ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
...А ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ НОРМ — ДАЛЕКО
Щоб привести українське законодавство у відповідність до міжнародних і європейських норм, Верховна Рада розглянула на предмет ратифікації Європейську соціальну хартію. Період між підписанням і ратифікацією документа, до речі, використовується, так би мовити, для поліпшення згідно з європейськими міжнародними нормами наших соціальних законів. Законопроект був відповідним чином доопрацьований.

Однак Президент наклав вето на закон. Глава держави вважає, що зобов’язання, які бере на себе Україна, не можуть бути виконані з урахуванням фінансових можливостей держави. Так, лише на державну соціальну допомогу малозабезпеченим, виходячи з прожиткового мінімуму (ст. 13 Хартії) потрібно наступного року близько 2,2 млрд грн.
Ми стомилися жити погано. Та чи готові до виконання вимог Європейської соціальної хартії? Наскільки надійно в соціальному плані в нас захищені люди?
Як би ми не лаяли владу, вона проводить політику, спрямовану на підтримку незахищених. Однак, мабуть, зроблено не все.
Кажуть, соціальний захист починається з того, щоб людина мала роботу і гідну оплату праці — тоді їй не потрібні жодні пільги. Вона не ходитиме з простягнутою рукою до держави по допомогу. Коли виходити з цього, то, як кажуть в Міністерстві праці та соціа-льної політики, в Україні спостерігається позитивна і стійка динаміка зростання середньомісячної зарплати. Статистика свідчить, що за січень— червень вона зросла порівняно з попереднім роком на 33,4% і становила 966,89 грн на місяць, перевищуючи на 94,9% розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних. Номінальна зарплата за цей період зросла на 29,2% і становила 1063,59 грн — на 115,6% вище від розміру прожиткового мінімуму.
Звичайно, зростання цін налаштовує на сумні роздуми. Тут, переконані чиновники, важливим чинником є зростання номінальної й реальної зарплати, підвищення мінімальної зарплати, яка є державною соціальною гарантією в оплаті праці. Поки вона, на жаль, не досягла прожиткового мінімуму, але має стійку тенденцію наближатися до нього (в 2004 р. вона становила 237 грн, або 61,3% прожиткового мінімуму для працездатної особи, з 1 січня 2006 р. досягла 72,5%, до кінця року становитиме 80%). До того ж, постійно зростає рівень прожиткового мінімуму (позаторік він становив 386,73 грн, а нині — 505 грн для працездатної особи). Попри налаштованість скасувати всі пільги, збережено соціальні гарантії осіб, які мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг — 7,5 млн осіб мають право на знижену оплату. Діє також такий механізм соціального захисту як субсидії. Причому призначені раніше субсидії через підвищення цін і тарифів перераховують без звернень громадян.
Існують й інші способи захисту людей. Скажімо, індексація грошових доходів — зарплат, пенсій, соціальної допомоги через інфляцію. Доходи населення через індексацію підвищуються у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації, встановлений в розмірі 101%. Сума індексації нараховується на частину доходу в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Скажімо, в січні 2006 р. індексація не проводилась. Індекс інфляції за лютий був 101,8%. Право на індексацію настало, за чинним механізмом, у квітні. Цей індекс лишається у травні й червні до наступного досягнення порогу індексації. Якщо в наступні місяці зросте інфляція і не підвищуватимуть заробітну плату, сума індексації зростатиме.
Ви резонно можете сказати: мовляв, що говорити про ті копійки? Чи пам’ятаєте старе гасло: «Копійка — карбованець береже»? Мабуть, у цьому щось-таки є: копієчка до копієчки...
Крім того, в державі є й більш значущі програми соціальної підтримки. Чого варта лише програма, визначена таким документом, як Стратегія подолання бідності в Україні, ухвалена 2001 року. Як вона виконується? В Мінпраці кажуть, мовляв, за час, що минув, рівень бідності у 2005 році знизився до 27,1% проти 27,3% у 2004 р. У нас поступово знижується частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум. Торік вона становила 41,2% проти 50,3 — у 2004 р. Коли виходити з вартості добового споживання, затвердженого ООН у межах 4,3 дол,— бідність в Україні таки знижується.
Хоча соціальні партнери уряду — профспілки — менш оптимістично сприймають наші соціальні здобутки. На їхній погляд, не такі, кажуть вони, ці досягнення, коли 10 млн українців перебувають за межею бідності, 7 млн осіб шукають кращого життя по світах. Кожен сьомий громадянин отримує мінімальну зарплату, а питома вага робітників з оплатою праці, нижчою від прожиткового мінімуму, на кінець березня становила 26,4%. Багато пенсіонерів також одержують пенсії нижчі за прожитковий мінімум. Тим часом деякі високі чиновники оцінюють наші низькі зарплати, як важливу перевагу в світовій економіці, хоча саме від рівня зарплати залежить наповнення бюджету соціа-льних фондів. Захистити людей покликані заходи щодо подолання безробіття, подальший розвиток соціального страхування.
Стосовно підтримки сімей з дітьми, то Програмою Президента «Десять кроків назустріч людям» передбачено збільшення до 8500 тисяч грн допомоги при народженні дитини. Цей пункт виконано. Хоча не до кінця вирішено питання компенсацій фондові соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, на який покладено виплати застрахованим особам. Вживається інших заходів щодо підтримки сімей з дітьми. Так, максимальний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку порівняно з 2005 р. значно збільшився і нині становить 248 грн, а з 1 жовтня буде 252,5 грн. У червні таку допомогу отримували 1159,2 тис. сімей, загальні видатки на цю мету дорівнювали 1359,5 млн грн.
Соціальний захист малозабезпечених родин проводиться, виходячи із сукупного доходу сім’ї. Тут діє механізм державної соціа-льної допомоги.
Отже, певні зрушення на краще в нас є. Однак їх ніяк не можна порівнювати, скажімо, з країнами Євросоюзу й на їхньому тлі вони виглядають надто скромно.
Відтак Мінпраці разом із Директоратом соціальної єдності Ради Європи розробило «дорожню карту» заходів щодо аналізу відповідності українського законодавства в сфері соціального забезпечення з європейськими і міжнародними стандартами. Нею, до речі, передбачено наближення України до ратифікації Європейської соціальної хартії. З цією метою маємо ухвалити низку важливих законів, зокрема: «Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавців», «Про єдиний соціальний податок», «Трудовий кодекс», реалізувати Стратегію розвитку пенсійної системи тощо.
Одне слово, те, що ми зробили для соціального захисту, треба розглядати як початок великої справи. Бо надалі зробити слід значно більше, аби кожен громадянин України вважав себе всебічно захищеним від будь-яких ризиків.
також у паперовій версії читайте:

• СЛУЖБОВЕ ЖИТЛО ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
• НОРМИ НА ПОМЕШКАННЯ, ЯКИХ НЕМАЄ
• ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАЦЮВАВ НА КРАЙНІЙ ПІВНОЧІ
• КОЛИ ПОВЕРНУТЬ ЗАОЩАДЖЕННЯ
• ВІД ТЕПЛА СТАНЕ ХОЛОДНО...

назад »»»