ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
КРЕМЕНЧУК: СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД — У ОБЛОЗІ
Депутати Кременчуцької міської ради обговорили на позачерговій сесії ситуацію, що склалась на сталеливарному заводі, а також прийняли звернення до Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради України з приводу силового захоплення підприємства.

Як відомо, 25 серпня ввечері близько трьох сотень молодих людей, озброєних газовими гранатами, пістолетами з гумовими кулями та залізними прутами вдерлися на територію заводу. Таким чином вони торували дорогу для нового керівництва підприємства, котре представляє інтереси акціонерів від групи «ТАС». Питання про правочинність нових господарів заводу нині вирішується відповідними органами.
За словами заступника начальника Кременчуцького управління внутрішніх справ Анатолія Михайлика, наразі спокій на заводі забезпечують 474 правоохоронці. Затримано 54 особи, причетних до нападу. Конфісковано вісім пістолетів із гумовими кулями, на володіння яких не було дозволу, десятки металевих кастетів, ломів, молотків, переносні східці, захисні шоломи. Правоохоронець зазначив, що порушено кримінальну справу за трьома статтями Карного кодексу — протидія законній господарській діяльності, групове порушення громадського спокою, захоплення будівель та споруд.
58,2% акцій ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» контролює група «Приват», 22,05% належать страховій компанії «Форум», 9,8 — ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент», 7,35 — ВАТ «Укркомплектплюс», 2,6% — фізичним особам.
У травні цього року частина акціонерів сталеливарного заводу від групи «ТАС» провела збори, на яких головою наглядової ради було призначено голову компанії «ТЕКО-Дніпрометіз» Валерія Новицького замість Павла Лебедєва. Призначили також нового голову правління підприємства і нових членів правління та наглядової ради. Колишнє правління заводу на чолі з Олександром Холошиним, що представляє інтереси групи банку «Форум», заявило про незаконність.

У КАТАСТРОФІ ТУ-154 УКРАЇНА НЕ ВИННА
Попередні результати розшифровки «чорних скриньок» російського літака, що розбився під Донецьком, не містять доказів вини українських диспетчерів, заявив міністр транспорту і зв’язку України, голова комісії з надання допомоги потерпілим й ліквідації наслідків катастрофи Микола Рудьковський. «Це — попередня інформація, розшифровка триває, але поки вини українських диспетчерів не виявлено»,— сказав він журналістам.

За його словами, розшифровуватимуть ще мінімум тиждень.
Джерело в органах прокуратури повідомило ForUmу, що участь Генеральної прокуратури України в розслідуванні справи про падіння Ту-154 полягає у встановленні можливої причетності харківських і донецьких диспетчерів до авіакатастрофи.
Розслідування найближчим часом може очолити Генеральна прокуратура Російської Федерації. Про це заявив голова російської урядової комісії з ліквідації наслідків і надання допомоги родичам загиблих у авіакатастрофі, міністр транспорту РФ Ігор Лєвітін. «Особливість нинішньої ситуації в тому, що поки розслідування веде Генпрокуратура України, оскільки трагедія відбулася на території цієї держави. Це, звичайно, створює певні ускладнення»,— сказав він. «Ми зараз маємо зробити так, аби родичам загиблих для вирішення різних питань не потрібно було знову виїжджати на українську територію. Людина повинна перебувати за місцем проживання і взаємодіяти з місцевою владою, яка, у свою чергу, має нагоду, за потреби, оперативно зв’язатися з урядовою комісією. Питання про передавання справи до Генпрокуратури Росії нині вирішується»,— повідомив посадовець.
Наразі на підставі отриманих даних експерти загалом змогли відновити картину катастрофи і подій, що передували їй, та вибрати з версій причин трагедії головну.
За цими даними, аварія, найшвидше, стала наслідком поєднання двох чинників: бездіяльності екіпажу в певній ситуації (чим вона була викликана — питання окреме, і достовірної відповіді на нього поки немає) і складних метеоумов. Крім того, достоменно встановлено, що відмов техніки лайнера, що розбився, не було. На підставі цих висновків, результатів деяких досліджень та інших робіт, проведених у рамках розслідування, комісія надіслала авіаційним адміністраціям Росії, України й інших держав Співдружності рекомендації для проведення оперативних профілактичних заходів щодо підвищення безпеки польотів, пише газета «Время новостей».
Як з’ясувалось, одна хвилина вирішила долю лайнера. Катастрофа, по суті, почалася в мить, коли літак перевищив заданий йому диспетчером ешелон. Замість висоти 11900 метрів Ту-154 піднявся на 12100, саме на цьому ешелоні незадовго до трагедії засік його радар Ростовського центру управління повітряним рухом, відзначає видання.
Спочатку це, за словами фахівців, призвело (особливо за наявності турбулентності) до так званого зриву потоку — різкого падіння підйомної сили крила. Якщо швидкість лайнера достатньо велика, у динаміці цей момент (ніби тривожний сигнал для пілота) можна не помітити, і тоді настає так зване «підхоплення», що означає різке збільшення підйомної сили крила. В результаті літак ще більше «задирає» ніс і фактично «сідає на хвіст».
За визнаннями експертів, насправді грозовий фронт, який намагався обійти Ту-154, був не настільки сильним, аби загрожувати загибеллю літаку. Та самописці не зафіксували спроб екіпажу скерувати Ту-154 униз, штурвал пілоти тримали рівно.
також у паперовій версії читайте:

• «ЗА СВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ...»
• ЛИСТ ЧИТАЧА ВІДНОВИВ СПРАВЕДЛИВІСТЬ
• КЕРЧ АТАКУЮТЬ АГРЕСИВНІ МЕТЕЛИКИ
• «ВІТАЙМО» БАЛКАНСЬКИЙ ЦИКЛОН

назад »»»