ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ДОЛЯ ПРЕЗИДЕНТА — В РУКАХ ВИБОРЩИКІВ
Вибори президента Естонії, які розпочались 28 серпня, завершились безрезультатно. Напевно більше ніде у світі система обрання глави держави не є такою як у цій країні. Навіть самим естонцям важко зрозуміти особливості їхньої виборчої системи.

Розпочавшись наприкінці серпня, вибори, напевно, завершаться аж у жовтні. Лаурі Гуссар з естонського громадського радіо констатує: «Люди незадоволені тим, що наша виборча система дуже складна. Щоб її змінити, треба оновити конституцію. Але це зробити ще важче». Естонців, громадян країни, яка є чи не найдинамічнішою за економічним розвитком у Європі, обурює, чому вони не мають впливу на те, хто керуватиме державою. За них це робить парламент, який може голосувати тричі. Якщо він не обере президента, справу передадуть у Колегію виборщиків, у складі якої до парламентарів долучаться представники органів самоврядування. Гуссар твердить: «Проте це не справжні вибори, а радше політична гра, і люди все добре розуміють».

Головний парадокс
Політичну гру 2006 року почали «три актори». Астрофізик за фахом й одночасно заступник голови парламенту Ене Ергма, згідно з прогнозами, програла в першому турі. Колишній міністр закордонних справ, який отримав освіту в Сполучених Штатах, Тоомас Гендрік Ільвес вступив у боротьбу наступного дня і також програв, тому, що голосування бойкотували дві фракції: Естонський народний союзу і Естонська партія центру.
Чинний президент Арнольд Рюйтель заявив, що запропонує свою кандидатуру лише тоді, коли до справи візьметься Колегія виборщиків. Він змушений це робити через просту й очевидну причину — йому 78 років і багато для кого з парламентарів цей вік здається неприйнятним, а представникам самоврядування це не заважає. Колегія збереться 23 вересня, і все свідчить про те, що нинішній президент вступить у боротьбу з Ільвесом, який став переможцем другого туру. І тут може проявитися парадокс естонських виборів — їх виграє Рюйтель, хоча, за всіма опитуваннями, впевненим і незаперечним лідиром є Ільвес. Саме такий сценарій прогнозують більшість політологів.

Надія Естонії
Тоомас Гендрік Ільвес є великою надією Естонії. Набагато молодший від Рюйтеля (йому 52 роки) і, що головне, власний сучасний стиль політика й людини. «Якщо чоловік одягає смокінг, то мусить мати метелика. Ільвес носить його постійно»,— зауважує професор Ейлу Саар, соціолог Тартуського університету. На одній з прес-конференцій за участі російських журналістів він зробив їм зауваження, попросивши зняти ноги зі столу, і лише тоді розпочав захід. У нього прекрасна освіта, досвід участі в міжнародній політиці. Більшість свого життя він прожив у Сполучених Штатах, куди його батьки втекли від радянської окупації в 1940 році. Але Ільвес повернувся до Естонії, був міністром закордонних справ, одружився з естонкою. Він купив будинок на півдні країни, який належав його бабусі, реставрував його, а неподалік створив Європейську алею.

Продовження пройденого
Естонські інтелектуали називають Ільвеса великою людиною світу і вважають, що тільки він може повести країну вперед. На думку прем'єра Андруса Ансіпа, країні потрібен молодий президент. Ільвес має досвід, але його не знають у провінції, бо село й старші люди майже беззастережно підтримують нинішнього президента. Арнольд Рюйтель, другий президент у пострадянській історії Естонії, останнім часом опинився під вогнем критики. Медіа багато пишуть, що, по-перше, він застарий, має проблеми із здоров'ям і, по-друге, не досить вдало веде міжнародну політику. За словами Гуссара, «перед референдумом про вступ до Євросоюзу Рюйтель твердо підтримував вступ країни до ЄС. Інтелігенція і бізнесмени дорікають Рюйтелю за його комуністичне минуле, хоча він відіграв одну з провідних ролей у відриві Естонії від Москви. Донині його шанують естонські росіяни, які становлять 25% населення країни».
Професор Саар думає інакше: «Президент на місці, володіє ситуацією всі 24 години на добу. Він передбачуваний, на відміну від непередбачуваного Ільвеса, який сам створив таку думку про себе.
Стверджувати, кого обере Колегія виборщиків ніхто не береться. На думку експертів, шанси Арнольда Рюйтеля вищі, оскільки важливий фактор його успіху — популярність у сільських районах підсилиться широким представництвом в органах місцевого самоврядування випускників Естонської сільськогосподарської академії. До переходу в політику Рюйтель був ректором цього навчального закладу.
Проте емоційна напруга роботи виборщиків набагато більша, ніж у парламенті, а механізм ухвалення рішень — дуже непростий: на відміну від парламенту учасники Колегії здебільшого не мають досвіду спільної роботи. Отже, фаворит відомий, але несподіванки цілком імовірні.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЯПОНІЯ: В ЦЕНТРАЛЬНУ АЗІЮ — ПО ЕНЕРГОРЕСУРСИ
• БОРОТЬБА НА ІНДІЙСЬКОМУ РИНКУ ЗБРОЇ

назад »»»