних питань.
Серед пріоритетів державної політики має бути турбота про поліпшення здоров'я, зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя населення. На часі — реформування системи медичного і санаторно-курортного обслуговування; зміцнення державних гарантій щодо охорони материнства й дитинства, репродуктивного здоров'я населення та збереження здоров'я дітей. Державною програмою «Репродуктивне здоров'я нації на 2006–2015 роки» передбачено підвищити показник народжуваності до 9,8 на 1000 жителів, знизити рівень материнської смертності до 14,1 на 100 тис., а малюків — до 8 на 1000 живонароджених (нині він сягає 10,1).
На жаль, українська нація старіє, в країні 14 млн пенсіонерів, а працюючих, які мають їх утримувати, лише на 4 млн більше. Тож подолання негативних наслідків старіння населення — ще один напрям, на якому варто сконцентрувати зусилля держави. Йдеться про забезпечення економічного добробуту літніх людей, умов для реалізації їхнього творчого потенціалу.

Від добра не мігрують...
Вітчизняні експерти вважають, що негативну демографічну ситуацію важко «переламати» без регулювання міграційних процесів. Аби запобігти нелегальній трудовій міграції наших співвітчизників, треба створювати нові гідно оплачувані робочі місця. Упродовж першого півріччя їх створено 500 тисяч. Цей процес треба розвивати. За кордон переважно їдуть активні люди працездатного віку, особливо із західних регіонів. Це створює низку проблем як для їхніх родин, так і для суспільства загалом. Через погані умови праці більшість заробітчан повертаються додому хворими, у них виникають труднощі з пенсійним забезпеченням. Поки батьки важко працюють за кордоном, їхні діти ростуть без належного догляду, стають соціальними сиротами.
Нещодавно фахівці Мінсім'їмолодьспорту провели соціальне інспектування у трьох західних областях країни, звідки на заробітки за кордон виїжджає найбільше молоді. З'ясувалось, що тільки у Львівській області з 15 тис. родин виїхали батько й мати, в результаті 25 тисяч дітей залишились насамоті. На жаль, в Україні все більше з'являється дітей, позбавлених сімейного оточення, любові батьків. Коли вони виростуть, не знатимуть, на яких засадах будувати власні родини, а, може, зовсім не захочуть їх створювати. Повернутись до традиційних родинних цінностей допомогло б запровадження у школах спеціальних уроків, які б виховували повагу до жінки, до сім'ї.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• РАДОСТІ Й ПЕЧАЛІ МОЛОДОГО СПЕЦІАЛІСТА
• ЗА ВІТЕР ПЛАТИТИ НЕ ТРЕБА...

назад »»»