ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
МУДРОСТІ НАДМІРУ НЕ БУВАЄ
СЬОГОДНІ — ДЕНЬ ЗНАНЬ
БІЛЛ ГЕЙТС — МОЛОДІ
Білл Гейтс, глава компанії «Майкрософт», найбагатша людина планети: «Майбутнє в професійній сфері пов’язане з наукою. Однак, у той час як в Азії, насамперед у Китаї та Індії, рекордними темпами зростає кількість студентів, які вивчають точні дисципліни, в США і Європі число тих, хто цікавиться наукою, скорочується, і це викликає велике здивування».

Перше вересня позначає початок ще одного навчального року. Класи і аудиторії заповнять пошукачі знань. Факт звичний для дітей і дорослих. Проте життя ставить нові вимоги. Чи так потрібні нині освіта, знання? Як впливають вони на особистість? Чи допомагають стати успішним? За цими питаннями — не проста цікавість. У нещодавній передачі українського радіо йшлося про підготовку кадрів. Наприкінці авторка зробила висновок: наразі, мовляв, в Україні більше потрібні люди робітничих спеціальностей, то для чого ж готувати стільки спеціалістів з вищою освітою? Що думають з цього приводу ті, хто вчиться, і вчить?

«Просвіта має мету виховання характеру» (Герберт Спенсер)
Першим я попросила поміркувати з цього Іллю Кравця — учня випускного класу одного зі столичних ліцеїв. Він легко перемагає на олімпіадах з різних предметів, можливо, тому ще остаточно не визначився з професією. Водночас чітко усвідомлює потребу в знаннях: «Сьогодні й кроку не зробиш, якщо не поновлюєш свої знання. Свідома людина накопичує їх протягом усього життя. Таким чином формується характер, а він визначає поведінку людини, рішення, які вона приймає, як сприймає світ, ставлення до того, що відбувається в суспільстві. Отже, набуваєш певного досвіду. Гадаю, не має значення, хто ти за фахом: водій, слюсар чи науковець. У кожному разі людина має бути озброєною різними знаннями, мати освіту, тоді легше не схибити у складній ситуації. Особисто я вірю, що високоосвічена людина не здатна на підлість чи зраду».
Ось думка вчителя математики з педагогічним стажем понад 25 років. Віра Олександрівна Клименко: «Сподіваюсь, що, передаючи учням знання, накопичені людством, ми формуємо їх розумові здібності, тобто інтелект. Чим вищий рівень знань, тим ширший світогляд у людини, до якого входять моральність, духовність, культура. Звичайно, коли не ставитись до навчання формально, задля атестата, диплома. Знання не тільки несуть інформацію, вони роблять людину змістовною, привабливою для оточуючих. Помилково вважати, що для того, хто працює фізично, достатньо елементарних знань. Самовдосконалення, різноплановість інтересів ще ніколи і нікому не зашкодили. Відомі численні приклади, коли, присвятивши себе науковій, технічній діяльності, людина виявляє неабиякі здібності до мистецтва. Це збагачує її життя. Пригадаймо хоча б нашого славетного земляка конструктора Олега Антонова — автора всесвітньо відомих літаків і... чудових картин. Сучасний рівень цивілізації розкриває надзвичайні можливості. Проте щоб скористатися ними, потрібно добре попрацювати».

«При вивченні наук приклади не менш повчальні, ніж правила» (Ісаак Ньютон)
Усе, про що йшлося, стосується засвоєння існуючих знань. Однак є ще один важливий аспект — створення нових знань. Це — місія вчених і тут на перший план виходять етичні риси. «Моральність має бути провідною зіркою науки», — сказав французький громадський діяч Станіслас Жан де Буффлер. Адже йдеться про достовірність, точність, перевіреність отриманих результатів. Історія епох і народів містить безліч прикладів, коли наукові відкриття, ті самі нові знання вимагали від їхніх авторів найвищої самопожертви.
Троє великих учених середньовіччя, вивчаючи устрій Всесвіту, фактично поклали задля ідеї власне життя. Польський астроном Миколай Коперник, творець геліоцентричної системи світу, пояснивши рух небесних світил і довівши обертання Землі, захищав своє дітище перед католицькою церквою. Італієць Джордано Бруно, розвиваючи ідеї Коперника, звинувачений римською інквізицією в єресі, був страчений на вогнищі, але не відмовився від своїх поглядів. Один із засновників точного природознавства — італійський вчений Галілео Галілей — під тиском суду інквізиції зрікся вчення Коперника, яке поділяв і підтримував. Та це його не врятувало: церква не вибачила вченого. Останок життя Галілей провів у засланні.

Дуелі не без моралі
За кілька років до Великої французької революції (1789–1794) відомий вчений Антуан Лавуазьє кілька разів отримував для рецензування праці з хімії, підписані невідомим йому ім’ям лікаря Жана-Поля Марата. На думку Лавуазьє, праці не мали наукової цінності, про що вчений повідомив автора. Невдовзі невідомий лікар і безталанний хімік став одним з нетерпимих і жорстоких керманичів революції. Ось тут Марат згадав про образу, яку йому начебто завдав Лавуазьє. Користуючись владою, він проголосив вченого ворогом народу. Антуан Лавуазьє — один із засновників сучасної хімії, загинув на гільйотині внаслідок хворобливої амбітності тепер ще й недалекоглядного політика.
Не кращими за часи інквізиції та Паризької комуни були сталінські роки, які в царині науки стали найбільш згубними для вчених-генетиків. У таборах загинув Микола Вавилов. Від зухвалої жорстокості тоталітарного режиму його не захистило світове визнання і колосальний внесок у генетичну науку. Значну частину життя провів у засланні засновник радіаційної генетики Микола Тимофєєв-Ресовський. Після трьох арештів загинув у в’язниці відомий ботанік, цитолог Григорій Левитський. Були розстріляні засновник Медико-генетичного інституту в Москві Семен Левіт, творець першого в світі міжродового гібриду цитогенетик Георгій Карпеченко. Країна втратила геніїв і високопорядних людей.
Служителям науки мужність необхідна не лише в дуелях з опонентами. Працюючи над створенням вакцин від найнебезпечніших хвороб людства, вчені, не вагаючись, ризикували власним життям, навіть життям рідних, перш ніж перейти до масового лікування. 1796 року англієць Едвард Дженнер — автор вакцини проти віспи, спершу зробив щеплення собі та членам власної родини. 1892-го німець Макс Петтенкофер — творець нової науки — гігієни, в пошуку розгадки природи імунітету випив культуру холерних ембріонів, аби перевірити дію збудника страшної хвороби: «Навіть якби я помилявся, я загинув би на службі науці, як солдат на полі честі». 1893 року, після створення живої вакцини від холери студент медичного факультету Київського університету Данило Заболотний, заразивши себе, довів, що можна проводити імунізацію. Ілля Мечников подарував Заболотному своє фото з надписом: «Безстрашному учневі — від захопленого вчителя».

Знання активні, коли усвідомлені
Щороку в нашій країні проходить загальноукраїнська акція «Громадянин». Вона має екологічну спрямованість, її учасники — учні старших класів різних шкіл. Озброєні знаннями про природу, юні громадяни свідомо будують свої відносини з довкіллям і виконують вкрай потрібну роботу: охороняють рідну місцевість, знищують смітники на берегах рік і водоймищ, висаджують дерева і кущі. Підлітки ведуть активну боротьбу — з ким би ви думали? З дорослими людьми, нерідко з власними батьками. Діти прибирають — дорослі кидають сміття на те саме місце. Молоді екологи плекають кожний саджанець — «дикуни» нищать геть усе. Не допомагають інформаційні щити, звернення через пресу. То чи не час дорослим сідати за парти? Схоже, у підлітків вистачить знань культури, щоб поділитися з тими, хто їх своєчасно не засвоїв. Вчитися ж, за словами класика, ніколи не пізно. Першого вересня дзвоник кличе до знань.

Віра АНДРІЄВИЧ
також у паперовій версії читайте:

• ДВІЧІ НАЙРОЗУМНІШИЙ
• І «ШКІЛЬНИЙ ВАЛЬС» ЗНОВУ ЗВУЧИТЬ ДЛЯ НАС...

назад »»»